- •Україна в 20-30-х рр. Хх ст.
- •Результати запровадження непу.
- •Створення срср.
- •Правове становище України в складі срср.
- •Джерела фінансування індустріалізації:
- •Етапи індустріалізації.
- •Підсумки індустріалізації.
- •Іv. Причини проведення колективізації.
- •Мета колективізації.
- •Етапи колективізації.
- •Боротьба радянської влади проти «куркулів».
- •Результати колективізації.
- •Голод 1932-1933рр.
- •Іі етап.
- •Ііі етап.
- •3 62 Членів кп(б)у, яких було обрано хііі з’їздом комуністів республіки в червні 1937р., були звинувачені у ворожій діяльності 55 чоловік.
Результати запровадження непу.
Впровадження непу в сільське господарство поступово стабілізувало продовольче становище суспільства. У 1925р. посівні площі досягли рівня 191Зр і становили більше 23 млн. га. Збір зерна становив 91%довоєнного рівня. Застосування об'єктивних ринкових законів у аграрній сфері дозволило більшовикам вирішити і важливу політичну проблему. Протягам кількох років у республіці припинилися селянські повстанські рухи. Населення пристало на бік радянської влади і почало відвертатися від повстанців.
Новий соціально - економічний курс більшовиків проходив більш успішно в містах, де в руках держави зосереджувались переважно великі підприємства. На дрібних заводах і фабриках допускалося приватне господарювання, участь іноземного капіталу у формі концесій. Була легалізована приватна торгівля, відновлена підприємницька діяльність. У 1922-1924рр було проведено грошову реформу, наслідком якої стала фінансова стабілізація як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках.
Держава всіляко підтримувала розвиток різноманітних форм кооперативів, створювала умови для подальшого зміцнення зв’язків між містом і селом.
Відродження ринкових відносин, відмова від натуральних форм обміну зумовлювали необхідність перебудови управління народним господарством. Відкидаючи принципи жорсткої централізації з весни 192Ір було взято курс на ліквідацію головних управлінь у керівництві підприємствами. Підприємства були підпорядковані місцевим радам народного господарства. Було створено трести - виробничі об'єднання переважно однорідних підприємств, що працювали на принципах господарського розрахунку і самоокупності, прибутковості виробництва, певної юридичної самостійності. Найбільшими в Україні стали трести “Донвугілля”, "Хімвугілля", "Південсталь". Зрівнялівка в системі оплати праці серед робітників і службовців ліквідовувалась. Замість натуральних форм(продпайки)вони стали одержувати відрядну оплату праці. Матеріальне заохочення як підприємств, так і працюючого на ньому персоналу, забезпечення сталості валюти дозволили прискорити темпи відбудови великої промисловості. Особливу увагу уряд звертав на відбудову Донбасу. Фінансова, матеріально-технічна допомога вугільній галузі призвела до зростання виробничих показників. У 1925-1926рр. Донбас дав майже 20 млн. тон вугілля, що становило 73% довоєнного рівня. Позитивні зміни відбувалися також в електроенергетиці, машинобудуванні, металургії. Споруджувалися Штерівська, Чугуївська електростанції, машинобудівні та металургійні заводи.
У 1925-26рр. обсяг промислового виробництва в Україні досяг 99% від рівня 191Зр.
б) Діяльність політичних партій в Україні.
На початку 20-х рр. в Україні діяло майже півтора десятка політичних партій. Всі вони, окрім КП(б)У, мали свої власні програми і статути, їх керівні органи знаходилися на території України.
КП(б)У, яка виникла в липні 1918р., була складовою частиною РКП(б) фактично її українським філіалом. На кінець 20-х рр. її кількість становила понад 240 тис. чоловік.
Партія боротьбистів у своїй практичній діяльності чинила опір офіційній владі в питаннях зміцнення радянської влади в Україні. В липні І920р самоліквідувалась.
Українська партія соціалістів-революціонерів виникла у траві 1918р. Виступала проти воєнно-політичного союзу радянських республік, підтримувала український національний рух. У березні 1920р самоліквідувалася.
Українська комуністична партія(укапісти)була створена в січні 1920, виступали проти офіційного курсу радянської влади на Україні. Припинила своє існування у квітні 1925р.
Офіційна влада змусила і інші легальні політичні партії саморозпуститися. А діяльність нелегальних партій була припинена шляхом масових арештів їхніх членів.
Після цього комуністична партія відкрито монополізувала всю повноту влади в країні. КП(б)У була складовою частиною ВКП(б).В ній відбувалися ті самі процеси, що й і цілому у ВКП(б): зрощення правлячої партії з держапаратом; переведення всіх державних та громадських організацій під контроль компартії; виникнення в кінці 20-ЗОрр репресивного апарату, який став невід’ємною частиною тоталітарного режиму в умовах однопартійної системи.