fin_put_vidp_2007

ними продукцію і використовує чистий прибуток, вони можуть одержувати кредити тільки за наявності гарантій Уряду України, зобов’язані використовувати бюджетні кошти за цільовим призначенням;

державні (муніципальні) підприємства мають право створювати за рахунок чистого прибутку: соціальний фонд для вирішення питань зміцнення здоров’я працівників; житловий фонд, кошти якого використовуються на придбання і будівництво (пайова участь) житла для працівників підприємства, які потребують поліпшення житлових умов; фонд матеріального заохочення працівників підприємства.

Яка роль державних фінансів в умовах ринкової економіки?

Ринкова економіка призвела до послаблення ролі державних фінансів. По-перше, з виникненням нових господарських суб’єктів поряд з

традиційними виникають нові групи фінансових відносин.

По-друге, фінанси стають самостійною сферою грошових відносин, набуваючи певної відокремленості. Це зумовлено тим, що в ринкових відносинах гроші (матеріальна основа фінансів), виконуючи функцію засобу обігу, стають капіталом, тобто самозростаючою вартістю.

По-третє, відбувається зміна пріоритетів, поступове зниження ролі державних фінансів на макрорівні і зростання значення фінансів на макрорівні.

Роль державних фінансів в економіці країни визначається тим, яку величину фінансових ресурсів держава мобілізує у своє розпорядження. Джерелом створення фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт.

В розпорядженні держави знаходяться не всі ресурси, що є в державі. Держава розпоряджається ресурсами бюджетної системи і різних видів централізованих і децентралізованих фондів, а також державних фінансових інститутів (НБУ, державні страхові органи, державні кредитні установи).

За структурою джерел фінансові ресурси умовно поділяються на три частини: перша і основна частина – це грошовий вираз вартості чистого доходу, створеного в державі (прибуток, відрахування до державних централізованих фондів цільового призначення, доходи від зовнішньоекономічної діяльності).

До другої частини належить частина фонду споживання, що перерозподіляється за допомогою фінансів (прибутковий податок з громадян, податок на додану вартість, акцизний збір, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки і збори).

Третя частина фінансових ресурсів являє собою відрахування, що включаються до собівартості продукції (амортизаційні відрахування, відрахування на геологорозвідку, плата за воду, плата за землю тощо).

- 182 -

Рекомендована література

Основна 2, 80, 84, 104, 108, 157, 162, 238, 249

навчальна:

Основна 103, 144, 178, 193-195, 199, 248, 253

наукова *:

Додаткова: Додаткові джерела інформації вибирайте із загального списку використаної та рекомендованої літератури, а також здійснюйте власний пошук.

* для написання наукових, курсових, дипломних, магістерських робіт.

- 183 -

- 184 -

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІФІНАНСОВІ РЕЗЕРВИ

профіцити бюджетів усіх рівнів;

державний фонд дорогоцінних металів і каміння.

Рис. 7.2. Схема загальнодержавнихфінансовихрезервів

- 185 -

Глава 8. Бюджет і бюджетна система

Яке історичне походження терміну «бюджет»?

Історія розвитку фінансів свідчить, що бюджет не є інститутом, який характерний державі на всіх стадіях його розвитку. Довгий час держави не мали бюджету. Водночас у всіх державах, в т.ч. і Україні, збиралися доходи та здійснювалися видатки, тобто існувала система доходів та витрат. Бюджет з’являється не тоді, коли держава здійснює видатки та мобілізує необхідні для цього засоби, а коли в свою фінансову діяльність вводить фінансове планування – складає кошторис доходів та витрат на визначений період.

Бюджет – термін англійського походження, що означає «мішок». Коли палата общин Англії в XVI-XVII ст. затверджувала субсидію королю, тоді перед закінченням засідання канцлер казначейства (міністр фінансів) відкривав портфель, в якому знаходився документ з відповідним законопроектом. Такий процес називався відкриттям бюджету, пізніше назва портфеля була перенесена на сам документ. З кінця XVII ст. бюджетом став називатися документ, який містив затверджений парламентом план доходів та витрат держави. Отже, головною, суттєвою ознакою бюджету є його плановість.

Яка принципова різниця між сутністю терміна «бюджет» і «державний бюджет»?

Тепер визначимо сутність бюджету і державного бюджету. Для цього звернемося до тлумачного словника сучасної бюджетної термінології26. Бюджет – «загальна назва терміну, що означає розрахунковий і обмежений кошторис доходів і витрат, їх розпис на визначений період часу, затверджений відповідним рішенням, та обов’язковий до виконання індивідуальним або колективним суб’єктом». Отже, акцент робиться на бюджет як документ відповідного змісту. Державний бюджет – це «система визначених грошоворозподільних відносин, що регламентуються державними органами влади, з приводу перерозподілу частини національного багатства для створення та використання основного централізованого фонду грошових коштів держави».

Як трактується поняття «бюджет»?

Роль бюджету в соціально-економічному розвитку країни визначає необхідність чіткої аргументованої характеристики його сутності. Складність її з’ясування перш за все обумовлена тим, що даний термін використовується для

26 Толковыйсловарьсовременныхбюджетныхтерминов.– М.:Национальныйфондподготовки кадров:БаренцГруп,Лтд:Изд-воДимитрейдГрафикГруп, 1999. Вып.1.– С.15.

- 186 -

визначення різних за своєю природою явищ. Одне з них виражає сукупність особливої сфери фінансових відносин, обумовленої існуванням основного централізованого грошового фонду країни. Інше ж пов’язане з формою практичного використання бюджетних відносин, законодавчим оформленням відповідного фінансового документа, а тому відноситься до надбудовних відносин.

Виділимо структурно-логічну схему розуміння категорії «бюджет» (див.

рис. 8.1).

Якщо виходити з логічної схеми (рис. 8.1), то «бюджетом» не слід називати документ, оскільки для останнього використовують інші терміни: «державний розпис», «кошторис доходів і витрат держави», «баланс доходів і витрат». Правильніше було б називати такий документ «бюджетним планом», в якому бюджет, як система грошових відносин, виражений кількісно. Отже, складається, розглядається, затверджується і виконується саме бюджетний план, найважливіший фінансовий документ країни. В процесі виконання бюджетного плану створюється та використовується бюджетний фонд – основний державний централізований грошовий фонд.

Бюджет – це встановлений нормами закону, прийнятий Верховною Радою або рішеннями місцевих Рад народних депутатів план створення та використання централізованого фонду грошових коштів (доходів і витрат) на визначений період, необхідного для здійснення державою своїх завдань і функцій в цілому та органів місцевого самоврядування зокрема.

Бюджет відображає вторинний перерозподіл, тобто після первинного розподілу ВВП (на рівні підприємницьких структур) здійснюється вторинний перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг.

У чому полягає соціальна, економічна, юридична та фінансова сутність категорії «бюджет»?

У підручниках, науковій літературі, законодавчих актах використовуються різні трактування поняття «бюджет». Бюджет розглядається і як розпис передбачуваних державних доходів і витрат, і як основний фінансовий план, і як форма створення та використання фонду грошових засобів тощо.

Кожне з наведених визначень відображає ту чи іншу сторону відносин, пов’язаних з формуванням централізованих фондів і використанням фінансових ресурсів для виконання певних функцій держави, органів місцевого самоврядування.

Економічна суть бюджету виражається в системі фінансових відносин між державою, органами місцевого самоврядування, економічними суб’єктами та населенням з питань життєзабезпечення діяльності держави в цілому, виконання ним своїх функцій зокрема. Ці відносини знаходять своє відображення в ухваленні ряду нормативних актів, законів, що визначають

- 187 -

порядок формування і використання централізованих фондів грошових коштів. Соціальна сутність бюджету визначається, з одного боку, рівнем податкового тягаря для окремих груп населення і економічних суб’єктів, з іншого – напрямками використання бюджетних коштів. Іншими словами, соціальна суть бюджету може бути розкрита при детальному розгляді і відповіді на два питання: хто є реальним постачальником фінансових ресурсів до бюджетів різних рівнів? На які цілі і в чиїх інтересах витрачаються кошти

бюджетів?

З юридичної точки зору бюджет – це документ, що приймає форму закону, правового акту, на підставі якого формуються і витрачаються фонди грошових коштів на виконання загальнодержавних функцій, функцій органів місцевого самоврядування.

Як економічна категорія бюджет виражає систему грошових відносин між державою, економічними суб’єктами і населенням з приводу перерозподілу частини вартості суспільного продукту (головним чином, національного доходу) в процесі створення і використання централізованих фондів грошових коштів для задоволення найважливіших на даному етапі розвитку потреб суспільного відтворення.

Як спеціальний фінансовий план бюджет є юридично оформленим документом, в якому: 1) у кількісному вираженні визначені передбачувані доходи, джерела їх отримання, розпорядники і передбачувані одержувачі цих коштів для реалізації тих або інших функцій держави, органів місцевого самоврядування; 2) відображається процес отримання і розподілу державних грошових ресурсів, необхідних для виконання його функцій.

Що таке фінансовий рік і як він пов’язаний з державним бюджетом?

Як будь-який план держбюджет повинен складатися на певний період. У багатьох державах таким періодом був обраний один рік, який одержав назву фінансового. Фінансовим роком називається період, протягом якого діють та виконуються затверджені фінансові плани, в даному випадку ним є державний бюджет. Фінансовий рік рівняється 12-ти місяцям.

На початку XX ст. фінансовий рік співпадав з календарним в багатьох країнах: у Франції, Бельгії, Голландії, Люксембурзі, Швеції, Фінляндії та ін. Фінансова наука рекомендувала розпочинати фінансовий рік пізніше січня. Це пояснюється тим, що в різних країнах пік отримання доходів різний, припадає на різний період часу, тому початок бюджетного періоду пристосовували до часу найбільшої платоспроможності тих груп населення, з яких збирається велика частина податків. У зв’язку з цим багато держав стали переносити початок свого фінансового року на 1 квітня або на 1 липня. Так, у США він розпочинається 1 жовтня та закінчується 30 вересня наступного календарного року, відповідно в Швеції – 1 липня – 30 червня, в Японії – 1 квітня – 30 березня.

- 188 -

Україна зберігає стару традицію, в якій початок фінансового року співпадає з календарним – з 1 січня по 31 грудня.

Що таке бюджетна політика?

Бюджетна політика – це сукупність способів та методів, які проводяться органами законодавчої та виконавчої влади, пов’язаних з визначенням основних напрямів розвитку бюджетних відносин та виробленням конкретних напрямів їх використання виключно в інтересах громадян, суспільства і держави.

Будучи частиною фінансової політики держави бюджетна політика виступає ядром соціально-економічної політики. Бюджетна політика виступає інструментом здійснення економічної, податкової і соціальної політики держави.

Без самостійної, економічно продуманої та результативної бюджетної політики не може бути забезпечена ні фінансово-бюджетна самостійність, ні фінансова безпека держави та її регіонів.

Які основні етапи проведення бюджетної політики можна виділити?

Розробка бюджетної політики розпочинається з визначення концептуальних основ розвитку бюджету, встановлення його ролі в суспільному відтворенні на відповідному тимчасовому етапі. Далі формуються цілі і завдання бюджетної політики, які визначаються виходячи з основних напрямів реалізації бюджетних відносин на користь громадян, суспільства і держави. Чітко сформульовані цілі і завдання бюджетної політики, що адекватно відображають реальну ситуацію в державі, дозволяють поєднати всі бюджетні заходи в єдиний комплекс, що працює злагоджено і цілеспрямовано. І нарешті, на завершальному етапі повинні формуватися конкретні напрямки вирішення поставлених цілей і завдань, що дозволяють реалізувати основні напрямки реалізації бюджетних відносин на тому чи іншому відрізку часу.

Які основні умови необхідні для проведення ефективної бюджетної політики?

Для забезпечення максимальної ефективності бюджетної політики при її розробці повинні дотримуватися певні вимоги. Основна з них – науковий підхід до її розробки, що враховує реальний стан економіки, фінансів і бюджетної системи країни. Бюджетна політика не може бути ефективною, якщо чітко не визначені основні її пріоритети та напрями на найближчий період і перспективу, не сформульована основна мета та першочергові завдання. При

- 189 -

цьому обґрунтованість всіх запропонованих заходів і майбутніх рішень повинна підкріплюватися відповідними розрахунками, що дозволяють визначити не тільки баланс схвалюваних рішень, але й фінансові їх наслідки.

Результативність бюджетної політики багато в чому залежить також від дотримання двох умов: політичної стабільності в країні і високого рівня професіоналізму працівників бюджетної сфери.

Які функції виконує державний бюджет?

Суть будь-якої економічної категорії, у тому числі й бюджету, проявляється в його функціях. Бюджету, як фінансовій категорії, властиві наступні функції:

акумулятивна (створення бюджетного фонду) – пов’язана з концентрацією грошових коштів у централізованому фонді держави (через доходи). При цьому бюджетний фонд формується за рахунок доходів господарюючих суб’єктів (учасників процесу суспільного виробництва – фізичних і юридичних осіб), одержаних в результаті первинного розподілу чистого національного продукту: заробітної плати робітників і службовців та їх інших доходів; підприємницького прибутку; ренти; відсотків.

Структура бюджетних доходів непостійна, вона залежить від конкретних економічних умов на кожному етапі розвитку країни. Зміна структури бюджетних доходів відбиває зміни, пов’язані з динамікою економічних процесів. Наприклад, зміна співвідношення між податками і позиками у бік збільшення частки останніх свідчить про спад виробництва, зміну співвідношення між споживанням і накопиченням в суспільстві;

розподільча (використання бюджетного фонду) – реалізується через систему видатків, які повинні здійснюватись в інтересах економічного та соціального розвитку суспільства, задоволення потреб населення. Держава, виступаючи як сукупний господарюючий суб’єкт, враховує економічні інтереси всіх інших учасників відтворювального процесу, у зв’язку з чим бюджетні витрати охоплюють всі галузі та сфери господарства. Структура бюджетних витрат схильна ще до частіших змін, ніж бюджетних доходів;

контрольна – проявляється у виявленні та аналізі відхилень фактичних доходів і витрат бюджету від планових. Контрольна функція обумовлює можливість ефективного впливу держави на всі економічні процеси.

Реалізовуючи функції, які покладені на бюджет, він виконує важливу економічну, соціальну і політичну роль у відтворювальному процесі. Фінансуючи з бюджетного фонду пріоритетні галузі господарства, держава робить вплив на перерозподіл національного доходу між галузями. Частина доходів більш прибуткових галузей направляється в галузі з низькою рентабельністю (наприклад, з промисловості в сільське господарство). Фінансуючи за рахунок бюджетного фонду установи і організації соціальної сфери, держава сприяє відтворенню робочої сили, вирішенню інших соціально

- 190 -