7. Громадянство України як елемент конституційно-правового статусу особи. Правове регулювання громадянства в Україні

Громадя́нство — юридично визначений, стійкий, необмежений у просторі правовий зв'язок між особою і певною державою, що визначає їхні права та обов'язки . Громадянство передбачає певну сукупність взаємних політичних, соціальних та ін. прав та обов'язків.

Громадянство — структурний елемент правового статусу особи, який розкриває головний зміст людини і держави, взаємовідносин з державою та суспільством.

Згаданий зв'язок полягає у поширенні на згадану особу суверенної влади держави незалежно від місця її проживання.

Відповідно до ст. 2 Закону громадянство України ґрунтується на таких принципах:

— єдиного громадянства — громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;

— запобігання виникненню випадків безгромадянства;

— неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

— визнання права громадянина України на зміну громадянства;

— неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем або особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу, або припинення громадянства України другим з подружжя;

— рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

— збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Законодавство України, як і законодавство інших держав, закріплює порядок набуття громадянства відповідними категоріями осіб за наявності певних підстав, проте основними з них є набуття громадянства окремо дітьми за народженням (філіація) і дорослими (в порядку натуралізації), тобто внаслідок прийняття громадянства.

Основні ідеї правового статусу особи:

— Свобода і рівність, що забезпечуються кожній людині і громадянину від народження і до смерті. Гарантування і захист цих прав — головний обов'язок держави;

— Принцип свободи у приватно-правовій сфері полягає у тому, що «дозволено все, що не заборонено законом»;

— Свобода повинна відповідати праву, і бути в межах закону;

— Права людини можуть бути обмежені лише у спосіб та у випадках, передбачених Конституцією та законодавством.

Правові норми, які становлять зміст інституту громадянства України, містяться в Конституції України (статті 4, 25, 26), Законі України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 р. та інших правових актах, прийнятих з урахуванням вимог міжнародного законодавства. До останніх належать: Гаазька конвенція, що регулює деякі питання, пов'язані з колізією законів про громадянство від 12 квітня 1930 р., Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р., Конвенція Ради Європи про скорочення випадків багатогромадянства та про військову повинність у випадках багатогромадянства від 6 травня 1963 р., Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 21 грудня 1965 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р., Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 р., Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р., Європейська конвенція про громадянство від 6 листопада 1997 р. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у національному законодавстві, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.

Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.