- •2. Поняття і принципи конституційно-правового статусу особи в Україні
- •5. Закордонні українці: конституційно-правове регулювання статусу
- •6. Інститут вимушених переселенців за законодавством України
- •7. Громадянство України як елемент конституційно-правового статусу особи. Правове регулювання громадянства в Україні
- •8. Поняття громадянства і належність до громадянства України
- •9. Принципи громадянства. Поняття та іх характеристика
- •10. Принцип єдиного громадянства за законодавством України
- •11.Поняття і підстави набуття громадянства України
- •12. Підстави та умови набуття громадянства України
- •13. Порядок припинення громадянства україни
- •14. Повноваження державних органів у вирішенні питань, пов’язаних з громадянством
- •15. Поняття і види конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •16. Поняття, зміст та характеристика конституційних особистих прав і свобод людини
- •17. Поняття, зміст і загальна характеристика конституційних політичних прав і свобод людини.
- •18.Право на об’єднання як політичне право громадян України.
- •19. Конституційно правовий статус політичних партій в Україні
- •20. Поняття політичних партій і громадських об'єднань та їх місце в політичній системі України
- •21. Правове регулювання статусу політичних партій і громадських об’єднань
- •22. Порядок створення та припинення діяльності об'єднань громадян
- •23.Конституційно-правовий статус громадських об'єднань
- •24.Право на звернення за законодавством
- •25. Поняття, зміст та загальна характеристика економічних соціальних та культурних прав за Конституцією України
- •26.Гарантії прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •27. Юридичні гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні.
- •28. Обмеження конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні.
- •29.Конституційні обов'язки людини і громадянина як елемент конституційно-правового статусу особи в Україні.
- •30. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •31.Акти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •32. Поняття, структура правового статусу національних меншин
- •35. Принципи і функції безпосередньої демократії
- •36. Механізм безпосередньої демократії в Україні
- •37. Форми здійснння народовладдя в Україні
- •38. Мирні зібрання як форма безпосередньої демократії в Україні
- •39.Поняття та види виборів в Україні
- •40. Поняття і функції виборів
- •41. Поняття і принципи виборчого права за чинним законодавством України
- •42. Види виборчих систем
- •43. Виборчі системи в Україні: поняття та види за законодавством
- •44. Виборчі системи в Україні: досвід використання в Україні
- •45. Мажоритарна виборча система; поняття, загальна характеристика.
- •46. Пропорційна виборча система: поняття, загальна характеристика.
- •47. Змішана виборча система: поняття, загальна характеристика.
- •48. Виборчий коефіціент: поняття, характеристика за законодавством України
- •51. Суб’єкти виборчого процесу: поняття і характеристика
- •53. Територіальна організація виборів. Поняття та види виборчих округів за законодавством України
- •54. Поняття виборчої комісії та їх система на виборах за законодавством України
- •55. Центральна виборча комісія: поняття, порядок утворення та діяльності
- •56. Акти Центральної виборчої комісії
- •57. Виборча формула. Способи переведення голосів виборців у мандати за законодавством України
- •58. Відповідальність за порушення виборочого законодавства (на прикладі виборів народних депутатів)
- •59. Референдум в системі безпосередньої демократії: поняття, види, законодавче закріплення
- •60. Предмет та порядок призначення всеукраїнського референдуму в Україні
45. Мажоритарна виборча система; поняття, загальна характеристика.
За порядком визначення результатів виборів у світовій практиці розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна, пропорційна, змішана.
Мажоритарна виборча система є найстарішою серед виборчих систем – це така система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) від округу отримують тільки ті кандидати, які здобули встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються необраними. Суттєва ознака – результат голосування визнаається за ознакою більшості.
Залежно від того, як визначається більшість голосів, необхідна для обрання кандидата, розрізняють: мажоритарну систему абсолютної більшості; мажоритарну систему відносноі більшості; мажоритарну систему кваліфікованої більшості.
-
Мажоритарну систему відносноі більшості (або простої більшості) - найпростіший різновид мажоритарної системи. За умов ії запровадження обраним вважається кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців. За умов однакової кількості набраних голосів двома або більше кандидатами, що буває дуже рідко, законодавством використовується процедура жеребкування. Ця виборча система вважається найрезультативнішою, оскільки хтось завжди набирає відносну більшість голосів. За цієї системи голосування відбувається в один тур. Як правило, не встановлюється обов'язковий мінімум участі виборців у голосуванні. Недоліки: не дає можливості враховувати інтереси всіх виборців округу, оскільки кандидат може бути обраним абсолютною меншістю виборців, хоча і відносною їх більшістю на момент голосування; ця система фактично анулює середні й малі партії.
(В Україні була запроваджена з прийняттям масиву виборчого законодавства 1997—1998 рр. частково на парламентських і повною мірою на місцевих виборах: ст. 1 Закону України «Про вибори народних депутатів України» - 225 депутатів парламенту обиралися в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості. ЗУ «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» вибори депутатів сільської, селищної, міської, районної у місті ради відбувалися за мажоритарною системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах, вибори сільського, селишного, міського голови також проводилися за цією виборчою системою по единому одномандатному виборчому округу, межі якого збігалися з межами села, селища, міста. Ст. 4 цього закону вибори депутатів районної ради проводилися за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких збігалися з межами сіл, селищ, міст районного значення, адміністративно-територіальними одиницями району. Вибори депутатів обласної ради проводилися за цією виборчою системою по багатомандатних виборчих округах, межі яких відповідно збігалися з межами районів та міст обласного значення, що входили до складу цієї області.);
-
Мажоритарну систему абсолютної більшості - для обрання кандидата вимагається зібрати більше половини голосів виборців, тобто діє формула 50 % + 1 голос. Похідна, від якої береться ця кількість голосів виборців, може бути різною: загальна кількість зареєстрованих виборців (держ. реєстр виборців); загальна кількість виборців, які взяли участь у виборах (отримали виборчі бюлетені); загальна кількість виборців, які брали участь у голосуванні (якщо не кинули бюлетень в урну). Перевага цієї системи — у її потенційному демократизмі, вона враховує інтереси більшості виборців, хоча голоси виборців, поданих проти, знову ж втрачаються. Недоліком цієї системи є її нерезультативність, оскільки за умов запровадження абсолютних показників мажоритарної системи досить часто відбуваються повторні голосу-вання або повторні вибори. За цієї системи, як правило, обов'язковим є нижній поріг участі в голосуванні. Також іноді встановлюється мінімум кількості голосів виборців, набрання яких теж є умовою обрання кандидата.
(В Україні, як відомо, лише у радянський період для підрахунку голосів на всіх виборах застосовувалася мажоритарна система абсолютної більшості - вибори до Верховної Ради України протягом 1994—1997 рр. неодноразово проводилися саме через використання цієї системи.. Відтепер ця система збережена виключно на виборах Президента України.);
-
Мажоритарну систему кваліфікованої більшотсі – передбачає, що обраним вважається кандидат (або список кандидатів), що отримав певну кваліфіковану більшість голосів виборців. Кваліфікована більшість встановлюється законодавством, і, як правило, перевищує більшість абсолютну, наприклад — 2/3, 70 відсотків тощо. На практиці ця система застосовується рідко, адже вона вважається нерезультативною.