1. Мінеральні ресурси - основа виробництва промислової продукції.

Мінеральні ресурси можна розділити на паливні (вугілля, нафта, природний газ, сланці-гірничі породи мінералів), рудні (залізна, марганцева, мідні руди) і нерудні (флюси – при виплавці та переплавці металів: кремнезем, глинозем; фосфати, калійні солі).

Щорічно з надр Землі видобувають 100 млрд т різної мінеральної сировини і палива - руди чорних і кольорових металів, вугілля, нафту, газ, гірничо-хімічну сировину, будівельні матеріали.

Рудні корисні копалини зберігають у сучасному світі своє значення, оскільки вони як і раніше залишаються основними конструктивними матеріалами, тобто матеріалами, з яких виготовляють будівельні конструкції і деталі машини і механізмів. Найбільші запаси залізної руди зосереджені в Росії, США, Китаї, Індії, Бразилії, Ліберії, Гвінеї, Алжирі тощо.

А найпоширенішим кольоровим металом є алюміній.

Великі запаси руд алюмінію — бокситів зосереджені в таких країнах: Австралія, Ямайка, Сурінам, Гайана, Франція, Італія, Індія, США, Росія. Найбільші родовища мідної руди мають країни: Замбія, Заїр, Чилі, США, Канада, Австралія.

Деякі країни не мають рудних копалин зовсім або недостатньо ними забезпечені: Японія вимушена експортувати практично всі мінеральні ресурси, ФРН - залізну руду, Італія - мідну руду.

Поширення руд свинцю і цинку: захід Америки, Австралія, Центральна Африка, Північна і Центральна Азія.

Три головні оловоносні пояси:

а) Південносхідноазіатський (Індонезія, Малайзія, Таїланд, М’янма, південь Китаю);

б) Андський (Болівія);

в) Північносхідноазіатський (Росія, Канада, США, Австралійський Союз, Бразилія).

2. Паливні ресурси. До XX ст. Основним енергоносієм була деревина однак потім її витіснило вугілля, яке у свою чергу поступилося місцем нафті і газу.

Розвідані світові запаси нафти визначаються у 136 млрд т, природного газу - 141 трлн м³, при цьому 77% світових запасів нафти і 41% газу припадають на країни ОПЕК.

Таблиця "Країни, що мають найбільші запаси паливних ресурсів (нафта і газ)"

Країна	Нафта, Млрд т	Країна	Природний газ, Трлн м³
Саудівська Аравія	35,2	Росія	24,1
Ірак	13,4	Іран	21,0
Кувейт	12,9	Катар	6,7
Іран	12,1	Саудівська Аравія	5,2
ОАЕ	12,0	США	5,0
Венесуела	9,2	Венесуела	3,9
СНГ	7,7	ОАЕ	3,8
Мексика	7,1	Ірак	3,1
США	3,1	Нігерія	2,2
Лівія	3,0	Мексика	2,0

Використання енергетичних ресурсів демонструє рівень розвитку країни або регіону. Так, споживання енергії розвиненими державами значно перевершує аналогічні показники менш розвинених країн. Більш держав, що розвиваються, за винятком країн-експортерів, не мають значних запасів енергоносіїв.

Паливні корисні копалини належать здебільшого до осадових гірських порід, Тому великі їх скупчення можуть бути приурочені до плит давніх і молодих платформ, тектонічних западин, передгірних прогинів. Таке саме походження має більшість видів хімічної сировини. Тому такі корисні копалини, як солі, нерідко розташовані поряд із родовищами нафти або природного газу.

Рудні корисні копалини найчастіше мають метаморфічне походження. Тому зустрічаються на щитах давніх платформ або в давніх зруйнованих горах.)

Чим би ви пояснили зворотну залежність між природними багатствами й економічним процвітанням? Чи завжди вона відповідає дійсності (за приклад можна взяти багаті нафтовидобувні країни)?

Економісти пояснюють «ресурсний прокльон» по-різному. По-перше, видобуток природних ресурсів на експорт у кілька разів менш прибутковий, ніж обробка матеріалів або виробництво готової продукції. По-друге, країни, що зробили видобувну діяльність основою своєї економіки, обумовили тенденцію до знижена світових цін на корисні копалини.

Інші причини пов'язані з розподілом доходів від природних ресурсів. Багаті на природні ресурси країни зазвичай мало інвестують у соціальну сферу — освіту або охорону здоров'я. Кілька подібних країн уважаються найбільш корумпованими. Є й такі, які розривають конфлікти через контроль за ресурсами, як результат — вони стають нестабільними в політичному від­ношенні.