Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
взаємодія природи і суспільства.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.07.2019
Размер:
239.62 Кб
Скачать

Тема. Взаємодія природи і суспільства. Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси.

План.

1.Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи.

2.Світові природні ресурси. Класифікація природних ресурсів.

Виписати у зошит:

1. Визначення географічного середовища, природних ресурсів та їх класифікацію, природно-ресурсний потенціал, ресурсозабезпеченість, природокористування та його види.

2. Визначити мінеральні ресурси та їх види, паливні (виписати по 5 країн, що мають найбільші запаси нафти та газу), розподіл земельних ресурсів, причини, з яких втрачається значна кількість лісів та причини зростання дефіциту прісної води, види ресурсів Світового океану та визначення рекреаційних ресурсів.

1. Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи.

Життя людини визначається тим, що вона зможе взяти у природи і використати. Однак з розвитком цивілізації потреби людства стрімко зростали, поки не прийняли планетарних масштабів. Досить казати, що в XX ст. обсяг видобутку

корисних копалин перевищив обсяг за весь попередній час існування цивілізації. Крім того, використання природних умов Землі раніше рідко приводилося обдумано, дбайливо і мало хижацький, руйнівний характер. Пригадайте про терикони, заболочені території, що зникають, - цей список можна продовжувати довго.

Коли близько двох мільйонів років тому на планеті з'явилися люди, їх вплив на природу не міг бути значним, адже вони були її частиною, причому однією з найбільших. Але людина компенсувала свою порівняну слабкість знаряддями праці, які з плином часу ставали все більш могутніми і довершеними. Вже давні китайці, вавилоняни і єгиптяни будували найскладніші іригаційні системи. Що дозволяло їм змінювати надто нестабільні природні умови. В єпоху середньовіччя з початком механізації зв'язки в системі «суспільство - природне середовище» розширюється, а у XX ст. набувають глобального характеру. Основною причиною цього став науково-технічний прогрес (НТП) - єдиний, взаємообумовлений, поступальний розвиток науки і техніки.

Перший етап НТП відносять до XVI - XVIII ст., коли мануфактурне виробництво, потреби торгівлі і мореплавства зажадали теоретичного і експериментального вирішення практичних задач.

Другий етап НТП пов'язаний з розвитком машинного виробництва в кінці XVIII ст.: наука і техніка взаємно прискорювали розвиток одна одної.

Новий, сучасний етап НТП характеризується не тільки провідною роллю науково-технічної революції, але й поширенням з промислової сфери в усі інші -сільське господарство, транспорт, зв'язок, медицину, освіту, побут. Самі останній етап НТП у багато разів збільшив навантаження суспільства на навколишнє середовище. Який же зміст вкладають в поняття "навколишнє середовище"?

Навколишнє (географічне) середовище - частина природи, з якою суспільство взаємодіє в процесі свого життя і виробничої діяльності.

Навіть якщо не враховувати НТП, саме збільшення кількості населення викликає зростання "тиску" суспільства на природу: природні ландшафти стрімко скорочуються, перетворюючись на антропогенні міські, лісо- і сільськогосподарські.

Людина, як біологічна істота належить до біосфери-сфери постійної життєдіяльності живої речовини планети. Як істота соціальна, людина утворює в межах біосфери нову сферу, пов'язану з суспільним життям і діяльністю, - антропосферу. Антропосфера - частина біосфери, що використовуються і видозмінюються людьми.

У біосфері людину приваблюють передусім природні ресурси — ті компоненти навколишнього середовища, які безпосередньо використовуються у виробництві, служить його сировиною і енергетичною базою.

Склад ресурсів, що використовуються людиною, змінюються з плином часу. Якщо первісні люди самі пристосувалися до природи (вживали в їжу кілька видів рослин і тварин, користувалися придатними палицями, каменями або кістками як примітивними знаряддями), то пізніше вони почали обробляти землю, розводити худобу, тобто пристосовувати природні умови до себе. У сучасному господарстві людина використовує майже всі відомі хімічні елементи, безліч їх сполук (іноді тих, що не мають природних аналогів, синтезовано штучно) і навіть атомну енергію.

Пригадаємо класифікацію природніх ресурсів, яка допоможе нам орієнтуватися в їх різноманітності.

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

Вичерпні Невичерпні

Непоновлювані Поновлювані Космічні Кліматичні

(мінеральні) (рослинний і тварин- (сонячна радіація, (атмосферне

ний світ, деякі види енергія морських волога, енер-

мінеральної сировини) приливів і відливів) гія вітру)

Ресурси можуть класифікуватися також за призначенням для певної сфери (ресурси для хімічної або будівельної промисловості, для чорної металургії) і за якістю (зміст корисного компонента, наприклад у рудах).

Розміщення природних ресурсів, зумовлене різницею кліматичних і тектонічних процесів, відрізняється крайньою нерівномірністю. Тому необхідною характеристикою територій стає природно-ресурсний потенціал (ПРП) - сукупність природних ресурсів, які можуть бути використані в господарстві з урахуванням тенденцій розвитку науки і техніки. Співвідношенні між ПРП і розмірами його використання називається ресурсозабезпеченістю. Ресурсозабезпеченість може виражатися двома засобами: числом років, на яке вистачить певного ресурсу при збереженні темпів його використання, або запасами цього ресурсу на душу населення даної території. Ресурсозабезпеченість - величина відносна, по-перше, можуть бути розвідані нові запаси ресурсу або може зростати його споживання, по-друге, тому що недостатня, достатня або висока ресурсозабезпеченість визначається методом порівняння з середнім показниками світовими, регіональними, державними тощо.

Природокористування система заходів, що здійснюються суспільством з метою вивчення, освоєння, перетворення і охорони навколишнього середовища. У процесі виробництва загалом або на окремих його етапах природокористування може бути раціональним і нераціональним. Раціональне природокористування забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини, запобігає можливим шкідливим впливом на навколишнє середовище, розумно регулює освоєння його ресурсів. Нераціональне природокористування катастрофічне швидко використовує ресурси природного для нормального життя людини.

Типовими ознаками нераціонального природокористування є вимирання окремих видів живих організмів, виснаження родючих грунтів, поява пустель і боліт, забруднення атмосфери, поверхневих і підземних вод.

Стисло характеризуємо особливості кожної групи природних ресурсів.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.