Періоди формування політичної карти світу

Назва. Часовий проміжок

Характерні риси

Стародавній світ. IV тис. дон. е. — кінець IV ст. н. е.

Утворення перших держав у кількох відокрем­лених центрах цивілізації (Близький Схід, Індостан, Східна Азія). Розширення держав і поява нових. Злиття окремих цйвілізаційних центрів. Зникнення більшості стародавніх держав

Середньовіччя. Початок V -середина XVII ст.

На початку — виникнення нових держав, які швидко розпадаються. Поступове об'єднання дрібних держав (централі­зація). У кінці — утворення перших колоніальних імпе­рій (Османської, Португальської, Іспанської)

Новий час. Середина XVII — початок XX ст.

Поява нових колоніальних імперій, їхнє розши­рення і зміцнення. Колоніальний поділ усього світу між невеликою кількістю найсильніших країн. Початок нового переділу світу

Новітній час. Із 1914 р.:

І – 1914 – 30 рр. ХХ ст.

ІІ – 1939 – 50 –ті рр. ХХ ст.

ІІІ – сер. 50 – поч. 80 –х рр. ХХ ст.

ІV – сер. 80- х рр. – до сучасності

1) зміна кордонів існуючих держав територіальні втрати Німеччини, Болга­рії та Туреччини; збільшення території Румунії, Франції тощо);

2) утворення нових держав на місці Австро-Угорщини, яка розпалась (Ав­стрія, Угорщина, Чехословаччина), та національних окраїн Російської ім­перії (країни Балтії, Польща, Фінляндія), у тому числі таких, що існували нетривалий час (УНР, ЗУНР, Грузія, Вірменія тощо);

3) переділ колоніальних володінь Німеччини, який супроводжувався зміною їхніх кордонів (Того, Камерун).

Але поряд із кількісними змінами в цей час у світі відбувались і якісні зміни. Головними з них були:

1. поява перших соціалістичних країн (СРСР, Монголія, Танну-Тувинська Народна Республіка);

2. зникнення окремих колоніальних імперій (Німецька, Османська), зростання у світі кількості країн із республіканською формою правління;

3. поява залежних країн нового типу — підопічних (підмандатних) терито­рій (Ліван, Палестина тощо).

1. поява на нетривалий час численних маріонеткових (незалежних лише формально) держав, особливо в Європі (Хорватія, Словаччина, Маньчжоу-Го тощо) та короткочасне суттєве збільшення територій низки країн (Німеччина, Італія, Угорщина, Японія);

2. суттєві зміни кордонів багатьох країн за результатами Другої світової війни;

3. поява нових незалежних країн в Азії (Індія, Пакистан, Ізраїль, КНДР тощо) та Африці (Лівія).

Головними якісними змінами на політичній карті світу були:

1. продовження процесу зникнення колоніальних імперій (Японська);

2. формування світової соціалістичної системи, яка до середини 50-х рр.

3. початок здобуття політичної незалежності колоніями або напівколоніями.

1) поява на політичній карті світу величезної кількос­ті держав унаслідок визволення колоній. Так, лише в 1960 р. здобули полі­тичну незалежність 17 африканських країн (пізніше цей рік назвали «роком Африки»). Унаслідок цих процесів припинили своє існування колоніальні імперії.

(— Поява нових держав, переважно на місці дво- і багатонаціональних соціа­лістичних держав. Так, Чехословаччина розпалася на Чехію і Словаччину, на міс­ці Югославії існують шість загальновизнаних і одна самопроголошена держава, СРСР розпався на 15 суверенних держав.

• Розпад СРСР зробив можливим об'єднання деяких країн (Німеччина, Ємен)

• (Німеччина, Ємен).

На карті світу з'явилася велика кількість самопроголошених державних утворень (наприклад Придністровська Молдавська Республіка і Косово в Євро­пі, Сомаліленд і Пунтленд в Африці, Арцах (сучасн. Нагірний Карабах), Абхазія і Південна Осетія в Закавказзі тощо)