Запитання та завдання

1. Назвіть основні форми державного правління країн світу.

Поряд із конституційними формами правління в окремих країнах (їх на­зивають країнами з невизначеним статусом) певний час можуть існувати і неконституційні (незаконні) форми — диктатури або військові режими. Вони можуть виникати внаслідок революцій, військових переворотів, гро­мадянських війн. Наведіть приклади регіонів, де найбільше країн із неви­значеним статусом.

(У XIX — першій половині XX ст. найбільше таких режимів існувало в Цен­тральній та Південній Америці. Але в другій половині XX ст. лідером за кількістю переворотів і громадянських воєн стала Африка.)

Проблемні запитання

1. Чи поділяєте ви думку деяких фахівців, що ЄС — це приклад сучасної конфедерації? Знайдіть аргументи на підтримку цього твердження або спростуйте його.

2. Чи можна вважати теократичною монархією Ватикан, де Папа обирається і навіть теоретично не може передати владу своїм прямим нащадкам (останнє твердження спробуйте пояснити)?

3. В адміністративно-територіальному відношенні країна може бути унітарною, федеративною, конфедеративною.

Унітарна країна — це така форма адміністративно-територіального устрою, де органи управління її територі­альних одиниць не мають законодавчих повноважень. Прикладом унітарних країн можуть бути Польща, Румунія, Франція, Угорщина, Словаччина, Япо­нія, Єгипет.

Унітарна держава керується з одного центру і немає в своєму складі самоврядних утворень: єдина конституція, єдина система органів державної влади (Україна, Франція, Ізраїль).

Складні держави:

Федерація - союзна держава, до складу якої входять самоврядні території, що мають певну політичну та економічну самостійність, але деякі питання, наприклад, оборони, зовнішньої політики, фінансової діяльності віддають у ведення федеративних органів влади.

Існують 23 федеративні держави.

5 у Європі: Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, ФРН, Швейцарська Конфедерація, Іспанія.

1 у Європі та Азії: Російська Федерація (89 державних утворень: обласних та регіональних, 21 суб’єкт федерації, більш 12 місцевих президентів).

5 в Азії: Федеративна Ісламська Республіка Коморські острови, Федеративна республіка Нігерія, Південно-Африканська Республіка.

7 в Америці: Аргентинська Республіка, Федеративна Республіка Бразилія, Республіка Венесуела, Канада, Мексиканські Сполучені Штати, США, Сент-Кітс і Невіс.

2 в Австралії і Океанії: Австралійський союз, Федеративні Штати Мікронезії.

Конфедерація (об’єднання) - союз держав, що об’єднуються для розв’язання певних політичних або військових цілей, які зберігають при цьому самостійність: США з 1776 р. до 1787 р., Швейцарія з 1291 р. до 1818 р., Об’єднана Арабська Республіка, утворена з Єгипту і Сирії у 1958-61 рр. (вийшла Сирія).

Проблемні запитання

1) Серед унітарних держав є такі, що у своєму складі мають автономні утво­рення. Наведіть приклади таких країн (Україна, Китай, Іспанія, Азербай­джан, Узбекистан та ін.). Поясніть, як у складі унітарних держав могли виникнути автономні утворення (за приклад можна взяти Україну). Чи правильно відносити ці держави до унітарних? Знайдіть аргументи на ко­ристь своєї точки зору. Яка з цих автономних одиниць на сьогодні є самопроголошеною державою (Нагірний Карабах, Азербайджан.)

2) Порівняйте унітарну та федеративну форми адміністративно-територіаль­ного устрою. Знайдіть позитивні й негативні риси кожної з них. Якою державою легше керувати? У якій державі легше дотримуватися демократичних норм державного устрою? Чи завжди зберігаються ці відмінності між унітарними чи федеративними державами? Урахуйте, що серед унітарних держав є такі, що традиційно мають значні проблеми в управлінні деякими областями (наприклад, Шрі-Ланка, Демократична Республіка Конго), а серед федеративних такі, які очолюють авторитарні лідери (наприклад, Пакистан).

Тема: Політична карта світу.

План.

1. Сучасний світ - території, країни, держави.

2. Форми державного правління.

3. Форми державного устрою.

1. Сучасний світ - території, країни, держави.

За політико-територіальними ознаками на земній кулі розрізняють території, країни, держави. Сучасна політична карта світу налічує понад 225 країн і територій.

Територія - частина поверхні суходолу на Землі з природними і створеними людською діяльністю ресурсами, що має певні просторові межі та географічне положення.

Країна - територія з визначеними кордонами і населенням, що в політико-географічному відношенні може мати державний суверенітет (незалежність) або бути залежною.

Держава - суверенне політичне утворення, країна з певною територією, господарством і політичною владою в ній. Держава є основним носієм прав і обов’язків у міжнародних відносинах.

Існують такі види територій:

1. Території суверенних держав - суб’єкти міжнародного права, кожна з яких є самостійним утворенням, господарство і суспільно-політичні структури якого не підвладні зовнішнім силам. Для забезпечення свого суверенітету незалежні держави створюють системи законодавчої, виконавчої та судової влади, валютно-грошову систему, митну службу, органи безпеки, національні збройні сили. Кожна суверенна держава володіє територією, що обмежується путними та морськими кордонами. До території держави належить суходіл з його надрами, внутрішні води, т.зв. територіальні води, що прилягають до суходолу в межах 12 морських миль, а також повітряний простір над усім суходолом і водами.

2. Залежні країни і території.

а) колонії - країни, населення яких позбавлене державності й політичних свобод, а економічний ресурс контролюється метрополією;

б) протекторати - державні утворення, що делегують свої зовнішньополітичні ( а іноді і внутрішньополітичні) права суверенній державі; в) підопічні території - землі тимчасово передані ООН під управління тієї чи іншої держави.

3. Води відкритого моря та Антарктида - знаходяться в загальному користуванні всіх держав і народів. Окремий статус має морська економічна зона, яка прилягає до кордонів держави, що має вихід до моря. Це акваторія за межами 12 мильних територіальних вод на відстань 200 км та глибину 500 м схилу шельфу.

2. Форма державного правління - це засоби організації вищої державної влади: республіка та монархія.

Республіка (від лат. суспільна справа) - це форма правління, за якою глава держави (наприклад, президент) обирається населенням або спеціальною виборчою комісією. Законодавча влада в республіці належить виборчому представницькому органу (парламенту).

Типи республік:

• президентська;

• парламентська;

• змішана.

Президентська республіка — президент обирається всенародним голосу­ванням; він очолює уряд країни. Типовим прикладом такої республіки є США. Президентські республіки особливо характерні для країн Південної Америки та Африки.

Президентська республіка не поширена у країнах Європи, зустрічається у США, Латинській Америці (Аргентина, Бразилія, Болівія, Венесуела, Мексика, Перу та інш.), Африці (Алжир, Єгипет, Камерун, Кенія, Конго, Малаві, Танзанія).

Позитивні риси: парламент може обмежити дії президента за допомогою законів та через затвердження бюджету. Президент має право вето на рішення парламенту та право законодавчої ініціативи.

Недоліки: перетворення президентської республіки в „суперпрезидентську” або „монократичну” (об’єднає всю повноту державної влади). Зміна глави держави відбувається лише внаслідок його смерті або військового перевороту.

Довічні президенти:

4. Сукарно - в Індонезії.

5. М.К. Банда - в Малаві.

6. Династичні президенти - батько та сини Дювальє в Гаїті.

Парламентська республіка — президента обирає парламент або за його участю; він виконує лише представницькі функції; уряд не підзвітний президенту взагалі. Прикладом парламентської республіки є Німеччина, Греція, Ірландія, Ісландія, Італія, Латвія, Естонія, Ізраїль, Індія.

Президент є главою держави, обирається парламентом або колегією, що може включати суб’єктів федерації або регіональних органів самоуправління. Президент має представницькі функції, уособлює єдність нації.

Позитивні риси: контроль парламенту над урядом, виборців над парламентом та міністрами.

Недоліки: нестабільність державної влади (в Італії строк діяльності кабінету міністрів менш 1 року).

3. Президенсько-парламентська республіка — президент обирається шля­хом усенародного голосування; уряд підзвітний йому, але президент не є членом уряду. Типовим прикладом такої республіки може стати Франція.

4. Парламентсько-президентська республіка — президент обирається шляхом усенародного голосування, але уряд підзвітний в основному парла­менту (президенту — лише з окремих питань); президент виконує лише представницькі та контролюючі функції. Прикладом такої республіки є Польща, Франція, Фінляндія, Португалія, Польща, Болгарія, Росія, Україна.

Монархія - це форма правління, за якою глава держави володіє одноосібною владою, яка, як правило, успадковується. У світі 30 монархій.

Абсолютна монархія - влада монарха не обмежена, монарху належить вся повнота влади - виконавча, законодавча, судова. (Оман, Катар, ОАЕ, Бруней). Дух цієї монархії - „Держава - це я!” (фр. король Людовик XIV).

Конституційна - влада монарха обмежена конституцією:

а) дуалістична - перехідна форма від абсолютної до парламентської (Кувейт, Бахрейн, Йорданія, Марокко). Монарх залишає за собою керівництво виконавчою владою, має право законодавчої ініціативи, може розпустити парламент. В Йорданії після розпуску парламенту в 1974 р. чергові парламентські вибори відбулися лише в 1989 р.

б) парламентська - Андорра, Бельгія, Великобританія, Данія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Японія. Дух монархії: „Король царює, але не керує". Монарх (як і президент в парламентській республіці) є символом єдності нації і тільки формально главою держави.

Особливий різновид монархії - виборча (Малайзія, де главу держави-монарха обирають на 5 років особливою радою, що складається з керівників малайзійських штатів).

в) теократична - влада належить главі церкви (Саудівська Аравія).

Африканська країна Лівія є прикладом третьої форми правління — джамахірії. У неї відсутні традиційні постійно діючі органи влади, а державне управління здійснюється шляхом виконання рішень усього народу.