- •1.Загальна характеристика управлінської діяльності.
- •2.Поняття та види функцій державного управління.
- •3.Адміністративно-правові режими.
- •4. Поняття та види форм державного управління.
- •5. Адміністративний договір.
- •6. Поняття, ознаки та класифікація актів органів державного управління.
- •11. Моделі державної служби
- •12. Поняття державної служби
- •13. Принципи державної служби: загальна х-ка
- •14. Забезпечення рівного доступу до державної служби як принцип державної служби
- •15. Політична неупередженість як принцип державної служби
- •16. Адміністративно-правовий статус державного службовця
- •17. Основні права державного службовця
- •18. Основні обов’язки державного службовця
- •19. Повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби
- •20. Національно-правовий статус Національного агентства України з питань державної служби
- •22. Проходження державної служби.
- •23. Дисциплінарна відповідальність державного службовця
- •24. Підстави припинення державної служби.
- •25. Поняття та особливо9сті служби в омс
- •26. Організаційно-правові засади державної політики в сфері господарської діяльності
- •27. Державні органи управління та регулювання в сфері господарської діяльності
- •28. Форми і методи державного управління у сфері господарської діяльності ?????
- •29. Правові засади ліцензування видів господарської діяльності
- •30. Правові засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності
- •31. Правові засади дозвільної системи у сфері господарської діяльності
- •32.Державний контроль та нагляд у сфері господарської діяльності
- •33. Адміністративно-правове регулювання у сфері підприємництва
- •35)Основні напрямки підтримки малого і середнього бізнесу за законодавством єс.
- •36)Адміністративно –правове регулювання у сфері захисту економічної конкуренції.
- •37)Правовий статус Антимонопольного комітету України
- •38.Адміністртивно-правове регулювання у сферах природних монополій
- •39.Адміністративно-правове регулювання у сфері енергетики
- •40. Адміністративно-правове регулювання та державне управління в сферах енергетики та комунальних послуг
- •42. Адміністративно-правове регулювання та державне управління у сфері охорони здоров’я
- •43. Адміністративно-правове регулювання та державне управління у сфері освіти
- •44. Адміністративно-правове регулювання та державне управління у сфері науки
- •45. Організаційно-правові засади у сфері політики державних фінансів
- •46 Питання
- •23.Правовий статус дфс
- •2) Внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування:
- •25. Правовий статус Державної служби фінансового моніторингу України
- •26. Державна фінансова інспекція України: структура, повноваження
- •2) Здійснює державний фінансовий контроль за:
- •3) Здійснює контроль за:
- •4) Забезпечує участь представників Держфінінспекції в ревізійних комісіях господарських організацій, у яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного капіталу;
- •5) Вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:
- •27.Правовий статутс Рахункової палати України
- •Рахункова палата:
- •28.Правовий статус Міністерства фінансів України
- •Мінфін України відповідно до покладених на нього завдань:
- •47 Питання
- •48. Система органів державного фінансового контролю
- •49. Форми та методи державного фінансового контролю.
- •50. Національний банк як суб’єкт державного управління.
- •51. Правові засади банківського регулювання і банківського нагляду
- •52. Правові засади ліцензування банківської діяльності та операцій
- •53. Правові засади застосування санкцій за порушення банківського нагляду
- •54. Загальна характеристика державної політики у сфері праці та соціальної політики.
- •55. Організація державного управління у сфері праці та соціальної політики.
- •56. Державний контроль та нагляд у сфері праці та соціальної політики.
- •58. Організація державного управління у сфері охорони здоров’я.
- •59. Адміністративно-правове регулювання дозвільно-реєстраційних функцій у сфері охорони здоров'я
- •60. Державний контроль та нагляд у сфері охорони здоров’я.
- •61. Загальна х-ка державної політики у сфері освіти
- •62. Організація державного управління в сфері освіти.
- •63. Основні адміністративно-правові засоби впливу у сфері освіти
- •1)Державна інспекція навчальних закладів України
- •2)Органи місцевої влади з питань освіти.
- •65. Загальна характеристика державної політики у сфері науки
- •66. Організація державного управління у сфері науки
- •67. Загальна характеристика державної політики у сфері культури
- •68. Організація державного управління у сфері культури
- •69.Здійснення реєстраційно-дозвільних функцій у сфері культури.
- •70.Державний контроль та нагляд у сфері культури.
- •71.Органи державного управління в сфері юстиції.
- •72 Загальна характеристика державного управління в сфері внутрішніх справ
- •73 Органи,які здійснють держ. Управління в сфері внутрішніх справ
- •74. Форми та методи
- •75. Загальна характеристика зовнішньополітичної діяльності
- •76. Організація державного управління у сфері закордонних справ
- •77. Правові засади дипломатичної служби
- •78. Адміністративно-правове регулювання питань перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства
73 Органи,які здійснють держ. Управління в сфері внутрішніх справ
До системи органів внутрішніх справ входять:
-
Міністерство внутрішніх справ України
-
Національна поліція України
-
Державна прикордонна служба України
-
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
-
Державна міграційна служба України
-
Національна гвардія України
На органи внутрішніх справ України покладено виконання таких завдань:
-
забезпечення охорони громадського порядку і громадської безпеки;
-
розкриття і розслідування злочинів, виявлення та розшук злочинців;
-
забезпечення безпеки дорожнього руху;
-
охорона прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності від протиправних посягань;
-
вжиття заходів щодо усунення причин і умов вчинення злочинів та інших правопорушень;
-
забезпечення суворого дотримання законності при здійсненні діяльності підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України;
-
участь у розробці та реалізації державної політики боротьби зі злочинністю;
-
визначення основних напрямків удосконалення діяльності цих органів.
Міністе́рство вну́трішніх справ Украї́ни
МВС України — центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Основними завданнями Міністерства внутрішніх справ України є::
-
вирішення питань щодо державного управління у сфері внутрішніх справ;
-
забезпечення нормативно-правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ;
-
організація взаємодії та визначення пріоритетів діяльності органів внутрішніх справ;
-
інформування та надання роз'яснень щодо реалізації державної політики у сфері внутрішніх справ;
-
узагальнення практики застосування законодавства у сфері внутрішніх справ, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення їх у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;
-
забезпечення здійснення соціального діалогу у сфері внутрішніх справ;
Національна поліція
Стаття 1. Національна поліція України
1. Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
2. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Стаття 2. Завдання поліції
1. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Стаття 13. Загальна система поліції
1. Систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліцією;
2) територіальні органи поліції.
2. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
3. У складі поліції функціонують:
1) кримінальна поліція;
2) патрульна поліція;
3) органи досудового розслідування;
4) поліція охорони;
5) спеціальна поліція;
6) поліція особливого призначення.
Держа́вна прикордо́нна слу́жба Украї́ни
ДПСУ — правоохоронний орган спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканностідержавного кордону України та охоронисуверенних прав України в її винятковій (морській) економічній зоні.
Важливими завданнями Державної прикордонної служби України, які законодавством віднесено до її компетенції, є:
-
виявлення та припинення злочинів і адміністративних правопорушень, проведеннядізнання, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення
-
здійснення прикордонного контролю та пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна
-
реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають до України, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон.
-
запобігання в'їзду до України або виїзду з неї осіб, яким згідно з законодавством не дозволяється в'їзд до України або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі відповідно до доручення правоохоронних органів
-
розшук у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від відбування кримінальних покарань
-
виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.
В інтересах охорони кордону, захисту інтересів громадян та держави прикордонна служба здійснює розвідувальну інформаційно-аналітичну та оперативно-розшукову діяльність, а також контррозвідувальні заходи в інтересах забезпечення захисту державного кордону України.
Держа́вна слу́жба Украї́ни з надзвича́йних ситуацій
(ДСНС України) — один з центральних органів виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в сферах цивільного захисту, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідацію надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежну та техногенну безпеки, діяльність аварійно-рятувальних служб, профілактику травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічноїдіяльності[1].
Державна міграційна служба України
(ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів Україничерез Міністра внутрішніх справ України.
Державна міграційна служба України структурно поділяється на]:
-
апарат ДМСУ
-
територіальні органи
-
пункти тимчасового перебування іноземців
-
пункти тимчасового розміщення біженців
-
державні підприємства
Основними завданнями ДМС є:
-
реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
-
внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Націона́льна гва́рдія Украї́ни
— військове формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС) і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадянУкраїни, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами — із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.