II. Завдання до ситуації
Визначити оптимальні обсяги перевезення за кордоном однорідних вантажів (Qопт ,кг.) для різних видів транспорту.
Оптимальним буде вважатися той обсяг, якому відповідають мінімальні загальні витрати (ТС) при фіксованому значенні довжини транспортування і сформованими на даний момент часу умовам транспортування і транспортними тарифами на перевезення даного виду вантажу. Задачу вирішити графоаналітичним способом.
III. Інформаційне забезпечення задачі
Таблиця 1 - Характеристика вихідних даних до задачі
Водяний транспорт |
Залізничний транспорт |
Автомобільний транспорт |
Авіаційний транспорт |
||||
Сconst, грн |
Cvar, грн/т |
Сconst, грн |
Cvar, грн/т |
Сconst, грн |
Cvar, грн/т |
Сconst, грн |
Cvar, грн/т |
60000 |
0,03 |
30000 |
0,10 |
15000 |
0,15 |
3000 |
0,42 |
IV. Алгоритм розв’язання задачі
Крок 1. Здійснюється розрахунок загальних витрат при кожнім варіанті транспортування по контрольних крапках (Qi=100т;200т;….500т) обсягів перевезеного вантажу. Визначення загальних витрат здійснюється як результат додавання постійної і перемінної частини витрат:
Результати розрахунків зводяться в таблицю.
Наприклад
Таблиця 2 – Розрахунок загальних витрат по транспорту при різних варіантах товароруху
Вид транспорту |
Постійні витрати Cconst, грн |
Перемінні витрати Cvar, грн/кг |
Загальні витрати на перевезення (ТС) при вазі вантажу (Q) в кг |
|||||
Q0=0 кг |
Q1=100000 кг |
Q2=200000 кг |
Q3=300000 кг |
Q4=400000 кг |
Q5=500000 кг |
|||
Водяний транспорт |
50000 |
0,05 |
50000 |
55000 |
60000 |
65000 |
70000 |
75000 |
Залізничний транспорт |
30000 |
0,1 |
30000 |
40000 |
50000 |
60000 |
70000 |
80000 |
Автомобільний транспорт |
10000 |
0,25 |
10000 |
35000 |
60000 |
85000 |
110000 |
135000 |
Авіаційний транспорт |
5000 |
0,4 |
5000 |
45000 |
85000 |
125000 |
165000 |
205000 |
Крок 2. Будуються графіки залежності загальних витрат на перевезення по різних видах транспорту від фізичного обсягу перевезеного вантажу.
Р исунок 1 - Залежність загальних витрат на перевезення по різних видах транспорту від фізичного обсягу перевезеного вантажу
Крок 3. Визначаються рівняння залежності (ТС) від (Q) для різних варіантів транспортування.
Наприклад
Водяний транспорт ТС = 0,05Q + 50000 (1)
Залізничний транспорт ТС = 0,1Q + 30000 (2)
Автомобільний транспорт ТС = 0,25Q + 10000 (3)
Авіаційний транспорт ТС = 0,4Q + 5000 (4)
Крок 4. Вирішуючи спільно рівняння (3) і (4) визначається критична маса вантажу, до якої вигідно використовувати авіаційний транспорт для перевезення даного виду вантажу.
Q = 33333 кг
Ефективність використання авіатранспорту від 0 до 33333 кг.
Крок 5. Вирішуючи спільно рівняння (2) і (3) визначається критична маса вантажу, до якої вигідно використовувати автомобільний транспорт для перевезення даного виду вантажу.
Q = 133333 кг
Ефективність використання автотранспорту від 33333 до 133333 кг.
Крок 6. Вирішуючи спільно рівняння (1) і (2) визначається критична маса вантажу, до якої вигідно використовувати залізничний транспорт для перевезення даного виду вантажу.
Q = 400000 кг
Ефективність використання залізничного транспорту від 133333 до 400000 кг
Крок 7. Тоді ефективність використання водяного транспорту від 400000 до 500000 кг.
Аналітично-розрахункова задача №5
I. Вихідні дані
На міжнародному ринку діють п'ять фірм А, В, С. Фірми виробляють і реалізують однаковий асортимент продукції, але відрізняються різними стратегіями ринкової поведінки, різними рівнями технологічного і збутового забезпечення. С метою розробки міжнародної маркетингової стратегії менеджерам фірми „А” треба проаналізувати конкурентноздатність кожного з підприємств методом заснованим на теорії ефективної конкуренції.
Відповідно до теорії ефективної конкуренції найбільш конкурентноздатними є ті підприємства, де щонайкраще організоване робота всіх підрозділів і служб. В основі методу лежить оцінка чотирьох групових показників чи критеріїв конкурентноздатності
У першу групу входять показники, що характеризують ефективність управління виробничим процесом: економічність виробничих витрат, раціональність експлуатації основних фондів, досконалість технології виготовлення товару, організацію праці на виробництві.
В другу групу об'єднані показники, що відбивають ефективність управління оборотними коштами: незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування; здатність підприємства розплачуватися по своїх боргах; можливість стабільного розвитку підприємства в майбутньому.
У третю групу включені показники, що дозволяють одержати представлення про ефективність управління збутом і просуванням товару на ринку засобами реклами і стимулювання.
В четверту групу — показники конкурентноздатності товару: якість товару і його ціна.
У зв'язку з тим, що кожен з цих показників має різний ступінь важливості для розрахунку коефіцієнта конкурентноздатності підприємства (ККП), експертним шляхом були розроблені коефіцієнти вагомості критеріїв.
Як базові показники (бази для порівняння) прийняти средньогалузеві показники. З метою перекладу показників у відносні величини використовується 15-ти балова шкала. При цьому 5-ю балами оцінюється показник, що має значення гірше, ніж базовий; 10-ю балами — на рівні базового; 15-ю балами — краще, ніж базовий.