Завдання

Визначте самостійно зміни, які відбулися на політичній карті за останні 25 років.

(— Поява нових держав, переважно на місці дво- і багатонаціональних соціа­лістичних держав. Так, Чехословаччина розпалася на Чехію і Словаччину, на міс­ці Югославії існують шість загальновизнаних і одна самопроголошена держава, СРСР розпався на 15 суверенних держав.

• Розпад СРСР зробив можливим об'єднання деяких країн (Німеччина, Ємен).

• На карті світу з'явилася велика кількість самопроголошених державних утворень (наприклад Придністровська Молдавська Республіка і Косово в Євро­пі, Сомаліленд і Пунтленд в Африці, Арцах (сучасн. Нагірний Карабах), Абхазія і Південна Осетія в Закавказзі тощо).)

Запитання та завдання

1) На думку дослідників, у світі слід чекати подальшого збільшення кількості суверенних держав. Так, на початку XXI ст. дослідники США виділили на планеті до двохсот районів, які в майбутньому можуть стати незалеж­ними державами. Наведіть приклади країн, де поширені рухи за суверенітет окремих територій.

(Парламенти Валлії та Шотландії (автономні частини Великої Британії) про­голосили своїм завданням досягти політичної незалежності вже до 2015 р. Подібні плани має і володіння Данії — Гренландія. Складною є ситуація в Індії, Судані, Грузії, Сомалі. Сильні сепаратистські настрої мають місце навіть у благополучних Бельгії, Канаді та Італії.)

2. Форма державного правління - це засоби організації вищої державної влади: республіка та монархія.

Республіка (від лат. суспільна справа) - це форма правління, за якою глава держави (наприклад, президент) обирається населенням або спеціальною виборчою комісією. Законодавча влада в республіці належить виборчому представницькому органу (парламенту).

Типи республік:

• президентська;

• парламентська;

• змішана.

Президентська республіка — президент обирається всенародним голосу­ванням; він очолює уряд країни. Типовим прикладом такої республіки є США. Президентські республіки особливо характерні для країн Південної Америки та Африки.

Президентська республіка не поширена у країнах Європи, зустрічається у США, Латинській Америці (Аргентина, Бразилія, Болівія, Венесуела, Мексика, Перу та інш.), Африці (Алжир, Єгипет, Камерун, Кенія, Конго, Малаві, Танзанія).

Позитивні риси: парламент може обмежити дії президента за допомогою законів та через затвердження бюджету. Президент має право вето на рішення парламенту та право законодавчої ініціативи.

Недоліки: перетворення президентської республіки в „суперпрезидентську” або „монократичну” (об’єднає всю повноту державної влади). Зміна глави держави відбувається лише внаслідок його смерті або військового перевороту.

Довічні президенти:

1. Сукарно - в Індонезії.

2. М.К. Банда - в Малаві.

3. Династичні президенти - батько та сини Дювальє в Гаїті.

Парламентська республіка — президента обирає парламент або за його участю; він виконує лише представницькі функції; уряд не підзвітний президенту взагалі. Прикладом парламентської республіки є Німеччина, Греція, Ірландія, Ісландія, Італія, Латвія, Естонія, Ізраїль, Індія.

Президент є главою держави, обирається парламентом або колегією, що може включати суб’єктів федерації або регіональних органів самоуправління. Президент має представницькі функції, уособлює єдність нації.

Позитивні риси: контроль парламенту над урядом, виборців над парламентом та міністрами.

Недоліки: нестабільність державної влади (в Італії строк діяльності кабінету міністрів менш 1 року).

1. Президенсько-парламентська республіка — президент обирається шля­хом усенародного голосування; уряд підзвітний йому, але президент не є членом уряду. Типовим прикладом такої республіки може стати Франція.

2. Парламентсько-президентська республіка — президент обирається шляхом усенародного голосування, але уряд підзвітний в основному парла­менту (президенту — лише з окремих питань); президент виконує лише представницькі та контролюючі функції. Прикладом такої республіки є Польща, Франція, Фінляндія, Португалія, Польща, Болгарія, Росія, Україна.

Монархія - це форма правління, за якою глава держави володіє одноосібною владою, яка, як правило, успадковується. У світі 30 монархій.

Абсолютна монархія - влада монарха не обмежена, монарху належить вся повнота влади - виконавча, законодавча, судова. (Оман, Катар, ОАЕ, Бруней). Дух цієї монархії - „Держава - це я!” (фр. король Людовик XIV).

Конституційна - влада монарха обмежена конституцією:

а) дуалістична - перехідна форма від абсолютної до парламентської (Кувейт, Бахрейн, Йорданія, Марокко). Монарх залишає за собою керівництво виконавчою владою, має право законодавчої ініціативи, може розпустити парламент. В Йорданії після розпуску парламенту в 1974 р. чергові парламентські вибори відбулися лише в 1989 р.

б) парламентська - Андорра, Бельгія, Великобританія, Данія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Японія. Дух монархії: „Король царює, але не керує". Монарх (як і президент в парламентській республіці) є символом єдності нації і тільки формально главою держави.

Особливий різновид монархії - виборча (Малайзія, де главу держави-монарха обирають на 5 років особливою радою, що складається з керівників малайзійських штатів).

в) теократична - влада належить главі церкви (Саудівська Аравія).

Африканська країна Лівія є прикладом третьої форми правління — джамахірії. У неї відсутні традиційні постійно діючі органи влади, а державне управління здійснюється шляхом виконання рішень усього народу.