Назва документа.
Адресат
Формулювання мети.
Текст.
Дата розсилання.
Підписи.
Адреса і контактний телефон відправника.
Відгук — це висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про наукові роботи, вистави, фільми, представлені на розгляд чи до захисту.
Реквізити відгуку такі:
1. Назва документа.
2. Заголовок, що містить:
назву роботи;
прізвище, ім'я та по батькові її автора;
рік написання;
кількість сторінок.
3. Текст, що містить:
вступ;
стислий виклад змісту роботи;
критичні зауваження;
висновок з пропозиціями.
4. Підпис, що завіряється печаткою.
5. Дата.
Рецензія — це критичний відгук на художній, науковий або інший твір, що містить зауваження, пропозиції тощо. Мета рецензії — рекомендація твору до друку, захисту.
Реквізити рецензії:
1. Назва документа.
2. Заголовок, що містить:
назву рецензованої роботи;
прізвище та ініціали її автора;
видавництво та рік публікації;
кількість сторінок.
3. Текст, що складається з двох частин:
короткий виклад змісту роботи;
зауваження, пропозиції, висновки автора рецензії.
4. Підпис особи, яка рецензувала роботу.
5. Дата.
У разі необхідності підпис завіряють печаткою.
Анотація — це коротка, стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису тощо. В ній зосереджується увага на найсуттєвішому: викладається зміст роботи та її мета. Анотація суттєво допомагає під час добору та вивчення літератури з того чи іншого питання та ознайомлення зі змістом книги.
Розміщується на звороті титульної сторінки або у каталожній картці. Мета анотації полягає в ознайомленні читача із завданням і результатами розробки. В анотації зазначається, для якого кола споживачів (читачів) призначається робота.
Максимальний обсяг анотації — 600 символів. Мова анотації: мова книги та 2 іноземні мови.
Реквізити анотації:
Автор.
Паспортні дані книги.
Текст.
Вказівки щодо категорії читачів.
Тези - головні думки курсової чи дипломної роботи, що містяться в декількох реченнях.
Буває три типи тез:
Постановка проблеми.
Результати дослідження.
Нова методика роботи.
Кожен тип пред`являє досить жорсткі вимоги до структури роботи. При написанні текстів до «постановки проблеми» необхідно представити наступні блоки інформації:
Короткий вступ (актуальність теми).
Огляд існуючих точок зору на проблему, або опис ситуації в наочній області.
Деякі власні думки на цю тему.
Передбачувані дослідження.
Висновок.
Що припускають тези за типом "Результати дослідження"?
Короткий вступ, постановка проблеми (власне, все те ж, що в тезах "до постановки проблеми", тільки коротко).
Гіпотеза (у разі експериментального дослідження).
Застосовані методи.
Параметри вибірки.
Власне результати.
Інтерпретація + висновки.
Що припускають тези типу "Нова методика роботи"?
Короткий вступ, що описує, наприклад, область застосування методики.
Опис існуючих методик.
Опис нової методики.
Опис результатів застосування.
Методики оцінки ефективності.
Висновки.
Конспект - це стислий виклад змісту статті чи книжки. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновки.
Види конспектів:
текстуальний: основні положення твору, докази і висновки передаються словами автора, тобто цитатами;
вільний – це переказ основного змісту книги (статті) своїми словами;
змішаний – найчастіше використовуваний вид, при якому вільний переказ змісту поєднується із цитуванням.
Правила конспектування:
Запиши автора і назву статті чи книжки, яку конспектуєш. Виділи їх більшим шрифтом.
Під час конспектування статті запиши, в якому журналі, збірнику або в якій газеті її вміщено.
Складай конспект після того, як продумав план тексту.
Записуй тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.
Намагайся, щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуй схеми, таблиці.
Для зручності користування конспектом, підкреслюй найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, сова: до розділів і підрозділів підбирай заголовки.
Цитуй правильно і точно, зазначай сторінку, з якої взято цитату.
Роби помітку, які виявляють твоє ставлення до того, що конспектуєш. Використовуй для цього свої умовні позначки, а також подані нижче:
а) знак оклику на полях – дуже добре;
б) знак питання – здивування, незгода з автором, нерозуміння якоїсь думки.
Вчися конспектувати відразу начисто.