3. Небанківське кредитування підприємств

Основними видами небанківського кредитування підприємств є комерційне, лізингове і державне кредитування, кредитування за ра­хунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.

Комерційний кредит — це короткостроковий кредит, що надасться продавцем (виробником) продукції покупцеві у формі відтермінування оплати за продані товари, виконані роботи чи надані послуги

Призначенням комерційного кредиту є прискорення реалізації това­рів та одержання прибутку. Процент за комерційний кредит, як правило, є нижчим, аніж за банківський кредит. Погашення комерційного кредиту може здійснюватися через оплату боржником векселя, передаванням векселя іншій особі, переоформленням комерційного кредиту на банків­ський. Комерційний кредит надають у товарній формі.

На практиці застосовують три види комерційного кредиту, рис. 3.4:

• кредит із фіксованим терміном погашення;

• консигнація — форма комерційного кредитування, за якої погашення кредиту здійснюють після фактичної реалізації товарів, отриманих позичальником від їх власника. Якщо товари не про­даються, позичальник (консигнатор) має право повернути його власникові;

• . кредитування за відкритим рахунком через простий запис вартості проданих у кредит товарів. За цієї форми комерційного кредитування постачання наступної партії товарів можливе до моменту погашен­ня попередньої заборгованості.

Комерційний кредит дешевший від банківського, однак така фор­ма кредитування підприємства обмежена в обсягах і термінах надання.

Лізинговий кредит — це кредит, який надається в товарній фор­мі лізингодавцем (кредитором) лізингоотримувачеві (позичальнику).

Лізинг — це довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення Згідно з чинним законодавством лізинг— це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи фінансових ресурсів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачеві майна, що є його власністю (або насувається ним у власність за до­рученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця) за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Здійснюючи лізингові операції, орендодавець купує ма­шини обладнання транспортні засоби, виробничі споруди, ЕОМ інші основні засоби і передає їх за угодою орендареві для використання з виробничою метою і зберігаючи при цьому право власності на них до кінця угоди Лізинг є специфічною формою фінансування капітальних інвестицій, альтернативною традиційному банківському кредитуванню чи використанню для придбання основних засобів власних фінансових ресурсів Він дає змогу підприємствам та організаціям отримати необхідні виробничі засоби без значних однора­зових витрат а також умикнути втрат пов’язаних із моральним старінням засобів виробництва

У лізингових операціях звичайно беруть участь три сторони: ви­робник (постачальник) машин і обладнання, організація, що фінансує лі­зингову угоду (орендодавець), і організація, яка використовує орендо­ване майно у своїх інтересах (орендар). Організаціями, що фінансують лізингові операції, виступають спеціальні лізингові компанії або банки.