2.2. Аналіз структури персоналу на пп «Чайківка

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди; їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства, організації.

Трудовий потенціал – це можливості використання трудових ресурсів фірми на перспективу. Сюди входять можливості та вміння працівників, які на сьогоднішній день можуть не використовуватися на фірмі, але в перспективі можуть бути залучені для справи.

Персонал підприємства являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Трудовий потенціал складається з багатьох компонентів, головним з яких є: здоров'я, освіта, професіоналізм, вмотивованість, вміння працювати в колективі, творчий потенціал, активність, організованість, ресурси робочого часу.

Узагальнення міжнародного досвіду управління персоналом промислових підприємств дозволило обґрунтувати та доповнити сукупність функцій кадрових служб, що діють на вітчизняних підприємствах. Доцільним представляється покласти на структурні підрозділи прийняття рішень за такими питаннями :

• набір, відбір, адаптація та звільнення персоналу, професійна підготовка та перепідготовка кадрів;

• вияв потенційних можливостей працівників і розробка пропозицій щодо їх реалізації;

• питання удосконалення та впровадження систем мотивації та стимулювання праці, а також соціального розвитку;

• просування працівників по службі;

• формування та зміцнення корпоративних цінностей.

Побудова системи показників для виміру, оцінки та аналізу ефективності використання і відтворення виробничого потенціалу заснована на єдиному критерії раціональної діяльності – досягненні мінімальних витрат при максимальному результаті. Широко використовується агрегована система узагальнюючого і трьох поодиноких показників, що розраховані на єдиній методичній основі, у єдиних вимірниках і являють собою функціонально зв’язані рівні виміру: узагальнюючий розчленовується на поодинокі показники першого рівня без залишку і, навпаки, сума поодиноких показників дає результат узагальнюючого показника [3, с. 86].

Отже, враховуючи все вище сказане можна зробити оцінку трудового потенціалу ПП «Чайківка», почнемо з складу та структури персоналу підприємства, вся потрібна інформація відображена в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Склад та структура персоналу підприємства

Показники	2008 р.		2009 р.		2010 р.		Відхилення 2008 р. до 2010 р.
	осіб	питома вага, %	осіб	питома вага, %	осіб	питома вага, %	%	+/-
Середньоспискова чисельність персоналу	32	100,0	38	100,0	43	100,0	25	11
в т.ч.: –управлінський персонал	8	25	8	21	9	21	11	1
–виробничий персонал	24	75	30	79	34	79	29	10

З даних таблиці бачимо, що у ПП «Чайківка» переважає більше виробничий персонал. Це пояснюється тим, що на підприємстві працює в багатьх напрямках, тому потрібна велика кількість людей для обслуговування них.

Кількісна характеристика трудових ресурсів (персоналу) підприємства, в першу чергу, виміряється такими показниками, як облікова і середньоспискова чисельність працівників – це чисельність працівників облікового складу на визначене число чи дату з обліком прийнятих і вибулих у цей день працівників, для підприємства це є важливою інформацією.

Дані таблиці показують, що склад керівників не змінився. Але є зміни у виробничому персоналі, а точніше в основному персоналі. Можливо це обумовлене тим, що з новими технологіями безпосереднє втручання робітника у виробництво вже не потрібно, але потрібні люди, які вміють обслуговувати це обладнання.

На даний момент на підприємстві розроблена велика кількість програм, щодо залучення працівників із вищою освітою. Технічне переоснащення, а також впровадження нових технологій вимагає залучення кваліфікованих працівників, рівень кваліфікації яких відповідав би рівню робіт.

На наступні 5 років підприємство розробило ряд програм направлених на залучення та виховання кваліфікованих кадрів.

Освітня диференціація персоналу представлена чотирма складовими:

1) неповна середня освіта;

2) середня освіта;

3) середня технічна;

4) вища освіта.

Таблиця 2.6