Бібліотека – інформаційний, соціокультурний центр місцевого товариства

Бібліотека – саме та точка на карті села, міста, держави, де зароджуються і горять найбільш яскраві думки і почуття, вона – центр духовної культури, де закладається моральне здоров’я нації. Бібліотека має бути центром духовного становлення особистості, культури, надбань вітчизняної і світової літератури.

Таким чином бібліотеки міцно займають позиції традиційної стабільності, розвиваються як центри освіти, комунікації, культури й відпочинку. Але цього явно недостатньо. У зв’язку з процесом інформатизації , що відбувається в суспільстві, роль бібліотек змінилася принципово – адже бібліотека, будучи частинкою інфраструктури держави, повинна змінюватися разом із суспільством. Зміст її роботи зобов’язаний відповідати потребам читачів і жителів конкретного району. Бібліотека повинна допомагати населенню зони обслуговування вирішувати конкретні проблеми.

Соціально-економічні та політичні реформи в суспільстві, стрімкий розвиток у глобальному масштабі призвели до зміни соціальної ролі та соціальних завдань публічних бібліотек. До традиційних функцій публічних бібліотек додалися функції універсальних загальнодоступних інформаційних центрів, що забезпечують вільний доступ громадян до інформації на різних носіях.

Поки що, на жаль, Кочубеївська бібліотека за браком коштів і фінансування, через відсутність доступу до всіх джерел інформації (комп’ютеризація, Інтернет та інші) та по ряду інших причин не може претендувати на роль такого інформаційного центру. Але є сподівання, що часи зміняться і з’явиться перспектива стати інформаційним центром місцевого товариства.

Отже ось до чого прагнутиме Кочубеївська бібліотека і особисто я як бібліотекар.

Бібліотека – інформаційний центр – традиційна бібліотека, фонди якої складаються з друкованої класичної та сучасної літератури, відео – та аудіо матеріалів, електронних носіїв інформації, мережевих ресурсів, медіа центрів із можливістю використання нових інформаційних і комунікаційних технологій та спеціалізованих служб, які сприяють розвитку інтелекту користувачів, навиків спілкування, мовної та інформаційної культури.

Мета центру – забезпечити інформаційні потреби користувачів через своєчасне доведення інформації.

Спеціалізація Бібліотеки – інформаційного центру може здійснюватися з урахуванням вікових, соціальних параметрів користувачів, тематичних пріоритетів діяльності, складу базових інформаційних ресурсів, провідних форм профільної роботи, територіального розміщення, складу фонду тощо.

Розвиток публічних бібліотек як інформаційних центрів значно розширює функціональний спектр роботи бібліотек, дозволяє створювати на їхній базі нові спеціалізовані структурні підрозділи з надання юридичних, психологічних, реабілітаційних та інших послуг населенню із залученням висококваліфікованих фахівців: психологів, соціологів, педагогів, юристів, економістів, маркетологів, лікарів-наркологів і інших.

Основними завданнями інформаційного центру все таки мають залишатися завдання, які і зараз виконує Кочубеївська бібліотека. Тобто:

• формування особистості професіонала-патріота України;

• збереження і продовження українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до державних святинь;

• виховання людини демократичного світогляду і культури, яка дотримується прав і свобод особистості;

• формування у користувачів цілісної наукової картини світу і сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання;

• розвиток у користувачів творчих здібностей;

• пропаганда здорового способу життя;

• формування трудової і моральної життєвої мотивації, активної громадської та професійної позиції;

• навчання основних принципів побудови професійної кар’єри і навичок поведінки у сім’ї;

• підготовка людей високої освіченості й культури, кваліфікованих спеціалістів;

• екологічне, етичне та естетичне виховання;

• розширення бібліотечно-інформаційних послуг на основі удосконалення традиційних форм і методів роботи;

• формування в читачів умінь та навичок бібліотечного користувача, розкриття перед ними основних функцій бібліотеки;

• сприяння вихованню гармонійної морально досконалої особистості, свідомої свого громадянського обов’язку, відкритої для інтелектуального і творчого розвитку;

• виховання в користувачів інформаційної культури – сталого прагнення до пошуку інформації;

• координація діяльності бібліотеки з громадськими організаціями, співпраця та взаємодія з шкільною бібліотекою та іншими бібліотеками.

Бібліотека – інформаційний центр повинен бути доповнений, з одного боку, аудіовізуальними і комп’ютерними засобами, а з іншого – різноманітними формами організації діяльності користувачів.

Створення інформаційного центру передбачає певні етапи в її розвитку. В загальних рисах це:

• підбір меблів і обладнання, створення індивідуальних місць для самостійних занять з книгою та іншими інформаційними засобами;

• оснащення необхідною технікою;

• створення місць для групових занять, поповнення фонду нетрадиційними засобами інформації;

придбання комп’ютерів, комплекту програм, баз даних.

Саме в такій бібліотеці з’являється можливість організації індивідуальної і групової, самостійної, науково-пізнавальної, творчої діяльності; забезпечується вільний доступ до різних інформаційних джерел, який не обмежується фондом однієї бібліотеки (телекомунікаційний зв'язок, «електрона пошта»); створюються умови для широкої комунікації між користувачами різних бібліотек, науковими центрами залежно від матеріально-технічної бази інформаційного центру.

Звичайно бібліотека – інформаційний центр – це перспектива для багатьох сільських бібліотек, але перспектива, до якої потрібно прагнути вже сьогодні. У ХХІ столітті користувачі повинні бути особистостями, поінформованими громадянами у питаннях історії, політичної ситуації й реальних потреб своєї спільноти, з широкими інтересами, спроможними реагувати на локальні, національні й міжнародні проблеми.

Проте,слід зазначити,що, захоплюючись новими технологіями, які функціонуватимуть у бібліотеці, не можна забувати про кожну окрему особистість. Важливим є індивідуальний підхід до кожного користувача, що потрібно враховувати і в роботі бібліотеки. Вагоме місце у процесі виховання творчої, гуманістично орієнтованої особистості у бібліотеці повинна займати індивідуальна робота з читачами. Доречно відзначити, що читачами бібліотек зазвичай є діти, молодь, спеціалісти різних галузей, люди похилого віку. Працюючи з ними, бібліотекар повинен володіти психолого-педагогічними знаннями, тактом, уміти розкрити та розвивати талант користувачів, повсякчас пам’ятати, що кожен читач – особистість, якій потрібно допомогти повірити в свої сили, хист. Від бесіди до бесіди бібліотекар пізнає своїх читачів, їх характер, літературні уподобання, взаємовідносини з оточуючими. Стосунки бібліотекаря і користувача довірливі, проникливі. Адже деяким читачам дуже важливі люди, яким можна довірити свої сумніви, переживання, поділитись своїми проблемами. А такі відносини складаються, в основному, в індивідуальному спілкуванні, саме вони важливі при орієнтації на особистість. Тут чільне місце відводиться особистості самого бібліотекаря, його здібностям, професіоналізму, бо через книгу, читання, інформації він вводить своїх читачів у невичерпний широкий світ.

Бібліотека як соціокультурний центр та центр психологічного розвантаження уявляється мені як естетично оформлена, з великим читальним залом, обладнаними комп’ютерними робочими місцями, добре укомплектованим книжковим фондом, періодичними виданнями, аудіовізуальною технікою. В центрі – привітний бібліотекар, який володіє мистецтвом спілкування з користувачами, обізнаний з технологіями формування життєтворчості особистості, уміло зароджує в користувачів найкращі почуття, розкриваючи засобами літератури широкий світ, що оточує читачів. Така бібліотека трансформує в собі заповіді віків, предків, уміло доносить їх до сучасних читачів.

Бібліотека. Тиша. Століття.

Історія і тисячі імен.

Тут зібрані думки, ідеї світу,

Разом із мудрістю віків.

Ці рядки передають дух, який повинен панувати у бібліотеці. Відтак, індивідуальний підхід до користувача, створення у бібліотеці середовища родини є складовим елементом бібліотеки.

Інформаційно-комунікаційні технології – реальна необхідність. Проте користувачі приходять у бібліотеку просто полистати ілюстрований журнал, поспілкуватися, зустрітися з цікавими людьми і відпочити, їм у нагоді стане бібліотека як соціокультурний, соціально-адаптований та релаксаційний центр.

Основними завданнями є – збереження і розвиток культурних цінностей, норм, форм діяльності, передача даного насліддя наступним поколінням, надання умов для психологічного розвантаження користувачів, середовище бібліотеки як компонент естетичної культури особистості; оцінка бібліотечних заходів з точки зору насищення їх культурними компонентами; сприяння навчання візуальному і слуховому сприйняттю при використанні аудіовізуального фонду бібліотеки; краєзнавча тематика в роботі бібліотеки, врахування даного елементу в культурному розвитку читачів, можливість просто поспілкуватись, відпочити з улюбленою книгою, журналом, переглянути ілюстрації. Поповнення фондів літературою (художньою, з мистецтва), надання консультаційної допомоги користувачам при пошуку і аналітико-синтетичній переробці інформації.

Отже, сподіваюсь, в недалекому майбутньому, Кочубеївська бібліотека-філія набуде статусу культурно-бібліотечного, соціокультурного, інформаційного центру села, стане центром дозвілля та особистісного спілкування, психологічного розвантаження. Принципово нові технології збору, зберігання і переробки інформації «приведуть» сільську бібліотеку до серйозних змін, перетворять її на інформаційний центр села.

Бібліотека стане доступним джерелом інформації для жителів села, яке забезпече їх інформаційними ресурсами, стане місцем соціальних комунікацій, де зустрічаються люди різного віку, тому така бібліотека має бути модернізованою і привабливою.

Структура обслуговування в майбутній бібліотеці-філії складатиметься з абонементу, читального залу, рекреаційної зони (зони проведення дозвілля), медіа інформаційної зали.

Комплектування і розкриття бібліотечного

фонду.

Комплектування бібліотечного фонду.

Книжковий фонд бібліотеки – систематизоване зібрання творів друку та інших документів, підібраних у відповідності до завдань бібліотеки і потреб її читачів. Бібліотечний фонд – певним чином упорядковане, систематизоване, розміщене в приміщеннях бібліотеки, розставлене на стелажах і полицях, доступне для читачів зібрання документів.

Бібліотечний фонд – це твори друку (книги, газети, журнали тощо).

Комплектування фондів – це відбір і планомірне придбання друкованих творів та інших документів, які за змістом відповідають завданням бібліотеки і потребам читачів. Здійснюючи комплектування, бібліотекар обов’язково повинен знати інформаційні потреби читачів, фактичний ступінь використання фонду, а також причини, з яких та чи інша література не користується попитом. Комплектування фонду ведеться з урахуванням уже набутого фонду, тому обов’язково треба з’ясувати, які книги є в бібліотеці, якого цільового і читацького призначення та врахувати ступінь попиту на них. Такий підхід дозволяє уникнути придбання непотрібної літератури. Адже бібліотекар несе відповідальність за якість вибору літератури і за те як використовуються придбані книги.

Фонд Кочубеївської бібліотеки-філії складається з творів друку (книги, газети, журнали) і налічує 6726 екземплярів. Комплектування фонду як і в більшості бібліотек здійснюється з таких джерел: централізоване комплектування, передплата періодичних видань, дарована література.

За дослідженнями ДЗ «Національна парламентська бібліотека України», яке проводилось протягом 2007 року, спільною рисою фондів сільських бібліотек була їхня моральна і фізична зношеність. Не є винятком і Кочубеївська бібліотека. Через відсутність фінансування комплектування відбувається епізодично, безсистемно, оновлення фондів знаходиться на дуже низькому рівні. Так наприклад поповнення літератури за 2006 рік становило 95 екземплярів, за 2007 рік – 6, за 2008 рік – 61. А це дуже мало як для бібліотеки, яка обслуговує три села.

Невтішною залишається ситуація і з передплатою періодичних видань. Програмою поповнення бібліотечних фондів … було рекомендовано для кожної сільської бібліотеки передплачувати 25-30 назв газет і журналів. Яким же є реальний стан? Побачимо на прикладі Кочубеївської бібліотеки-філії. В бібліотеці передплата періодичних видань здійснюється за кошти сільської ради, яка в свою чергу отримує недостатнє фінансування. Переглянемо статистику: в 2006 році читальня отримала 9 назв газет і журналів, в 2007 році – 0, в 2008 році – 11, на 2009 рік передплачено 12 назв газет і журналів. Отже бачимо, що в останні 2 роки ситуація дещо покращилася, але все рівно залишається незадовільною.

Тому робота бібліотеки по комплектуванню фонду повинна здійснюватися на перспективу. Є надія, що ситуація в країні поліпшиться, і, нарешті, черга дійде до сільських бібліотек, вони зможуть отримувати достатню кількість літератури. Але цього можна чекати дуже довго. Один із способів поповнювати фонд бібліотеки це дарована література. Читальня повинна залучати до дарування книг якомога більше читачів, меценатів, спонсорів, а для цього читальня мусить піднімати свій престиж, покращувати свій імідж.

Живучи у століття технічного прогресу і комп’ютеризації, не за горами коли сільські бібліотеки будуть оснащені аудіовізуальною технікою, комп’ютерами. І тому читальня повинна буде поповнювати свій фонд і аіудіокнигами, CD, DVD- дисками, документами на електронних носіях тощо.

Обговорюючи перспективи комплектування бібліотечного фонду треба сказати, що найбільше бібліотека потребує творів сучасних українських і зарубіжних письменників, довідкової літератури, періодичних видань, оновлення суспільно-політичної, природничо-наукової, технічної, сільськогосподарської, літератури, літератури з мистецтва і спорту.