Завдання для самоконтролю.

Тест № 1. Суб'єктами судового доказування є:

а) суд;

б) особи, які беруть участь у справі;

в) інші учасники, які мають матеріально-правову зацікав­леність;

г) інші учасники, які мають процесуально-правову зацікав­леність.

Тест № 2. Стадіями судового доказування є:

а) підготовка справи;

б) досудове врегулювання спорів;

в) дослідження доказів у суді;

г) кінцевий висновок для винесення рішення по справі, ук­ладення мирової угоди, відмова чи визнання позову.

Тест №3. Преюдиційними фактами є:

а) факти, встановлені рішенням по справі цивільним судом;

б) факти, встановлені рішенням по справі господарським судом;

в) факти, відомі широкому колу людей;

г) факти, встановлені вироком господарського суду;

ґ) факти, встановлені вироком цивільного суду.

Тест №4. Позивач повинен доводити в суді:

а) факти про наявність правовідносин, стосовно яких виник спір;

б) про порушення відповідачем прав і законних інтересів;

в) факти, що свідчать про відсутність предмета спору;

г) факти, що свідчать про аргументованість своєї незгоди з позовом.

Тест № 5. Оцінка доказів ґрунтується на:

а) правових аспектах;

б) закономірностях пізнання;

в) логіці;

г) психології;

Тест №6. Судові витрати складаються з:

а) державного мита та суми, що підлягає сплаті за проведен­ня судової експертизи, призначеної судом;

б) державного мита;

в) сум, що підлягають сплаті за проведення судової експер­тизи, призначеної судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката;

г) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи;

д) державного мита, сум, що підлягають сплаті за прове­дення судової експертизи, призначеної судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових до­казів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення су­дового процесу та інших витрат, пов'язаних із розглядом;

Тест № 7. При поданні позову позивач просив стягнути суму 10 ООО грн, з якої заплатив 1 % від ціни позову державного мита ­100 грн. Суд задовольнив лише 6 ООО грн. Яка сума державного мита буде стягнута з відповідача на користь позивача?

а) 51 грн;

б) 60 грн;

в) 100 грн.

Тест №8. Позивач відмовився від позову. Яким чином будуть роз­поділені витрати, якщо позивач сплатив судовий збір у розмірі 51 грн, а відповідач зазнав витрат у зв'язку з розглядом справи на суму 100 грн?

а) з позивача стягуються на користь відповідача 49 грн;

б) з позивача стягуються на користь відповідача 100 грн;

в) з позивача стягуються на користь відповідача 100 грн, а по­зивачеві повертається з бюджету 51 грн.

Письмове завдання для самостійного опрацювання.

Варіант № 1.

Складіть перелік доказів по справі про визнання право чину недійсним.

Варіант № 2.

Розрахуйте судові витрати по справі про повернення майна з чужого незаконного володіння.

Питання для самостійного відпрацювання.

1. Який порядок пред'явлення позову до іноземної держави.

2. Чи повинен суд, що знаходиться на території України, вико­нувати доручення іноземного суду.

Література: 1,3,9,10,11,12,37,40,45.

Тема № 5. Підсудність та підвідомчість цивільних справ: поняття, значення і види.

Вивчення теми передбачає ознайомлення з поняттям підвідомчості – визначенням та віднесенням до компетенції різних державних органів правових питань, колізійних правових ситуацій, суперечностей щодо розгляду та вирішення спорів відповідно до компетенції того чи іншого органу.

Підвідомчість справ судам – це визначені законом категорії справ, розгляд яких віднесений законом до компетенції того чи іншого суду, та надані відповідно до цього повноваження щодо їх розгляду та вирішення.

Студенти повинні знати також що таке підсудність. На відміну від підвідомчості, поняття підсудності розмежовує компетенцію та повноваження щодо розгляду справ між різними за своїм правовим статусом судам однакової юрисдикції, тобто підсудність фактично є сукупністю справ, які саме суд тієї чи іншої інстанції повинен вирішувати. Підсудність - це сукупність цивільних справ, які підлягають розгляду та вирішенню по суті в конкретній ланці судової системи й у конкретному суді цієї ланки .

На відміну від підвідомчості, яка розмежовує компетенцію між державними органами й громадськими організаціями щодо вирішення спорів, підсудність розмежовує компетенцію в тій же сфері, але між різними судами.

Підсудність поділяється на функціональну, родову й терито­ріальну.

Функціональна підсудність визначає компетенцію окремих ла­нок судової системи України на підставі виконуваних ними функцій: суди першої інстанції, апеляційні суди та касаційний суд.

Родова підсудність визначає компетенцію різних ланок судо­вої системи із розгляду цивільних справ у першій інстанції залежно від роду справи (предмета цивільного пору) або суб'єкт­ного складу сторін спірних правовідносин. За загальними правила­ми родової підсудності всі цивільні справи, які підлягають вирі­шенню в порядку цивільного судочинства, окрім тих, що віднесені законом до інших судів, розглядаються місцевими судами.

Підсудність цивільних справ, в яких однією зі сторін є суд або суддя, визначаються ухвалою судді суду вищої інстанції без ви­клику сторін, а підсудність справ, у яких однією із сторін є Вер­ховний Суд України або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.

Територіальна підсудність розмежовує компетенцію із роз­гляду підвідомчих судам справ між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх діяльність. Таке просторове розмежування компетенції називається особистою, або суб'єктив­ною, компетенцією. Вона персоніфікує суди із розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянути конкретну справу по першій інстанції.

Територіальна підсудність є декількох видів:

1) загальна;

2) альтернативна;

3) договірна;

4) виключна;

5) між громадянами України, які проживають за її межами;

6) кількох вимог, пов'язаних між собою.

3агальна підсудність визначає компетенцію суду із розгляду справи залежно від місцезнаходження відповідача. Коли ним є громадянин, то позови пред'являються до суду за місцем його проживання. Позови до юридичних осіб пред'являються за їх місцезнаходженням. Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких ЦПК встановлює інший вид підсудності.

Альтернативною називається підсудність, за якою декілька місцевих судів є компетентними розглянути справу. Позов може бу­ти пред'явлений до одного із судів або за місцем проживання пози­вача, або місцезнаходженням відповідача у таких випадках:

. про стягнення аліментів;

. про визнання батьківства відповідача;

. з трудових правовідносин;

. про розірвання шлюбу, якщо на утриманні позивача є мало­літні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця про­живання відповідача;

. за домовленістю між подружжям;

. про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рі­шеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудо­вого слідства, прокуратури або суду;

За місцезнаходженням відповідача або за місцем завдання шкоди:

. про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шко­ди, завданої внаслідок скоєння злочину (також можуть пред'являтися за місцезнаходженням позивача);

. про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб.

Інші альтернативи:

Позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися за місцезнаходженням відповідача чи за місцем проживання спожи­вача, або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнахо­дженням.

Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце ви­конання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконан­ня цих договорів.

Позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за місцем його перебування або за останнім відомим місцем прожи­вання відповідача чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживан­ня, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні. Місцезнаходження майна та останнє відоме місце про­живання чи перебування відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені.

Позови про відшкодування збитків, завданих зіткненням су­ден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.

Договірна підсудність. 3а договірною підсудністю сторони мають право письмово ви­значити територіальну підсудність справи, окрім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Виключна підсудність. Виключна територіальна підсудність передбачає виключення

із загальної підсудності без права вибору іншої підсудності. Так, позови подаються за місцезнаходженням майна або основної його частини у випадках:

. які виникають з приводу нерухомого майна;

. про виключення майна з опису;

. кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спад­щини спадкоємцями.

Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місце­знаходженням перевізника.

Підсудність справ про спори між громадянами України, як­що обидві сторони проживають за її межами. Ця підсудність є новелою в цивільному процесі. Якщо обидві сторони проживають за межами України, то за клопотанням пози­вача, що подається до Верховного Суду України, ухвалою судді визначається певний суд. У такому самому порядку визначається підсудність справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України.

Підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою. Позови до кількох відповідачів, які проживають або пере­бувають в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову.

Студентам також важливо засвоїти, що важливим в цивільному процесі є дотримання процесуальних строків, що є обов’язком суду, учасників цивільного процесу, будь-яких інших осіб, на яких судом покладено виконання процесуальних дій.

Обчислення процесуального строку здiйснюється в таких вимiрах часу, як днi, мiсяцi та роки. Перебiг процесуального строку, обчислюваного роками, мiсяцями або днями, починається наступного дня пiсля календарної дати або настання подiй, якими визначається його початок.