19.Україна в період Директорії
Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої УНР,який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.Внутрішня політика:?негайне звільнення всіх призначених при гетьманічиновників?позбавити промислову й аграрну буржуазію виборчих прав.?аграрна реформа: -експропріювати державні, церковні та великі приватні землеволодіння для перерозподілу їх серед селян. -вилучення землі у поміщиків без викупу;
-недоторканність земель промислових підприємств і цукрових заводів -за землевласниками залишались будинки, де вони до цього жили, породиста худоба, виноградники -конфіскації не підлягали землі іноземних підданих.Зовнішня політика:?розширення міжнародних зв'язків УНР?Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія… ?не вдалося налагодити нормальних стосунків з радянською Росією, державами Антанти та Польщею.Економічна ситуація: ?Значно знизився рівень видобутку вугілля. ?Загострювався паливний голод.? Залізо-рудна і марганцева промисловість у 1919 році майже повністю припинила свою діяльність. ?скоротила виробництво машинобудівна промисловість України .?зменшилося виробництво цукру.?українська гривня була визнана єдиним законним засобом оплати на території УНР.
20.Проголошення рад.влади в У.Наступ більшовицьких військ проти УНР.
1919р.встановлено радянську владу в У. Політика:?одержавлення економіки; ?припинення товарно-грошових відносин; ?введення продрозкладки; ?загальна трудова повинність; ?мілітаризація суспільства; ?скасування комунальних платежів; ?плата за проїзд в транспорті; ?націоналізація промисловості; ?заборона торгівлі.
Загальний наступ більшовицьких військ
Червоне командування планувало силою
- встановити контроль насамперед над Харківською і Катеринославською губерніями - найрозвинутішими регіонами України. Тут було зосереджено до 15 тис. солдатівУНР. Цих сил було цілком достатньо для нейтралізації місцевих більшовиків, але не для боротьби з регулярними військами. У середині грудня ударом з Харкова більшовики захопили важливі залізничні вузли і станції. Червоні підійшли до Катеринослава. 26 грудня 1917 р. у цьому місті під керівництвом більшовицького ревкому почалося повстання, підтримане загонами з Москви, Петрограда й Донбасу. З Катеринослава червоні війська розгорнули наступ на Олександрівськ і після тривалих боїв, які йшли з перервами від 2 до 10 січня 1918 р., установили контроль над містом. Наприкінці грудня під тиском більшовиків каледінці залишили Донбас. У другій декаді січня збільшовизовані солдати і робітничі червоногвардійські частини встановили владу рад у Миколаєві (14 січня), Одесі (14-17 січня), Херсоні (17-18 січня).Похід більшовицьких військ на Київ
6 січня червоні війська з Харкова і Лозової розгорнули наступ у північно-західному напрямку, на Полтаву-Київ. На столицю спрямовувалося вістря наступальних операцій армійських груп із півночі. Було забезпечено вирішальну перевагу в силах і засобах. Російські більшовицькі війська діяли рішуче і нещадно, прагнучи деморалізувати противника.Чим ближче наближалися червоні до Києва, тим жорстокішими ставали методи ведення війни.У поході на Київ наступали в основному російські червоні загони. Наступ просувався досить швидко, і при допомозі місцевих більшовиків були послідовно захоплені Полтава, Костянтиноград, Ромодан, Лубни, Лохвиця, Гребінка.
Перемозі над силами Центральної Ради сприяло тоді повстання робітників Києва. Центром повстання, що розпочалося 16 січня 1918 р., став завод «Арсенал», робітники якого перебували під впливом більшовиків. Протягом шести днів близько тисячі робітників стримували атаки гайдамаків. Лише 22 січня військам Центральної Ради вдалося зламати їхній опір. Для цього їм довелося зняти частину військ із фронту. Таким чином, арсенальці відкрито виступили проти української держави і сприяли поразці її військ, що обороняли Київ.Утвердження в Україні нової влади супроводжувалося кровопролиттям, жертвами з обох сторін.
1.Литовські статути- кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського, що діяли на захоплених ним українських землях в 16 - першій пол. 19 ст. Протягом 16 ст. було видано три Литовські статути: 1529 (“Старий”),1566(“Волинський”)і1588(“Новий”)
2.Вотчина-територія землі,що належить правлячій верхівці Київської Русі(боярин, дружинник,князь)Передається в спадок старшому сину.
3.Кре?вська у?нія 1385 року — угода, укладена між Королівством Польським та Великим князівством Литовським,14 серпня 1385р. у м. Крево(Білорусь).яка передбачала об’єднання Литви і Польщі в одну державу внаслідок шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла.
4.ГОРОДЕЛЬСЬКА УНІЯ— угода між польським королем Владиславом II Ягайло та великим князем литовським Вітовтом укладена 2жовтня1413у м.Городлі на р. Західний Буг. Рішення Г.у., заперечуючи положення Кревської унії 1385 підтверджували існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави.Результатом Г.У. було зміцнення союзу Литви та Польщі у війнах з Тевтонським орденом.
5.Магдебурзьке право - середньовічне міське право, за яким міста звільнялися від управління і суду великих земельних власників та створювали органи місцевого самоуправління
6.Фільварок-територія землі,яка належить шляхті;вел. приватне рільниче або рільничо-скотарське господарство, що виробляло продукцію переважно для збуту;
7.Запорізька Січ — суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, що склалася наприкінці ХV ст. — першій половині XVI ст. за дніпровими порогами у районі острова Хортиця.
8.Православні братства.завдання церковні, культурно-освітні, благодійні. Братства діяли при церквах, очолювали їх священики-настоятелі, в обранні яких брали участь братства.
9.Лю?блінська у?нія — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1липня1569 року.
10.Гетьма?нщина або Ві?йсько Запоро?зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини та Поділля. Утворилася внаслідок найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Очолювалася виборним гетьманом, управлялася козаками.
11.Га?дяцький до?говір— угода, укладена 16 вересня 1658 року під містом Гадяч з ініціативи гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною, що передбачала входження останньої до складу Речі Посполитої під назвою «Великого Князівства Руського»
12.Малоросійська колегія — центральна установа Російської імперії, утворена в 1722 році замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини.
13.Коліївщина-селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768р. проти кріпосницького,релігійного та національного гніту шляхетської Польщі.
14.Конститу?ція Пили?па О?рлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII.
15.Кири?ло-Мефо?діївське бра?тство) — українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти.
16.«Руська трійця» (1832—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.
17.товариство «Просвіта»— українська громадська організація культурно-освітянського спрямування. винкло у 1868 році у Галичині.
18.Москвофільство — мовно-літературна і суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини і Закарпаття у 1819—1930-х рр. Відстоювала національно-культурну, а пізніше — державно-політичну єдність з російським народом і Росією.
19.нських поступовців (ТУП) - нелегальна міжпартійна громадсько-політична організація, що діяла у Наддніпрянській Україні в 1908-1917.Основні напрями діяльності - культурницька робота (створення “Просвіт”, клубів, поширення видань), виховання національної свідомості, поширення кооперативного руху. ТУП виступало за проведення українізації шкільництва, запровадження української мови у середній школі, судівництві, церковному житті.
20.Легіон Українських Січових Стрільців (ЛУСС) – українська військова частина у складі австрійської армії, що діяла на російському фронті 1914-18.