МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ

Донецкий национальный технический университет

Кафедра политэкономии

Контрольная работа №1

По политэкономии

Выполнила: Ст.гр. ЦЕПР-11-11п

Черненко Евгения

Проверила: Усачева Г.М.

Донецк 2011

Задание

3.17. Розгляньте механізм розвитку усуспільнення виробництва, його історичні етапи.

7.18. Мається три галузі виробництва з капіталами : 80С+20V; 85C+15V; 90C+10V. Норма додаткової вартості – 200%. Поясніть процес утворення середньої норми прибутку. Під впливом якого виду конкуренції він відбувається? Чому неможливе забарне існування неоднакових норм прибутку в різних галузях виробництва?

10.24. Що таке позичковий відсоток і чим визначається його норма?

13.2. Нехай m^`=200%, c:v=4:1, норма накопичення - 50 %. На одному підприємстві застосовується капітал у 100 од., на іншому – 200. Де і чому розміри накопичення більше?

15.7. Необхідними елементами загальних “правил економічної гри” є:

а) єдине господарське законодавство, спільна грошова та фінансова система;

б) єдине господарське законодавство, стійка валюта, спільна фінансова система;

в) стабільне господарське законодавство, загальна система економічних кордонів, наявність загального економічного центру, невисокий рівень інфляції;

г) єдине господарське законодавство, спільна грошова система, загальна система економічних кордонів, наявність єдиного уявлення про ефективну політику держави;

д) правильна відповідь не названа.

20.2. Який з аспектів власності належить до господарського механізму?

а) юридичний аспект;

б) економічний аспект;

в) управлінський аспект власності, форми її реалізації.

23.9. У чому виявляються економічні наслідки послаблення відособленості господарюючих суб'єктів?

а) зростає ступінь непередбачуваності, стихійності економічних зв'язків;

б) конкретна праця частково втрачає свій приватний характер, її зведення до абстрактної (визнання як суспільно корисної) праці відбувається певною мірою до початку виробництва, а не виключно в обміні;

в) загострюється суперечність між конкретною (приватною) і абстрактною (суспільною) працею, між споживною вартістю і вартістю товару, що породжує складнощі з реалізацією продукції, спричиняє згортання виробництва.

3.17 В современной литературе отсутствует фундаментальное научное определение, отражающее современный уровень и формы обобществления производства. Это определение должно отражать три момента:

- раскрытие сути явления как характеристики процесса воспроизводства;

- отражение многообразия форм его проявления;

- выявление его внутренней противоречивости, выражающуюся в том, что не всякое обобществление (обобществление ради самого себя) способствует прогрессивному развитию общества, а лишь определенный уровень и формы, позволяющие в полной мере использовать всю мощь личной инициативы индивида, производителя и собственника.

Классик социологии Э. Дюркгейм еще в ХIХ веке сформулировал закон углубления общественного разделения труда и тенденции его объединения в кооперацию, то есть обобществления труда. Сейчас нам не требуется доказательств, что один человек не может удовлетворить потребности общества в передвижении авиационным транспортом, это под силу только кооперативному, основанному на солидарности труду многих людей. В развитии общественных систем на основе возрастания роли коллективного труда проявляется тенденция к обобществлению продуктов труда, средств производства и т.д. Углубление разделения труда - суть обобществления производительных сил.

В своем фундаментальном труде “Капитал” К. Маркс определил основной закон, определяющий направление развития современного ему общества - капиталистическое общество движется в направлении обобществлении средств производства. по мере общественного прогресса сложилось направление обобществления - возрастание роли государства как регулятора экономических и социальных процессов. Оно обеспечивает необходимую, общественно признанную поддержку как обобществления производительных сил (поощряя, например, низкорентабельные, но социально значимые сферы производства: малый бизнес, социальную инфраструктуру, сельское хозяйство и добывающую промышленность и т.п.), так и в сфере производственных отношений, что в свою очередь проявляется в повышении жизненного уровня трудящихся (например, через введение минимального уровня заработной платы и т.п.), уменьшение дифференциации доходов, организации государственной системы воспитания и образования, социальной защиты и т.д. Выделение государственного регулирования как составляющей процесса обобществления оправдано еще и тем, что, благодаря ему, было сглажено противоречие между трудом и капиталом, казавшееся неразрешимым.

Пройдя ряд ступеней в своем развитии (на примере западных капиталистических стран):

- первая - политический защитник класса собственников;

- вторая - регулятор отдельных экономических и социальных процессов, отражающих необходимость защиты буржуазии от революций и кризисов (ЗО-е годы);

- третья - непосредственный участник процесса воспроизводства, идеолог и воспитатель общегуманистических ценностей (70-8О-е годы)

Государство через механизм постоянно усовершенствуемых демократических выборов, через отлаженную систему государственных органов власти и управлениям через действенный механизм общественного контроля превращается в орган национального демократического самоуправления. Но при этом государство все равно сохраняет функцию защиты господствующего класса. Не случайно все мало-мальски организованные политические партии и движения активно борются в политической и всех других видах борьбы за право распоряжаться государственной собственностью, государственной системой перераспределения совокупного общественного  богатства (национального дохода и продукта).

7.18. Мається три галузі виробництва з капіталами : 80С+20V; 85C+15V; 90C+10V. Норма додаткової вартості – 200%. Поясніть процес утворення середньої норми прибутку. Під впливом якого виду конкуренції він відбувається? Чому неможливе забарне існування неоднакових норм прибутку в різних галузях виробництва?

Розв’зання

Кав(C+V)	С+V	m`	m	P`инд	P`ср	Pcp	Цпр	W	±
100	80C+20V	200	40	40%	30%	30	130	140	-10
100	85C+15V	200	30	30%	30%	30	130	130	±0
100	90C+10V	200	20	20%	30%	30	130	120	+10

P^`_ср = =90/300*100%=30%

P_ср = P^`_ср * К_ав/100%=30*100/100=30%

Ц_пр = К_ав + P_cp

W₁=C+V+m₁=100+40=140д.ед.

W₂=C+V+m₂=100+30=130д.ед.

W₃=C+V+m₃=100+20=120д.ед.

Согласно данной таблице в результате межотраслевых переливов капиталла индивидуальные нормуы прибыли уравнивают в среднюю норму прибыли и товары продаютя не по стоимости, а по цене производства, при чем закон стоимости не нарушается, т.к. общаяя сумма стоимости ∑W=общей сумне цен производства ∑Ц_пр

∑W = ∑Ц_пр

140+130+120=130+130+130

390=390

∑m = P_cp

40+30+20=30+30+30

90=90

Т.е происходит лиш распределение производств общей прибавочной стоимости в результате рыночного ценообразования. Данная задача показывает количественную разницу прибавочной стоимости и прибыли по Марксу.

10.24

Більш прийнятними з наукової точки зору є теорії Дж. Кейнса і І. Фішера і саме тому, що вони спрямовані не стільки на з’ясування суті і джерел походження позичкового відсотка, скільки на його зв’язок з розвитком суспільного виробництва і посиленням його ролі у функціонуванні різних (позичкової, промислової, торговельної) форм капіталу.

Відсоток завжди має свій певний розмір, але в практиці кредитних відносин зазвичай користуються його відносним вираженням, що визначається через норму відсотка. Вона являє собою відношення суми грошей, виплачених у вигляді відсотка, до суми грошей, відданих у позику. Це відношення розраховується за певний період, але найчастіше за рік. Річну норму відсотка (Nn) можна визначити за формулою:

Сама норма відсотка може бути різною, оскільки це залежить від безлічі конкретних умов надання позики. Проте залежно від способу визначення розрізняють два її види.

Ринкова норма відсотка — це та його норма, що складається на ринку позичкових капіталів на конкретний період часу. Вона відбиває загальну кон’юнктуру ринку, а певною мірою і очікування суб’єктів кредитних відносин.

Середня норма відсотка. Вона відображає середню норму відсотка за відносно великі відрізки часу і дає змогу виявити довгострокові тенденції зміни в кон’юнктурі на ринках позичкових капіталів та зміни в економіці країни в цілому.

На норму відсотка впливає багато чинників, серед яких можна назвати: загальний стан економіки, кон’юнктуру ринку, тенденції розвитку світової економіки, політичну ситуацію в країні та інші зміни, що відбуваються у виробництві і суспільстві в цілому.

13.2 Нехай m^`=200%, c:v=4:1, норма накопичення - 50 %. На одному підприємстві застосовується капітал у 100 од., на іншому – 200. Де і чому розміри накопичення більше?

Дано:

m^`=200%,

c:v=4:1, Найти: P₁ и P₂

C+V=50%

C₁=100 ед

C₂ =200 ед