- •2. Поняття і принципи конституційно-правового статусу особи в Україні
- •5. Закордонні українці: конституційно-правове регулювання статусу
- •6. Інститут вимушених переселенців за законодавством України
- •7. Громадянство України як елемент конституційно-правового статусу особи. Правове регулювання громадянства в Україні
- •8. Поняття громадянства і належність до громадянства України
- •9. Принципи громадянства. Поняття та іх характеристика
- •10. Принцип єдиного громадянства за законодавством України
- •11.Поняття і підстави набуття громадянства України
- •12. Підстави та умови набуття громадянства України
- •13. Порядок припинення громадянства україни
- •14. Повноваження державних органів у вирішенні питань, пов’язаних з громадянством
- •15. Поняття і види конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •16. Поняття, зміст та характеристика конституційних особистих прав і свобод людини
- •17. Поняття, зміст і загальна характеристика конституційних політичних прав і свобод людини.
- •18.Право на об’єднання як політичне право громадян України.
- •19. Конституційно правовий статус політичних партій в Україні
- •20. Поняття політичних партій і громадських об'єднань та їх місце в політичній системі України
- •21. Правове регулювання статусу політичних партій і громадських об’єднань
- •22. Порядок створення та припинення діяльності об'єднань громадян
- •23.Конституційно-правовий статус громадських об'єднань
- •24.Право на звернення за законодавством
- •25. Поняття, зміст та загальна характеристика економічних соціальних та культурних прав за Конституцією України
- •26.Гарантії прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •27. Юридичні гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні.
- •28. Обмеження конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні.
- •29.Конституційні обов'язки людини і громадянина як елемент конституційно-правового статусу особи в Україні.
- •30. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •31.Акти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •32. Поняття, структура правового статусу національних меншин
- •35. Принципи і функції безпосередньої демократії
- •36. Механізм безпосередньої демократії в Україні
- •37. Форми здійснння народовладдя в Україні
- •38. Мирні зібрання як форма безпосередньої демократії в Україні
- •39.Поняття та види виборів в Україні
- •40. Поняття і функції виборів
- •41. Поняття і принципи виборчого права за чинним законодавством України
- •42. Види виборчих систем
- •43. Виборчі системи в Україні: поняття та види за законодавством
- •44. Виборчі системи в Україні: досвід використання в Україні
- •45. Мажоритарна виборча система; поняття, загальна характеристика.
- •46. Пропорційна виборча система: поняття, загальна характеристика.
- •47. Змішана виборча система: поняття, загальна характеристика.
- •48. Виборчий коефіціент: поняття, характеристика за законодавством України
- •51. Суб’єкти виборчого процесу: поняття і характеристика
- •53. Територіальна організація виборів. Поняття та види виборчих округів за законодавством України
- •54. Поняття виборчої комісії та їх система на виборах за законодавством України
- •55. Центральна виборча комісія: поняття, порядок утворення та діяльності
- •56. Акти Центральної виборчої комісії
- •57. Виборча формула. Способи переведення голосів виборців у мандати за законодавством України
- •58. Відповідальність за порушення виборочого законодавства (на прикладі виборів народних депутатів)
- •59. Референдум в системі безпосередньої демократії: поняття, види, законодавче закріплення
- •60. Предмет та порядок призначення всеукраїнського референдуму в Україні
48. Виборчий коефіціент: поняття, характеристика за законодавством України
Загальною, так би мовити, "обтяжливою" обставиною при запровадженні пропорційної системи є досить складна система обрахунку голосів виборців. Це більш або менш складне математичне обрахування вимагає двоетапної операції. На початковій стадії кожен список отримує стільки місць, скільки разів він відповідає виборчому коефіцієнтові. Оскільки кількість місць, відведених для окремого списку, є загальною кількістю голосів, отриманих за цим списком, завжди залишаються декілька голосів. Ці голоси є остачею (або надлишком), яка враховується аж до логічного завершення розподілу голосів виборців. Виборчий коефіцієнт (виборча квота, виборчий метр) — це дільник, що використовується для визнання кількості місць, які отримає кожен список під час розподілу. Найчастіше використовують простий коефіцієнт, що отримується після голосування шляхом ділення в кожному окрузі окремо загальної кількості поданих голосів на кількість місць на заміщення (заповнення). Існують інші види коефіцієнтів: коефіцієнт Хе-генбаха-Бішоффа, стандартний коефіцієнт, коефіцієнт зниження, подвійний коефіцієнт, виборчий коефіцієнт.
Метод виборчої квоти (метра, коефіцієнта), за якого для визначення кількості місць, які отримає кожен список під час розподілу, використовується дільник. Відповідно до ч. 7 ст. 98 Закону України "Про вибори народних депутатів України" таким дільником є число депутатських мандатів, яке дорівнює 225 (тобто загальна кількість депутатських мандатів у загальнодержавному окрузі).
З метою уникнення входження до парламенту дрібних партійних у групувань, що конфліктують між собою, законодавчо встановлюється загороджувальний бар'єр, тобто певний відсоток голосів виборців, які повинен отримати список політичної партії для того, щоб партія була допущена до розподілу депутатських мандатів. Відповідно до ч. З ст. 98 Закону України "Про вибори народних депутатів України" право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій.
Найменшу кількість голосів, потрібну для обрання одного депутата, називають виборчим метром (простим коефіцієнтом, квотою Гейра). Його застосовують під час визначення кількості парламентських місць, одержаних політичною партією на виборах, організованих за пропорційною виборчою системою (виборча квота).
Закон України “Про вибори народних депутатів України” (cт. 96) передбачає, що виборчий метр обчислюють за методом Гейра (квота Гейра). Стосовно виборів народних депутатів України ця формула така:
Квота = Х/У
де Х — сумарна кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, прізвища котрих занесені до виборчих списків партій, що подолали п’ятивідсотковий виборчий бар’єр, а У- кількість мандатів
Виконавши математичні дії, отримуємо кількість голосів або відсоток, який потрібно набрати, аби одержати одне депутатське місце (виборчий метр).
Однак недолік цієї квоти полягає в тому, що практично неможливо визначити конкретну кількість місць, адже пропорція одержаних місць поряд з цілими числами охоплює й частки, яким відповідають нерозділені депутатські місця.+ вільні мандати можуть зайняти ті кандидати, у кого залишок голосів більший.
Метод квот. У випадку застосування цього методу визначають квоти для розподілу голосів виборців. Партія, отримуючи кількість голосів, що дорівнює виборчій квоті, одержує мандат. Партіям належить стільки мандатів, скільки разів квота поміщається у цій кількості голосів.
Згідно з ЗУ « Про місц.вибори» Право на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій.
Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців, на число, що дорівнює кількості депутатських мандатів у цьому багатомандатному виборчому окрузі.
49. Виборчий процес в Україні: поняття і принципи Виборчий процес - це врегульована Конституцією та законами України специфічна діяльність органів і громадян (суб'єктів виборчого процесу), спрямована на підготовку і проведення виборів з мстою формування представницьких органів влади. Принцип виборчого процесу - це загальні нормативно-регулятивні правила взаємодії безпосередніх учасників виборчого процесу, що застосовуються на відповідних виборах. Виборчий процес здійснюється на засадах: 1) загального виборчого права - право голосу на виборах депутатів мають дієздатні громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років. 2) рівного виборчого права - кожний виборець має один голос. Усі суб'єкти виборчого процесу мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі, що забезпечується забороною привілеїв чи обмежень кандидатів у депутати за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, а також забороною незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у виборчий процес, рівним та неупередженим ставленням ЗМІ до суб'єктів виборчого процесу. 3) прямого виборчого права - виборці шляхом голосування формують органи публічної влади; 4) добровільного виборчого права - ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах; 5) вільного виборчого права - застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи інших дій, що перешкоджають вільному формуванню і виявленню волі виборця, забороняється. З метою забезпечення умов для вільного волевиявлення військовослужбовцям строкової служби в день виборів надається відпустка для участі в голосуванні не менш як на чотири години; 6) таємного виборчого права - контроль за волевиявленням виборців забороняється. Членам виборчих комісій, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця. Виборчі бюлетені для голосування згідно з ч. 4 ст. 72 Закону України "Про вибори Президента України" друкуються на однаковому папері за формою та текстом, затвердженими Центральною виборчою комісією, і повинні бути однаковими за розміром, кольором та змістом; 7) особистого голосування - кожний виборець голосує на виборах особисто, голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється; 8) пропорційної системи з обранням депутатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі (далі - загальнодержавний округ) за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій; 9) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у виборчий процес; 10) політичного плюралізму та багатопартійності; 11) публічності і відкритості; 12) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх суб'єктів виборчого процесу до ЗМІ незалежно від їх форми власності, крім ЗМІ, засновниками (власниками) яких є політичні партії; 13) неупередженості органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, судів, підприємств, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до суб'єктів виборчого процесу.
50. Виборчий процес в Україні: поняття і етапи Виборчий процес - це врегульована Конституцією та законами України специфічна діяльність органів і громадян (суб'єктів виборчого процесу), спрямована на підготовку і проведення виборів з мстою формування представницьких органів влади. Виборчий процес - досить складний і багатогранний, тому має здійснюватися в законодавчо визначеному процесуальному порядку. Виборчий процес включає такі етапи: 1) складання та уточнення списків виборців; Складання списків виборців - досить непростий, проте законодавчо визначений процес. Так, для підготовки проведення голосування виборців до 1 жовтня року, який передує року проведення чергових виборів народних депутатів України, складаються загальні списки виборців за формою, затвердженою ЦВК. Для складання та уточнення загальних списків виборців, які проживають на території кожного села, селища, міста та району в містах Києві та Севастополі, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад утворюються робочі групи обліку виборців на період з 1 серпня року, що передує року проведення чергових виборів, до дня проведення чергових виборів включно. Виборець може бути включений до загального списку виборців лише один раз. 2) утворення виборчих округів; Виборчий округ - це територіальна або інша виборча одиниця, яка створюється з метою об'єднання виборців для їх участі в голосуванні на виборах. Порядок утворення виборчих округів встановлений чинним законодавством. Загальнодержавний багатомандатний виборчий округ включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ. Для проведення виборів депутатів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється ЦВК з урахуванням їх адміністративно-територіального устрою. 3) утворення виборчих дільниць; Виборча дільниця - це територіальна виборча одиниця для проведення голосування і підрахунку голосів виборців, об'єднаних між собою спільним місцем проживання. Виборчі дільниці згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про вибори Президента України" поділяються на звичайні, спеціальні та закордонні. 4) утворення виборчих комісій; 5) висування та реєстрація кандидатів у народні депутати України; Висування кандидатів у народні депутати України здійснюється: 1) у загальнодержавному окрузі виборцями через партії; 2) в одномандатних округах виборцями через партії або шляхом самовисування. Одна і та ж особа може бути включена до виборчого списку кандидатів у народні депутати України від партії та висунута лише в одному з одномандатних виборчих округів у порядку висування партією або в порядку самовисування. Висування кандидатів у народні депутати України партіями розпочинається за 90 днів і закінчується за 79 днів до дня голосування. 6) проведення передвиборної агітації; Передвиборна агітація - це законодавчо регламентована діяльність відповідних суб'єктів виборчого процесу, спрямована на формування громадської думки в інтересах тих чи інших кандидатів, політичних партій. Передвиборна агітація передбачає здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного суб'єкта виборчого процесу. 7)голосування; Голосування проводиться в спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабінки для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок. На одній виборчій дільниці облаштовується одне приміщення для голосування. Контроль за облаштуванням приміщення для голосування покладається на дільничну виборчу комісію. 8)підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування; Підрахунок голосів виборців здійснюється на виборчій дільниці одразу ж після закінчення часу голосування у приміщенні, де воно відбувалося. Такий підрахунок здійснюють члени дільничної виборчої комісії на своєму засіданні, яке припиняє свою роботу після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів. 9) встановлення результатів виборів народних депутатів України та їх офіційне оприлюднення; Офіційне оприлюднення результатів виборів здійснюється ЦВК, яка не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів народних депутатів України у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр". Список обраних народних депутатів України публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, освіти, посади, місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування. 10) припинення діяльності виборчих комісій.