66.Правові підстави юридичної відповідальності у земельному праві.

Юридична відповідальність може настати лише за наявності певного юридичного факту - факту вчинення правопорушення, що є підставою юридичної відповідальності. Підстава відповідальності - це наявність закону, правової норми, якими передбачено той чи інший вид правопорушення.

Зокрема, у ЗК закріплено перелік видів порушень земельного законодавства. До них віднесено:

1. укладання угод з порушенням земельного законодавства;

2. самовільне зайняття земельних ділянок;

3. псування сільськогосподарських угідь та інших земель, забруднювання їх хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічування промисловими, побутовими та іншими відходами;

4. розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

5. невиконання вимог щодо використання земель за їх цільовим призначенням;

6. порушення строків повернення тимчасово займаних земель;

7. знищення межових знаків;

Цей перелік не є вичерпним.

Земельне правопорушення являє собою винне, протиправне діяння (дію чи бездіяльність), що суперечить правовим нормам раціонального використання земельних ресурсів, перешкоджає здійсненню прав і законних інтересів власників землі та землекористувачів, порушує встановлений державою порядок управління земельним фондом як національним багатством нашої держави.

Об'єктивна характеристика земельного правопорушення полягає у тому, що воно завжди виступає як конкретне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи. Склад:

1. Об'єкт земельного правопорушення поділяється на загальний та безпосередній. Загальним об'єктом земельного правопорушення виступають суспільні земельні відносини, що регулюються та охороняються нормами права. Безпосереднім об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері використання та охорони земель.

2. Об'єктивну сторону правопорушення становлять конкретні дії або бездіяльність правопорушника, який посягає на земельні інтереси учасників земельних відносин, тобто власне протиправне діяння, а також шкідливі наслідки діяння, причинний зв'язок між протиправним діянням та його шкідливими наслідками, що настали, час, місце, умови, способи та засоби вчинення земельного правопорушення.

3.  Суб'єкт правопорушення, тобто особа, яка його вчинила і повинна за це нести відповідальність. Порушниками земельного законодавства можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. 

4. Суб'єктивна сторона земельного правопорушення характеризується обов'язковою наявністю вини, тобто психічним ставленням суб'єкта до вчиненого ним протиправного діяння та його шкідливих наслідків.

Усі земельні правопорушення залежно від конкретного виду об'єктів умовно поділяють на дві групи: власне земельні правопорушення та земельні правопорушення екологічної спрямованості.

67. Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення.

Вказівки на застосування адміністративної відповідальності за земельні правопорушення містяться в багатьох актах земельного законодавства (напр., у ст. 211 ЗКУ). Але більшість таких посилань мають відсильний або бланкетний характер, оскільки самі безпосередньо не встановлюють санкцій.

Більшість же складів адміністративних земельних правопорушень передбачені у гл. 7 «Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’ятників історії та культури» КУпАП:

«Глава 7 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРИРОДИ, ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель; Стаття 53. Порушення правил використання; Стаття 53–1. Самовільне зайняття земельної ділянки; Стаття 53–2. Перекручення або приховування даних державного земельного кадастру ; Стаття 53–3. Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу; Стаття 53–4. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель; Стаття 54. Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням ; Стаття 55. Самовільне відхилення від проектів землеустрою Стаття 56. Знищення межових знаків Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів ; Стаття 63. Незаконне використання земель державного лісового фонду ; Стаття 69. Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду; Стаття 73. Засмічення лісів відходами; Стаття 74. Знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду; Стаття 91. Порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду; Стаття 92. Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини

Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства може наставати і за статтями, вміщеними до інших глав КУпАП:

• гл. 5 («Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення»), напр., ст.ст. 42 («Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм»), 46–1 («Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення»);

• гл. 8 («Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів») – напр., ст.ст. 95 («Порушення правил і норм ядерної та радіаційної безпеки»), 96 («Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва»), 96–1 («Порушення законодавства під час планування і забудови територій»), 97 («Самовільне будівництво будинків або споруд»), 99 («Порушення Правил охорони електричних мереж»), тощо;

• гл. 10 («Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства, і зв’язку»): ст.ст. 138 («Порушення Правил охорони магістральних трубопроводів»), 141 («Порушення правил охорони смуги відводу автомобільних шляхів»), 142 («Порушення землекористувачами правил утримання ділянок, прилеглих до автомобільних шляхів»), 147 («Порушення правил охорони ліній і споруд зв’язку»);

• гл. 15 («Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління»): ст.ст. 188–5 («Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної та ядерної безпеки або охорону природних ресурсів»), 188–11 («Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків, а так само інших законних вимог посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби»).

Склади адміністративних земельних правопорушень можуть містити інші акти законодавства: див., напр., ст. 46 ЗУ «Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення». У цих випадках загальні правила застосування адміністративної відповідальності визначаються також КУпАП (ч.3 ст. 2).