44. Адміністративно-правове регулювання та державне управління у сфері науки

Правове регулювання управління в сфері науки і науково-технічної діяльності. Управління в цій сфері здійснюється на основі Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" в редакції від 1 грудня 1998 p., a також Положення про Міністерство освіти і науки України.

: Основними цілями державної політики у науковій і науково-технічній діяльності є

- примноження національного багатства на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;

- створення умов для досягнення високого рівня життя кожного громадянина, його фізичного, духовного та інтелектуального розвитку через використання сучасних досягнень науки і техніки;

- зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;

- забезпечення вільного розвитку наукової та науковотехнічної творчості.

13 липня 1999 p. Постановою Верховної Ради України була затверджена Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України. Однією з основ Концепції є віднесення збереження та підвищення якості науково-технологічного потенціалу до пріоритетних національних інтересів України. У цій Концепції визначені головні цілі та напрями науково-технологічного та інноваційного розвитку, вимоги удосконалення механізму інноваційного розвитку, шляхи фінансового забезпечення наукової та інноваційної діяльності, основні заходи організаційно-функціональної трансформації науково-технологічного потенціалу, механізм удосконалення управління в науково-технологічній та інноваційній сферах тощо.

11 липня 2001 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», який визначив правові, фінансові та організаційні засади цілісної системи формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні. Правовою основою формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки є Конституція України, закони України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про науково- технічну інформацію» (1993 р.), «Про наукову і науково-технічну експертизу» (1995 р.), «Про інноваційну діяльність» (2002 р.), «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» (2003 р.) та деякі інші.

Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки формуються на п'ять років на підставі прогнозу розвитку науки і техніки і є складовою прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період. Реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки здійснюється через систему державних наукових та науково-технічних програм, а також державне замовлення на науково-технічну продукцію. Формування переліку державних наукових та науково-технічних програм забезпечується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та їх обґрунтування подаються Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України кожні п'ять років до першого березня останнього року дії попередніх пріоритетних напрямів. Кабінет Міністрів України на підставі затверджених Верховною Радою України пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки організовує розробку державних наукових та науково-технічних програм у порядку, визначеному законодавством України.

Обсяг коштів на фінансування державних наукових і науково-технічних програм за пріоритетними напрямами науки і техніки затверджується в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік у розмірі не менше 30 відсотків загального обсягу фінансування видатків на науку з Державного бюджету України. Обсяги фінансування наукових і науково-технічних програм визначаються в Законі про Державний бюджет України окремо по кожному затвердженому цим Законом пріоритетному напряму розвитку науки і техніки.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади має, зокрема, такі функції та повноваження у сфері наукової та науково-технічної діяльності:

• здійснює науково-технічну політику держави;

• подає Верховній Раді України пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та її матеріально-технічного забезпечення;

• забезпечує реалізацію державних цільових науково-технічних програм;

• затверджує державні (цільові) науково-технічні програми відповідно до визначених Верховною Радою України пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки.

Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

Для реалізації покладених завдань у сфері науки МОН здійснює такі функції та повноваження.

• бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

• розробляє державні стандарти освіти, здійснює контроль за їх додержанням;

• затверджує мінімальні нормативи матеріально-технічного і фінансового забезпечення навчальних закладів;

• формує щороку разом з Мінекономіки та доводить до навчальних закладів, що належать до сфери управління МОН, державне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб;

• бере участь у розробленні норм і нормативів утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

• подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо оптимізації мережі державних вищих навчальних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, навчальних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів;

• приймає рішення щодо виконання експериментальних робочих навчальних планів, нових освітніх програм, запровадження новітніх педагогічних технологій;

• забезпечує виконання освітніх та наукових програм відродження і розвитку національної культури, української мови і мов національних меншин, національно-культурних традицій корінних народів і національних меншин України;

• здійснює заходи, спрямовані на творчий розвиток особистості, виявлення та підтримку обдарованих дітей, талановитої молоді;

• забезпечує організацію роботи з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи у навчальних закладах, здійснює науково-методичне забезпечення такої роботи;

• вживає разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади заходів щодо працевлаштування випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів;

• проводить роботу з установлення еквівалентності документів про освіту і вчені звання;

• провадить в установленому порядку ліцензування, атестацію та акредитацію вищих і професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування, веде Державний реєстр навчальних закладів;

• вивчає разом з іншими центральними органами виконавчої влади потребу в кадровому забезпеченні сфери освіти, організовує підготовку таких кадрів, у встановленому порядку відкриває при вищих навчальних закладах і прирівняних до них закладах післядипломної освіти, в наукових установах (за винятком наукових установ Національної академії наук) аспірантуру, докторантуру;

• присвоює в установленому порядку вчені звання доцента і професора науковим та науково-педагогічним працівникам;

• виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2001 р. було утворено Державний фонд фундаментальних досліджень (далі — Фонд) з віднесенням його до сфери управління МОН. Діяльність Фонду регулюється Положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Фонду є: підтримка на конкурсній основі фундаментальних наукових досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук, що проводяться науковими установами, вищими навчальними закладами, вченими; провадження діяльності, спрямованої на методичне, організаційне і фінансове забезпечення фундаментальних наукових досліджень; організація і виконання наукознавчих і наукометричних досліджень з питань перспективного розвитку науки в Україні та світі; сприяння науковим контактам і поширення інформації в галузі фундаментальних наукових досліджень, у тому числі за кордоном; налагодження та підтримка міжнародного наукового співробітництва в галузі фундаментальних наукових досліджень.

Відповідно до покладених на нього завдань Фонд: забезпечує проведення наукової експертизи та конкурсного відбору проектів фундаментальних наукових досліджень для їх підтримки; забезпечує адресне фінансування підібраних на конкурсній основі проектів фундаментальних наукових досліджень і здійснення контролю за використанням наданих коштів за цільовим призначенням; забезпечує практичне використання отриманих результатів фундаментальних наукових досліджень; взаємодіє з міжнародними і зарубіжними фондами, іншими організаціями, що здійснюють підтримку фундаментальних наукових досліджень в Україні; здійснює підготовку видання і розповсюдження друкованих, аудіовізуальних, інформаційних та інших наукових матеріалів, що стосуються фундаментальних наукових досліджень, у тому числі монографій, за результатами виконання наукових і науково-технічних проектів; підтримує наукові проекти молодих учених; проводить наукові конференції, у тому числі міжнародні; виконує деякі інші функції.

Важливу роль в організації державного управління у сфері науки відіграють державні наукові установи, якими є наукові установи, засновані на державній власності (ст. 8 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Державні наукові установи створюються, реорганізовуються та ліквідовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачене законом.

У системі державних наукових установ провідну роль відіграють академії наук — Національна академія наук та галузеві академії наук України.

Національна академія наук України та п'ять галузевих академій наук — Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України (далі — академії) є державними організаціями, що засновані на державній власності.

Кошти на забезпечення діяльності академій щорічно визначаються в Державному бюджеті України окремими рядками, фінансування академій може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.

До складу академій можуть входити наукові установи, підприємства, організації, об'єкти соціальної сфери, що забезпечують їхню діяльність.

Державне управління у сфері наукової й науково-технічної діяльності академій здійснюється згідно із законодавством України у межах, що не порушують їхньої самоврядності у вирішенні питань статутної діяльності і свободи наукової творчості.

Самоврядність академій полягає в самостійному визначенні тематики досліджень, своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв'язків.

Академії виконують замовлення органів державної влади щодо розроблення засад державної наукової і науково-технічної політики, проведення наукової експертизи проектів державних рішень і програм.

Академії щорічно звітують перед Кабінетом Міністрів України про результати наукової і науково-технічної діяльності та використання коштів, виділених їм з Державного бюджету України.

Національна академія наук України (НАН) — вища наукова організація України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях незалежно від форм власності.

Місцеві органи виконавчої влади у сфері наукової та науково- технічної діяльності відповідно до їхньої компетенції:

• забезпечують виконання державних цільових наукових та науково-технічних програм;

• розробляють та організовують виконання регіональних (територіальних) програм науково-технічного розвитку;

• створюють місцеві інноваційні фонди відповідно до законодавства України;

• сприяють розвитку технопарків, технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів;

• залучають відповідні наукові установи (за їхньою згодою) до розв'язання проблем науково-технічного розвитку регіону.