Політика Японії щодо Афганістану

За визнанням цілої низки японських оглядачів, політику офіційного Токіо стосовно Афганістану в останнє десятиріччя необхідно розглядати, скоріше, з точки зору виконання союзницьких зобов’язань перед Вашингтоном, аніж цілком самостійну.

Саме в рамках цієї „союзницької” політики, з 2001 р. по 15 січня 2010 р. військово-морські підрозділи Сил самооборони Японії здійснювали дозаправлення і матеріально-технічне забезпечення кораблів Антитерористичної коаліції (читай – США) в Індійському океані з метою забезпечення потреб об’єднаного військового контингенту в Афганістані.

Увага! Восьмирічна місія не раз піддавалася нападкам критиків всередині країни, які стверджували, що участь японських військових кораблів в операціях такого роду суперечить мирним положенням її конституції. Демократична партія Японії, яка прийшла до влади у результаті серпневих 2009 року виборів до японського парламенту, на законодавчому рівні припинила таку форму допомоги союзницьким військам в Афганістані.

Водночас, заявивши про припинення „дозаправочної” місії, японське керівництво дало зрозуміти, що готове надати альтернативний план підтримки міжнародного контингенту в Афганістані. У цьому контексті, японський уряд, також маючи на меті підвищення своєї політичної ролі у світі, продовжував здійснювати практичні кроки з надання гуманітарної допомоги країнам, які були визначені „зоною національних інтересів Токіо”, у тому числі - Афганістану.

Зокрема, тільки у період з 2001 по 2009 рік Токіо виділив більше 1,7 млрд. дол. на фінансування відбудовних робіт в Афганістані. Вказана допомога була надана через програму розвитку ООН, а кошти спрямовувались на підвищення рівня об'єктів інформаційних технологій установ регіональної влади, а також на професійно-технічну перепідготовку колишніх бойовиків Талібана та розбудову економічної інфраструктури цієї країни.

Для упорядкування такої роботи, 13 грудня 2007 р. японським урядом було введено посаду представника Японії при офісі старшого цивільного уповноваженого НАТО в Кабулі, на якого покладена координація всіх проектів в Афганістані, в яких задіяна японська сторона.

Попри наведені факти активної фінансової участі офіційного Токіо у справі повернення Афганістану до мирного життя, японсько-американські відносини були значним чином „затьмарені” його відмовою виконувати роль „морського дозаправлювача” в Індійському океані. Американська сторона при цьому дала зрозуміти, що після припинення вказаної місії, офіційний Токіо „повинен взяти на себе більш значні зобов’язання у порівнянні з нинішньою місією для того, щоб такий крок не розглядався світовим співтовариством у якості спроби Японії уникнути свого міжнародного внеску у антитерористичну діяльність” (цитата Г. Клінтон).

У якості „відступних” та на підтвердження своїх союзницьких зобов’язань японська сторона у 2009 р. заявила про рішення свого уряду виділити на економічну і соціальну допомогу Афганістану черговий транш на суму близько 5 млрд. дол. протягом п’яти років.

Крім того, після того, як у червні ц.р. Токіо відвідав президент Афганістану Х.Карзай, японське керівництво прийняло політичне рішення інвестувати значні кошти у розробку і видобуток корисних копалин в Афганістані. Японія також повідомила про свій намір надати Кабулу фінансову допомогу у відновленні і будівництві доріг у столиці країни, а також автотраси Кабул - Герат по маршруті Бехсуд - Гір - Баміан.

За останньою інформацією, яку Посольство отримало від джерел у міністерстві оборони країни перебування, наразі уряд Японії вивчає питання щодо можливого розміщення в Афганістані підрозділів Сил самооборони, а також низки медичних працівників і офіційних осіб для підготовки афганського персоналу.

Як зазначають незалежні експерти, таким чином офіційний Токіо прагне продемонструвати свій внесок у справу відновлення в цій країні. На їх думку, це напряму пов’язано з тим, що президент США Б.Обама, на тлі виводу із цієї країни підрозділів США, вважає стабільність в Афганістані чи не найважливішим дипломатичним завданням своєї адміністрації.

Про увагу, яку керівництво Японії надає завданню відновлення Афганістану свідчить і той факт, що воно було оприлюднено у Bluebook-2010 (щорічна книга дипломатичних пріоритетів Японії) поряд з такими проблемами, як ядерні програми Ірану, піратство в Аденській затоці та глобальний тероризм.