Тема 6. Обігові кошти. Фінанси підприємств. Дубровіна в.А.

Тема 6. Обгіові кошти підприємства

Основні питання:

1. Сутність і основа організації оборотних коштів.

2. Нормування оборотних коштів.

3. Джерела формування оборотних коштів на підприємстві.

4. Показники стану і використання оборотних коштів.

Основні поняття терміни:

Оборотні кошти, оборотні активи, оборотні фонди, фонди обігу.

1. Сутність і основа організації оборотних коштів

Оборотний капітал (оборотні кошти) — це кошти, авансовані на придбання або виготовлення оборотних активів підприємства, що необхідні для забезпечення на підприємстві безперервного процесу виробництва і реалізації продукції та отримання прибутку

Оборотні активи — це грошові кошти і їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи підприємства, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців із дати складання балансу

До виробничих фондів належать: сировина, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запчастини для ремонтів, ма­лоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напів­фабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу — це залишки готової продукції на складах підприємства, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємства на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, вкладені в короткострокові цінні папери

Співвідношення оборотних коштів у сфері виробництва і сфері обі­гу залежать від особливостей організації виробництва, постачань, збуту, системи розрахунків.

Склад оборотних коштів — це сукупність окремих елементів обо­ротних виробничих фондів і фондів обігу, рис. 3.1.

Структура оборотних коштів — це питома вага вартості окремих статей оборотних, виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів

Система організації оборотних коштів побудована на принципах:

1. Самостійність підприємства у використанні оборотних коштів.

2. Визначення планової потреби і розміщення оборотних коштів по окремим елементам і підрозділам.

3. Корегування розрахованих і діючих нормативів з урахуванням змін до вимог господарювання.

4. Раціональна система фінансування оборотних коштів.

5. Контроль за рухом оборотних коштів.

2. Нормування оборотних коштів

У процесі роботи підприємства необхідно чітко визначити потребу в оборотних коштах. Надлишок оборотних коштів приводить до нагро­мадження надмірних запасів, послабленню режиму економії і їхньому використанню не за призначенням. Недолік оборотних коштів негативно впливає на обсяг виробництва, прибуток, приводить до перебоїв у ви­робничому процесі і виникненню заборгованості.

На практиці використовуються два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямій і економічний.

Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обгрунтованих норм і нормативів на підприємстві з урахуванням впливу різних факторів, зв'язаних з особливостями організації постачань, виробництва і реа­лізації продукції.

Економічний метод допускає, що розраховані за допомогою пря­мого методу нормативи на поточний рік, поділяють на дві частини:

• перша включає нормативи оборотних коштів по статтях, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво (сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара, незавершене виробництво і готова продукція (виробничий норматив));

• друга включає статті нормованих оборотних коштів, розмір яких прямо не залежить від зміни витрат на виробництво (запчастини для ремонту устаткування, малоцінні і швидкозношувані предмети, витрати майбутніх періодів (невиробничий норматив)). Нормування оборотних коштів:

• дозволяє ефективно використовувати оборотні кошти на підприємстві; забезпечує безперервний і безперебійний процес виробництва; сприяє виконанню планів виробництва, реалізації продукції;

• сприяє мінімізації ризику підприємницької діяльності.

Нормування оборотних коштів для утворення виробничих запасів

Нормування оборотних коштів для утворення виробничих запасів здійснюється з метою забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції.

Норматив оборотних коштів для утворення виробничих запасів= Одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (у грошовому вираженні) × Норма оборотних коштів (днів)

Одноденне використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів ви­значається по кошторису витрат на виробництво IV кварталу планового року. Розмір одноденних витрат по номенклатурі сировини, матеріалів і напівфабрикатів розраховується розподілом суми їхніх витрат у IV квар­талі планового року на 90.

Даний норматив включає такі елементи:

• транспортний запас — визначається як різниця між часом пе­ребування вантажу в дорозі від постачальника споживачеві і ча­сом поштового пересилання розрахункових документів, їхнього оформлення відправником вантажу й обробки банками за місцем перебування постачальника і споживача. При наявності декількох постачальників, транспортний запас розраховується як середньо­зважена величина і не встановлюється в тому випадку, якщо си­ровина і матеріали надходять до споживача раніш (або одночасно) чим розрахункові документи;

• підготовчий запас — це час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів;

• технологічний запас — включає час на підготовчі операції, якщо вони є частиною виробничого циклу (наприклад, розкрій матеріалу, просушка деревини);

■ поточний запас — залежить від частоти і рівномірності постачань і споживання запасів у виробництві;

• гарантійний (страховий запас) — утворюється з метою запо­бігання наслідків можливих перебоїв у постачаннях (порушення умов договору постачальником, затримка вантажу в дорозі). Аналогічно встановлюється норматив оборотних коштів на паливо для усіх видів палива (крім газу), що використовується для технологічних та господарських цілей.

Норматив оборотних коштів на допоміжні матеріали = Норма одноденного використання × Величина одноденного використання;

Норматив оборотних коштів на тару = Норма (у грошовому вираженні) × Обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства в плановому році

Норматив розраховується для різних видів тари: покупний, власно­го виробництва, разового використання (підлягаюча і не підлягаючому поверненню), тарних матеріалів. Норма оборотних коштів на тару визна­чається в гривнях на 1000 грн. товарної продукції (розподілом потреби в оборотних коштах на тару в плановому році на товарну продукцію в ці­нах реалізації).

Норматив оборотних коштів на запчастині для ремонту машин, устаткування і транспортних засобів = Норма (у грошовому вираженні) × Середньорічна вартість виробничого силового устаткування і транспортних засобів

На підприємствах, що мають незначні вкладення оборотних коштів на запчастини, норматив може бути розрахований за допомогою укруп­неного методу (на основі даних про залишки запчастин). Норма оборот­них коштів на тару може коректуватися з урахуванням збільшення тер­мінів міжремонтних періодів у плановому році і визначається в гривнях на 1000 грн. діючого устаткування (розподілом вартості середньорічних фактичних залишків запчастин на середню вартість виробничого, сило­вого устаткування і транспортних засобів).

Нормування оборотних коштів для незавершеного виробництва

Незавершеним виробництвом вважають незавершений процес виготовлення продукції на усіх стадіях виробничого процесу з моменту першої операції до передачі готової продукції на склад.

Питома вага незавершеного виробництва в промисловості переви­щує 20 % загальної вартості оборотних коштів. Обсяг незавершеного ви­робництва залежить від типу виробництва, тривалості й особливостей виробничого циклу.

Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва = Одноденні витрати (у грошовому вираженні) × Тривалість виробничого циклу (у днях) × Коефіцієнт збільшення витрат.

Норма оборотних коштів для незавершеного виробництва визна­чається як добуток тривалості виробничого циклу і коефіцієнта збіль­шення витрат. Одноденні витрати розраховують шляхом розподілу ви­трат на випуск валової продукції (по виробничій собівартості) у IV квар­талі планового року на 90 днів у кварталі. Тривалість виробничого циклу визначається на основі даних технологічних карт і планових нормативів виробництва. Якщо кількість деталей у незавершеному виробництві зна­чно і тривалість виробничого циклу для них істотно розрізняється, визна­чають середньозважений показник. Коефіцієнт збільшення витрат — це відношення витрат у незавершеному виробництві до всієї собівартості готової продукції.

Нормування оборотних коштів для утворення запасів готової продукції

Готова продукція включає зроблені вироби, що пройшли технічний контроль підприємства та надійшли до складу, або прийняті замовником.

Обсяг готової продукції на складі повинний бути оптимальним, тобто з урахуванням тривалості виробничого циклу, умов реалізації про­дукції і порядку оплати за неї.

Норматив оборотних коштів для утворення запасів готової продукції = Одноденний випуск продукції в IV кварталі планового року по виробничій собівартості × Норма запасу оборотних коштів для готової продукції (у днях).

Норма запасу в оборотних коштах включає елементи: час на комп­лектування виробів для постачання, пакування продукції, оформлення та передачу платіжних документів у банк. Підприємства, що випускають велику номенклатуру продукції, розраховують середньозважену норму запасів оборотних коштів для готової продукції.