Психологія безпеки й ергономіка Вступ
1.Історія розвитку ергономіки й психології безпеки на підприємстві
2.Психофізіологічна сутність і структура трудової діяльності
Список використаної літератури
Вступ
На заводах періоду індустріальної цивілізації (який закінчився, як відомо, не так уже й давно) працівник був частиною монотонного, повторюваного процесу. Будь-які зміни були, як правило, заздалегідь передбачувані. Метою менеджменту була нейтралізація спроб співробітників досягти диференціації в процесі послідовного досягнення результатів або демонстрації певної якості роботи. Працівники виконували чітко поставлені завдання. Якщо хтось ішов з роботи, заміна перебувала дуже швидко, і знову прибулий одержував точно такі ж завдання, як його попередник. Думки не враховувалися, прояв індивідуальності не заохочувався. Строга відповідність сформованим стереотипам цінувалося дуже високо. На жаль, таку картину ми спостерігаємо й сьогодні в багатьох (особливо не мультинаціональних) компаніях, і не тільки в Україні. Вимір і аналіз результатів роботи й самої роботи як процесу був дуже простий: кількість, якість і швидкість роботи оцінювалися залежно від обсягу зробленої продукції, кількості браку й часу виробництва.
Аналогічно дуже просто аналізували й оцінювали роль робочого місця. Якщо зміни в ньому сповільнювали виробництво - вони вважалися поганими, якщо збільшували - гарними.
Внесок індивідуальності в бізнес визначає її цінність для компанії. Ціль менеджменту - стимулювати активність і професіоналізм для поліпшення бізнесів-процесів і результатів бізнесу.
Оскільки заміна цінного співробітника є складною (а іноді й нерозв'язною) проблемою протягом тривалого часу, виникає нове завдання менеджменту - утримання таких співробітників.
З іншого боку, аналіз роботи інтелектуального персоналу повинен ґрунтуватися більше на якісних показниках, чим на механічних і сухих вимірах, що застосовувалися при оцінці робочих заводів періоду індустріальної цивілізації. Сьогодні аналіз діяльності співробітника повинен бути прив'язаний до загальних результатів бізнесу, таким як прибутковість, доля ринку й, безсумнівно, задоволеність клієнта.
Таким чином, оцінка роботи інтелектуального персоналу є важливим і в той же час проблемним компонентом аналізу робочого простору. Люди, зайняті інтелектуальною працею, у своїй роботі часто залежать від співробітництва зі своїми колегами, без чого досягнення позитивного результату неможливо. Вони повинні разом аналізувати проблеми й створювати оригінальні рішення. Вони вимагають гнучкості й мобільності для виконання широкого спектра різних завдань. Задоволення всіх цих потреб дуже тісно пов'язане з робітничим середовищем, організація якого має величезний вплив на якість і швидкість роботи. Сучасний бізнес вийшов на якісно новий рівень конкурентної боротьби. Тому все більша кількість компаній аналізують, як організація й дизайн робочого простору впливають на кінцевий результат, тобто на прибуток.
Подібний аналіз будується на дані науки про функціональні можливості людини, що виявляє можливості оптимальних умов для праці, як фізичного так і інтелектуального, вивчаючої проблеми виникаючої в системі «людин - знаряддя праці - предмет праці - виробниче середовище» і ставлячий своїми завданнями оптимізацію трудової діяльності людини - ергономіки.