Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Актуальні проблеми Японії.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
13.07.2019
Размер:
83.97 Кб
Скачать

9

Позиція Японії стосовно найбільш актуальних глобальних

проблем та викликів

(довідка)

Позиція Японії щодо продовження дії Кіотського протоколу

Відповідно до інформації міністерства у справах навколишнього середовища Японії, представник Токіо на засіданні 16-ї Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та 6-ї зустрічі Сторін Кіотського протоколу (з 30 листопада по 10 грудня ц.р. проходить у Мексиці) заявив про офіційне рішення Японії не підтримувати продовження Кіотського протоколу на другий термін, підкресливши необхідність прийняття нового документу, у якому зобов'язання на себе візьмуть всі країни, що є виробниками парникових газів.

На переконання японської сторони, ринкові механізми Кіотського протоколу працюватимуть і без продовження на другий термін прийнятих зобов'язань, оскільки базуються на двосторонніх угодах. Зокрема, представник міністерства торгівлі і промисловості країни Д.Аріма заявив на згаданій конференції, що „Японія не погодиться з продовженням дії Кіотського протоколу ні за яких умов та обставин, бо вважає це „безглуздим” з тієї причини, що на сторони протоколу доводиться лише 27% загального обсягу викидів парникових газів”. Водночас, міністерство у справах навколишнього середовища Японії у спеціальній заяві з цього приводу підкреслило, що просте продовження терміну дії Кіотського протоколу не матиме сенсу, якщо такі країни, як Китай і США, не братимуть участь у його реалізації (вказані країни не ратифікували Кіотський протокол).

Увага! Українська сторона на цьому засіданні акцентувала увагу на наданні Україні статусу країни з перехідною економікою. У своєму виступі глава української делегації В.Сидяченко відзначив, що статус країни з перехідною економікою відповідає параграфам 5 та 6 статті 4 Конвенції і відповідних рішень Конференції Сторін. Цим рішенням за країнами з перехідною економікою повинен бути закріплений статус, що забезпечує гнучкість у питаннях фінансування, передачі технологій і нарощування потенціалу в рамках нової програми співробітництва. Українська делегація представлена у Мексиці у якості країни "Парасолькової групи" і бере участь у засіданні як спостерігач.

Боротьба з тероризмом та миротворчі операції

Після трагедії вересня 2001 р. боротьбу з міжнародним тероризмом в Японії було покладено в основу створення „безпечного суспільства”.

Основною структурою, на яку в країні перебування покладені обов‘язки координації та організації політики у сфері боротьби з тероризмом, є МЗС Японії, де у Бюро зовнішньої політики функціонує відділ міжнародного співробітництва у сфері протидії тероризму. У 2003 р. введено посаду посла, відповідального за міжнародне антитерористичне співробітництво.

Наразі Японія дотримується тієї точки зору, що боротьба з тероризмом це, у першу чергу, комплекс попереджувальних заходів, націлених на неуможливлення функціонування терористичних мереж, центрів тощо. Головною метою є недопущення діяльності терористів на території країни. Для цього Токіо фінансово підтримує міжнародні антитерористичні програми та зусилля країн регіону, а також організує навчання відповідних фахівців. Безпосередньо оперативно-розшукова робота, спрямована на боротьбу з тероризмом, в країні ведеться Управлінням національної поліції, у структурі якого передбачено відповідні підрозділи.

До організацій, з якими Японія активно співробітничає у боротьбі з тероризмом, належать наступні:

  • ООН: Антитерористичний комітет, Комітет із санкцій стосовно Аль-Кайди та Талібана, Комітет 1540, Офіс із боротьби з наркотиками та злочинністю;

  • у рамках реалізації Глобальної антитерористичної стратегії ООН: International Civil Aviation Organization (ICAO), World Customs Organization (WCO), Interpol (ICPO), International Monetary Fund (IMF), World Bank, International Atomic Energy (IAEA), Organization for the Prohibition of Chemical Weapons, World Health Organization (WHO) та International Maritime Organization (IMO);

  • регіональні та міжнародні організації: APEC, ASEAN, ASEM, ARF (ASEAN Regional Forum) та G-8;

  • Японія, як і Україна, є учасником 12 міжнародних антитерористичних конвенцій та протоколів, а також підписантом конвенції „Про боротьбу з актами ядерного тероризму”.

Японія щорічно звітує РБ ООН щодо здійснених контртерористичних заходів, включаючи ті, що реалізуються у середині країни для боротьби з фінансуванням тероризму. З часу підписання спільної заяви у вересні 2001 р. в рамках G-8, міжнародне антитерористичне співробітництво здійснюється у таких сферах, як безпека на транспорті та технічна допомога країнам, що розвиваються.

На регіональному рівні відбувається розвиток співробітництва у боротьбі з тероризмом у межах діяльності таких структур, як ASEAN+3, APEC та ARF. Як специфічну структуру, яка покликана протидіяти тероризму в рамках APEC, створено Counter-Terrorism Task Force (CTTF).

В Японії, починаючи 1996 р., міністерство закордонних справ та поліція щорічно проводять регіональні „антитерористичні діалоги”, для участі у яких запрошуються офіційні представники з АТР, Латинської Америки та Близького Сходу. Учасники обговорюють проблеми, пов’язані з ісламським екстремізмом та антитерористичним співробітництвом у Південній Азії.

Водночас, Японія віддає перевагу двостороннім діалогам. Формат такої роботи забезпечує Посол з питань боротьби з міжнародним тероризмом МЗС Японії. Двосторонні консультації з контртероризму Японія підтримує з Південною Кореєю, Австралією, Росією, США, Євросоюзом. Спільні заяви щодо протидії тероризму підписані Японією з Росією, Індонезією, Австралією, а також з АСЕАН та Євросоюзом.

Припинення фінансування тероризму вважається Японією одним із найважливіших заходів у боротьбі проти нього. Вважаючи, що окремі країни не мають можливостей ефективно протистояти тероризму, як всередині країни, так і за кордоном, Японія приділяє значну увагу наданню допомоги державам Південно-Східної Азії у підтриманні необхідного рівня протистояння тероризму. Допомога надається з таких питань, як імміграційний контроль, безпека польотів, безпека судноплавства, митний контроль, співробітництво між правоохоронними органами, антитерористичне фінансування, протидія кібертероризму, а також міжнародні конвенції та протоколи.

Японія підтримує робочі зв’язки із створеним у липні 2003 р. в Малайзії (під егідою зовнішньополітичного відомства цієї країни) Південно-Східноазіатським регіональним антитерористичним центром (Southeast Asia Regional Center for Counterterrorism - SEARCCT). На сьогодні він вважається основним у регіоні осередком підготовки представників правоохоронних органів та взаємодії з міжнародними організаціями і урядами інших країн. Партнерами із взаємодії з Центром є США, Великобританія, Франція, Росія, Японія, Південна Корея, Австралія, Канада, ЄС та секретаріат АСЕАН.

Японія є одним із основних ініціаторів співробітництва у форматі Угоди про регіональне співробітництво у боротьбі з піратством та збройним пограбуванням суден в Азії (Regional Cooperation Agreement On Combating Piracy And Armed Robbery Against Ships In Asia ). RECAAP є першою регіональною міжурядовою угодою такого типу. У відповідності до неї, країни-учасниці здійснюють співробітництво через постійно діючий орган - Центр поширення інформації (ЦПІ - Information Sharing Centre (ISC)). Центр збирає та аналізує інформацію, яка надходить від правоохоронних органів країн-членів угоди; готує відповідну статистику та звіти і оприлюднює результати такої роботи; готує відповідні запити та довідки; надсилає статистичні дані незакритого характеру до судноплавного співтовариства та міжнародних морських організацій.

Дієвим у боротьбі з тероризмом, на думку японських політиків, є залучення матеріальних та фінансових ресурсів в рамках Офіційної допомоги розвитку уряду Японії. Програми ОДР спрямовані на загальноосвітнє та професійне навчання палестинської, афганської та іракської молоді, оскільки соціальною базою для терористичних угрупувань, на переконання експертів, є безробітні та неосвічені молоді фанатики.

На сьогодні Японія бере участь у наступних миротворчих антитерористичних операціях: Місія ООН у Судані, Стабілізаційна місія ООН на Гаїті, Місія ООН у Непалі та Місія ООН зі спостереження за роз’єднанням у районі Голанських висот у Сирії. Окрім того, Сили самооборони Японії беруть участь у міжнародній компанії проти піратства біля берегів Сомалі. Загалом, з 1992 року Японія взяла участь у більш ніж 20 операціях, в яких були задіяні близько 30 тисяч військовослужбовців Сил самооборони (ССО).

Якщо говорити про фінансову складову міжнародної миротворчої діяльності, то варто відзначити те, що розмір фінансування Японією відповідних програм значно перевищує її фактичну участь у миротворчих операціях. Зокрема, у 2009 році до «миротворчого бюджету» ООН Японія внесла близько 1 млрд. 300 млн. дол. США, що становить 16,6% від загальної суми бюджету. За цим показником Японія поступається лише США, які цього ж року виділили суму у більш ніж 2 млрд. дол. США (26%). Цікавим також є той факт, що на долю чотирьох інших постійних членів Ради безпеки ООН (окрім США) припадає 19,75% (Велика Британія – 7,8%, Франція – 7,4%, Китай – 3,15%, Росія – 1,4%), що лише на 3,15% більше суми, яку виділила Японія на реалізацію миротворчих програм ООН.

Водночас, враховуючи особливості національного законодавства, а саме - заборону на використання військовослужбовцями Сил самооборони зброї під час будь-яких військових конфліктів за межами Японії, ця участь є дещо обмеженою і, в основному, має гуманітарний характер.

Наразі Японія планує збільшити масштаби своєї місії по боротьбі з піратством в Аденській затоці біля берегів Сомалі в умовах розширення районів, в яких пірати активізують свої дії. Зокрема, це відомство розширить свої операцій із забезпечення безпеки судноплавства приблизно на 200 кілометрів у східному напрямку від існуючого району, в якому несе службу контингент морських ССО Японії.

Таким чином, Японія приділяє серйозну увагу боротьбі з тероризмом, є активним прибічником більшості міжнародних ініціатив, спрямованих на протидію тероризму, надає всебічну фінансову та технічну підтримку іншим країнам регіону у розбудові їх антитерористичної спроможності. Разом з тим, вона віддає перевагу співробітництву у формі двосторонніх зусиль.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.