12.Укр.Землі після смерті б.Хмельницького. Велика Руїна.(относится и к 14.1)
Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції.рішення старшинської козацької ради (квітень 1657 р.) про встановлення спадковості гетьманства — передачі влади після смерті Б.Хмельницького його молодшому сину Юрію. 60—80-ті роки XVII ст. увійшли в історію України як “доба Руїни”. На жаль, спадкоємці Б. Хмельницького не змогли успішно завершити його починання.Початком доби Руїни стало усунення восени 1657 р. Ю.Хмельницького від влади. І. Виговський та його прибічники фактично здійснили державний переворот.Після того, як у жовтні 1657 р. в Корсуні Генеральна козацька рада визнала
гетьманом І. Виговського, він розгорнув активну державну діяльність.І. Виговський укладає союз зі Швецією,поновлює союзницькі відносини з Кримом, йде на порозуміння з Оттоманською Портою. У відносинах з Польщею та Росією гетьман намагається шляхом балансування між Варшавою та Москвою зберегти бодай автономію Української держави, а головне втриматися при владі.внутрішня політика
гетьмана вела до послаблення центральної влади, посилення позиції козацької старшини та шляхти, порушення соціальної рівноваги в суспільстві, зростання масового невдоволення і до вибуху соціальної боротьби. Наприкінці 1657 р. проти політики І.Виговського активно виступили народні маси.16вересня 1658 р. він уклав з польським урядом Гадяцький договір. За його умовами Україна як формально незалежна держава під назвою Велике Князівство Руське на рівних правах з Польщею та Литвою ставала третім членом федерації—Речі Посполитої. Територія князівства охоплювала Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства. Верховна влада належала гетьманові, який обирався довічно та затверджувався королем. Українська армія мала нараховувати ЗО тис. козаків та 10 тис. найманого війська. Православні віруючі зрівнювалися в правах з католиками.І. Виговський у жовтні 1659 р. зрікається булави та виїжджає до Польщі.старшина знову проголошує гетьманом Ю. Хмельницького. Новий Переяславський договір, ухвалений 27 жовтня 1659 р., фактично перетворював Україну на автономну частину Росії:переобрання гетьмана мало здійснюватися лише з дозволу царя;гетьман втрачав право призначати і звільняти полковників, карати без суду смертю старшин, виступати в похід без царського дозволу;заборонялися відносини з іншими країнами; у Переяславі, Ніжині, Чернігові,Брацлаві та Умані мали право розташовуватися російські залоги; Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархатові. У січні 1663 р. Ю. Хмельницький, розуміючи, що він не тільки не зміцнив єдність держави, а й став одним з ініціаторів ЇЇ територіального
розмежування, зрікається гетьманської булави та йде в монастир. Після того,як Правобережжя обрало гетьманом П. Тетерю,а Лівобережжя — І. Брюховецького, територіальний розкол України доповнився політичним.
13.Укр.держава за І.Мазепи
25 липня 1687 р. -стає гетьманом.Свою діяльність Мазепа розпочав в умовах підписання нових "Коломацьких статей", що застерігали Україну від порушення умов вічного миру між Росією та Польщею. Гетьману заборонялося мати дипломатичні зносини з іншими державами.На першому етапі гетьманування Мазепа дотримувався політики добрих відносин з Москвою: доповідав про "витівки" запорожців, придушував народні рухи, посилав козацькі полки то в далекі північні райони, то в Польщу, то на південь. За рахунок України утримувалися не лише козацькі, а й російські війська. За все це Мазепа одержував щедрі подарунки від царя, Петро І довіряв українському гетьману.За12років Мазепа провів із Петром І 10 зимових і 11 літніх походів.У розвиток української освіти, науки, мистецтва, архітектури, літератури, книгодрукування гетьман вкладав величезні гроші з державної військової скарбниці та власні кошти, справедливо вважаючи, що лише в такий спосіб Україна може зрівнятися з європейськими державами.Взявши за мету звільнення Гетьманщини з-під влади Московії, І.Мазепа розпочинає таємні переговори зі шведським королем Карлом XII. Коли шведський король у ході військових дій просувався територією. України, гетьман перейшов на його бік. У квітні 1709 р. було підписано угоду з Карлом XII.Та цим планам не судилося здійснитися.27червня1709р-Полтавська битва між Петро І і Карлом ХІІ.Поразка Карла ХІІ. Після Полтавської катастрофи Мазепа опинився на чужині, де й помер 2 вересня 1709 р.Доба Мазепи — це час відродження України, епоха політичного, економічного й культурного поступу.
14.Укр.землі в другій половині17ст.Ліквідація Запорозької Січі
Зруйнування Січі 1709 року
Уряд царя Петра І розглядав Запорозьку Січ як один з осередків визвольної боротьби українського народу. Після переходу на бік шведів гетьмана І.Мазепи та частини запорозької старшини й козаків під проводом кошового отамана Костя Гордієнка, царський уряд звинуватив усе запорозьке козацтво в зраді.За наказом царського уряду 14 (25) травня 1709 р. Запорозьку Січ було зруйновано військами під орудою полковника Яковлева.Після поразки шведської армії та українських козаків під командуванням гетьмана Мазепи під Полтавою деякі запорожці пішли на південь й в 1710 році заснували нову Січ, при впаданні в Дніпро ріки Каменки (на Херсонщині). Однак за наказом Петра вона була зруйнована військами гетьмана Скоропадського й генерала Бутурліна. Запорожці відійшли ще далі й заснували Олешківську Січ у межах Османської імперії.Бажання козаків повернутися на батьківщину здійснилося в 1734 р. Почавши підготовку до війни з Кримом і Туреччиною, царський уряд дозволив запорожцям повернутися на Запоріжжя. В березні 1734 р. запорожці заснували на р. Підпільній (рукаві Дніпра), поблизу колишньої Старої Січі, т.зв. Нову Січ.
Кінець Запорозької Січі.
У ceрпнi 1775 р. в царському маніфесті Катерини II офіційно оголошувалося про ліквідацію запорозького козацтва та самої назви «запорозький козак». Запорозькі козаки або перетворювалися на кріпаків, або переселялися на Кубань, Кавказ, Дунай та за Дунай. Там вони заснували нові січі. Землі Запорозької Січі були роздані у володіння дворянам та старшині.
15.Надніпрянська Україна в другій половині 19ст.Реформи 60-70х рр..
19лютого1861р.скасування кріпосного права в Росії.Маніфест Олександра ІІ.Наслідки скасування кріпосного права Позитивні (буржуазний зміст):·селяни одержували особисту свободу, тобто стали юридичними особами;· селяни звільнялися із землею (за викуп).Негативні (кріпосницькі риси)· поміщики залишилися власниками більшості земель у державі;· в особисте користування селянин одержував тільки землі, на яких знаходилася його садиба з господарськими будівлями, а польовий наділ він зобов’язаний був викупити в поміщика;· протягом 20 років селянин вважався «тимчасово зобов’язаним», мусив залишатися у поміщика, і за користування землею відпрацьовувати панщину або платити оброк, як і до 1861 р.
1853-1856рр.- Кримська війна.наслідки для Запорізького краю:?нестача хліба;?голодна смерть;?зменшилося населення?Завмерла торгівля?загострення стосунків з татарським населенням.
1864 Земська реформа,яка вводила органи місцевого самоврядування: повітові і губернські земства.У 1864 р. була проведена судова реформа, за якою суд ставав незалежним від адміністрації, також впроваджувався суд присяжних.У 1870 р. міська реформа впровадила в містах органи самоврядування - міські думи. Їх функції були такі, що і в земств, але діяли вони в містах.
У 1862 - 1874 рр. проводилася військова реформа.1884-реформа освіти:?вища-платна, для аристократів та різночинців;?земські школи – безкоштовні.Фінансові реформи, які були проведені в 1860—1864 роках, стосувалися як податкової та кредитної системи, так і бюджету і державного фінансового контролю.
16.Україна у Першій світовій війні
царизм хотів завоювати Східну Галичину й Північну Буковину; Австро-Угорська монархія прагнула зберегти за собою Галичину, Буковину й Закарпаття а також захопити Волинь і Поділля; Німеччина мала намір включити українські землі до своїх володінь.Перша світова війна принесла багато лиха українському народові. З першого до останнього дня війни в українських землях, зокрема західних, відбувалися безперервні воєнні дії.Економіка України на шкоду цивільному населенню була зорієнтована на воєнні потреби, занепадала і нищилась.Війна розколола український національно-визвольний рух. Міжпартійний блок Головна українська рада (ГУР), заснований націонал-демократами, радикалами й соціалістами 1914 р. у Львові, вбачаючи в Російській імперії основного ворога українського народу, закликав українців виступити на захист Австро-Угорської держави. Політичні організації, що стояли на засадах боротьби за самостійну українську державу, організували також у Львові Союз визволення України (СВУ),У Наддніпрянській Україні частина політичних сил стала на позицію підтримки Росії у цій війні, сподіваючись на поступки царизму на користь українства після перемоги.До вересня 1914 р. російська армія захопила Східну Галичину й Північну Буковину.До осені 1915 р. російські війська, вибиті з Галичини й Буковини, закріпилися на лінії Кам'янець-Подільський - Тернопіль - Кременець - Дубно. Австро-угорська адміністрація, звинувативши українців у зраді, розгорнула проти них масовий терор.Війна паралізувала роботу транспорту, промисловості й сільського господарства.Наслідки Першої світової війни для України:
?Розорення західноукраїнських земель ?значні людські втрати?Виникнення проблеми біженців, депортованих, переміщених осіб ?Загальні витрати Росії на війну складали 41 млрд руб. ?Інфляція (ціни зросли в 4—8 разів)
?Падіння виробництва, кризовий стан економіки ?зростання залежності промисловості від іноземного капіталу ?Скорочення посівних площ ? загострення продовольчої проблеми в містах, поява черг • Скорочення працездатного населення на селі ?Загострення соціальних проблем ?Перебої в роботі транспорту?Посилення страйкової боротьби робітників ?Зростання національної самосвідомості населення ?Підняття «українського питання» на міжнародний рівень.
17.УЦР
4 березня 1917 р. утворили Українську Центральну Раду (УЦР). Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського.I Універсал УЦР. 10 червня 1917 р:- вимога надати Україні автономію в рамках демократичної та федеративної Росії; - обрання на основі загального прямого таємного голосування Українських Установчих зборів; - УЦР брала на себе всю повноту політичної відповідальності;-проголошувалася необхідність створення української скарбниці за рахунок організації збирання податків з населення;- містився заклик до населення створювати органи влади на місцях, які б перебували у підпорядкуванні УЦР;
- засуджувалася політика Тимчасового уряду на переговорах із представниками УЦР.
3липня1917—УЦР прийняла свій II Універсал:1. Центральна Рада повинна поповнитися представниками інших народів, що проживають на Україні;2.Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд;3. Центральна Рада починає розробку закону про автономне обладнання України, який повинен бути затверджений Всеросійськими Установчими Зборами. До твердження даного закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономію України;4. Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду.
III Універсал —листопад 1917 р
С ічень 1918р-4універсал. УЦР проголосила IV Універсалом УНР самостійною і суверенною державою, а Генеральний Секретаріат перейменувала на Раду Народних Міністрів. Після цього УЦР ухвалила ряд законів:— про 8-годинний робочий день;— про земельну реформу;— про державний герб Української Народної Республіки;— про грошову систему— громадянство в УНР та територіально-адміністративний поділ України.
18.Внутрішня і зовнішня політика Скоропацького
Внутрішня політика:?сформував новий уряд - Раду міністрів; ?був налагоджений дієздатний адміністративний апарат; ?ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годинний робочий день і встановлювався 12-годинний,відновився залізничний рух;?відновлення поміщицького землеволодіння;?створення національної армії;?реформована банківська мережа; ?обмежені демократичні права і свободи; ?заборона проведення мітингів,зборів. Націонакльно-культурна політика: ?створювалися укр..школи;?обов’язкове вивчення укр..мови і літератури,історії та географіі України;?були організовані бібліотеки,театри,музеї. Зовнішня політика: ?боротьба за міжнародне визнання України; ?союз із Німеччиною,з якою були встановлені дипломатичні відносини;?встановлено дипломатичні відносини з іншими країнами; ?підписання мирного договору з Росією; ?політичні та економічні відносини з Кримом, Доном, Кубанню.