- •9.Тематична та жанрова своєрідність байок п.Гулака-Артемовського.
- •10.Поетикальна своєрідність байки-казки «Пан та Собака» п.Гулака-Артемовського
- •11.Романтичні елементи в в баладах «Рибка», «Твардорвський» п.Гулака-Артемовського.
- •12. Жанрово-стильова специфіка балади у творчості л.Боровиковського.
- •13.Проблематика байок е.Гребінки.Поетикальний аналіз байок «Ведмежий суд», «Вовк та вогонь».
- •14.Романтичні тенденції в романі «Чайковський»є.Гребінки.
- •15.Просвітницькі та сентименталістські стильові елементи в прозі г.Квітки-Основ’яненка.(1778-1843)
- •16.Специфіка композиції, засоби образотворення, характер конфлікту в повісті «Конотопська відьма» г.Квітки-Основ’яненка.
- •17.Засоби творення образів головних героїнь в повістях «Маруся», «Сердешна Оксана» г.Квітки-Основ’яненка.
- •19.Періодизація, школи українського романтизму.Типологічні різновиди вітчизняного романтизму.
- •Київський осередок(2етап)
- •Журнал «основа»(3етап)
- •20.Наукова, громадсько-політична діяльність Костомарова.Втілення ідейних засад Кирило-Мефодіївського братства в «Книзі буття укр.Народу».
- •21. Стильові особливості поетичних збірок м.Костомарова «Історичні балади», «Вітка».
- •22.Засоби творення образу Сави Чалого в однойменній драмі Костомарова.
- •23.Новаторство драматургії Костомарова. Суть і специфіка конфлікту в трагедії «Переяславська ніч»м.Костомарова.
- •24.Етнографічно-фольклористична та літературна діяльність «Руської трійці».Альманах «Русалка Дністрова»(1837)
- •25. Творчість в.Забіли, основні теми й мотиви.Аналіз поезій»Пісня», «Не щебечи, соловейку».
- •26.Ідейно-естетичні засади творчості м.Шашкевича.Аналіз поезій «Веснівка», «Руська мова».
- •27.Психологічно-особистістна лірика м.Петренка.Поетикальний аналіз поезії «Дивлюся на небо…»
- •29.Основні мотиви творчості а.Метлинського в контексті історичного романтизму.Поетикальний аналіз поезії «Степ».
- •30.Специфіка романтичного герояв баладі «Мадей» і.Вагилевича.
- •31.Життєвий шлях Тараса Шевченка.Періодизація творчості.
- •32.Кобзар т.Г.Шевченка 1840р.Загальна характеристика, композиції, основні тематичні напрямки.
- •33.Жанр балади у творчості Шевченка.Поетикальний аналіз балади «Причинна» романтичні тенденції.
- •34.Мотив фатуму в поемі «Катерина»Шевченка.Специфіка образу покритки в поезії митця .
- •35.Специфіка художньої інтерпретації національної історії в поеміТ.Шевченка «Гайдамаки».
- •36.Поетична інвектива в поемах т.Шевченка «Кавказ», «Сон». Проблема духовної кризи в посланні Шевченка «і мертвим, і живим…»
- •38. «Журнал»т.Шевченкаяк зразок мемуарно-публіцистичної прози.
- •39.Автобіографізм повістей т.Шевченка.Для тогочасного кріпака-інтелегента в повістях «Художник» та «Музыкант».
- •40.Шевченкознавство 19ст.Пошуки альтернативної інтерпретації(г.Грабович, п.Зайцев, і.Дзюба, о.Забужко, в.Шевчук та ін.)
- •41.Загальна характеристика творчості ю.Федьковича.Національно-визвоньний пафос поеми «Лук’ян Кобилиця».
- •42.Художня специфіка «Народних оповідань» Марка Вовчка:характер оповідача, образ жінок-селянок, комплекс мотивів, специфіка оповідної манери.
- •44.Розвиток байкарської традиції у творчості л.Глібова.
- •45.Синтез фольклорного таромантичного у «Вечерах на хуторе близ Диканьки» м.Гоголя.
- •46.Риси української ментальності та засоби їх репрезентації в романі «Тарас Бульба» м.Гоголя.
- •47.Характеристика творчості а.Свидницького.Історія написання та публікації роману «Люборацькі».
- •48.Жанрова специфіка роману «Люборацькі», тематико-проблемний спектр.
- •49.Життєвий і творчий шлях п.Куліша у світлі його громадянської, світоглядної позиції.
- •50.Жанрово-стильовий аналіз роману «Чорна рада»п.Куліша. Система образів, засоби творення образів представників українського козацтва.
21. Стильові особливості поетичних збірок м.Костомарова «Історичні балади», «Вітка».
Збірка М. Костомарова «Украинские баллады» — своєрідна спроба через освоєння народної поезії надати власній творчості рис народності. Словесний фольклор став матеріалом для реалізації філософії і теорії романтизму про «національний дух» та колективну душу народу. Оскільки народна поезія містить у собі не тільки найголовніші риси національного характеру, а й художній зразок, стилізація й літературна обробка пісенних, легендарних сюжетів та переказів, культивування фольклорних жанрів набувають чинності літературної теорії. З цієї точки зору збірка є типовим явищем.
Світоглядною основою в ній виступають народні міфологічні та релігійні уявлення про добро й зло. Це відповідало сприйнятому романтиками гердерівському розумінню природи й людини як божого витвору. Саме народні онтологічні уявлення, його вірування покладені М. Костомаровим в основу балад «Поцілунок», «Зірочка», «Великодня ніч», «Посланець», «Отруї», «Кінь». Вони служать і сюжетнотворчою моделлю й настроюють на додержання загальнолюдських етичних норм, на захист чесності, вірності й справедливості у відносинах, на покарання зради, соціальної кривди й жорстокості. В ряді балад відчувається авторська морально-дидактична позиція — чи то через утвердження невідтворності кари за вчинений злочин («Зірочка», «Пан Шульпіка», «Кінь»), чи то через протиставлення духовного (релігійного) начала як ідеального, вічного — скороминущому земному життю («Великодня ніч») або через осудження подружньої невірності й злочину («Отруї»).
Це здебільшого побутові драматичні ситуації в середовищі звичайних людей. Певний виняток становить балада «Пан Шульпіка», що вторгається в сферу драматичних соціальних відносин і вирізняється викінченістю форми в народнопісенному дусі. Фантастичний елемент у баладах, як правило, незначний; більше уваги звертається на психологічну характеристику героїв («Отруї»). Баладна необов'язковість мотивування вчинків персонажів інколи, щоправда, переходить допустиму межу й приводить до появи штучної ситуації («Поцілунок»). Ні соціально, ні психологічно не вмотивована роль панича-розбійника у баладі «Кінь». У збірці немає балад, позначених літературним впливом чи екзотизмом орієнтального стилю, як це спостерігається у Метлинського й Боровиковського. Баладний сюжет у комічно-бурлескному стилі «Пана Твардовського» П. Гулака-Артемовського розробляється у вірші «Чорний кіт», романтична структура першої частини якого «знімається» просвітительсько-раціоналістичною кінцівкою. У першій збірці Костомарова немає особистісної лірики. Переважання баладної ліро-епіки, драматичного начала над ліричним було типологічною рисою раннього романтизму.
Містячи невелику кількість творів, що об'єктивно звужувала саму проблематику збірки, «Украинские баллады» як дебют ще одного поета-романтика в цілому стали на той час помітним явищем в українській літературі на шляху до народності. Автор її, додержуючи типологічних рис тогочасної романтичної поезії, пробує формувати й вій індивідуальний стиль. Етапом у розвитку авторського начала стала нова збірка поезій «Ветка» (1840). Як і попередня, вона теж містить балади, однак їх всього три: «Рожа», «Баба Гребетничка», «Мана». Остання, відходячи від традиційної для жанру фабульності, позначена орнаментуванням епічного викладу й близька до пейзажної лірики. Романтичний пейзаж виступає символом або тим живописним тлом, на якому розгортається ліричне почуття, що в принципі випливало з романтичної концепції єдності людини й природи.
Найголовніше в новій збірці — поява рефлективної лірики («Соловейко», «Кульбаба», «Дівчина», «Туга», «Хмарка»). Це здебільшого спогади про минулі події, що нерідко постають у зорових образах, осмислення уроків пережитих років, філософські роздуми про сенс людського життя, про особливе життєве призначення поета. Поява рефлективної лірики — типове явище в українській поезії ЗО—40-х років, коли в ній і з'являється нова тематично-стильова течія, представлена іменами О. Афанасьєва-Чужбинського, М. Петренка, В. Забіли та ін.
На перше місце серед творів суб'єктивної лірики слід поставити програмний вірш збірки «Ветка» «Пісня моя».