18

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет „Львівська політехніка”

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра теоретичної та

прикладної економіки

НАУКОВА РОБОТА

з дисципліни „Макроекономіка”

на тему:

„Державний бюджет та Державний бюджет України”

Виконала:

Студентка групи ФК-11

Клос О.В.

Науковий керівник:

Ковальчук М.Б.

Львів-2009

5. Список використаних джерел

1.Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів”Економічна теорія:макро-і мікроекономіка”.За редакцією Зіновія Ватаманюка та Степана Панчишина.

2.Журнал „Економіка України”

3.Підручник (4-те видання, перероблене і доповнене).За редакцією доктора економічних наук, професора В.Д.Базилевича.

ЗМІСТ

1.Вступ.................................................................................................................................3

2.Теоретична частина.......................................................................................................6

3.Дослідницька частина.................................................................................................10

4.Висновки........................................................................................................................19

5.Список використаних джерел....................................................................................20

ВСТУП

Державний бюджет як економічна категорія відображає реальні економічні відносини між державою та іншими економічними субєктами з приводу акумуляції та використання централізованого фонду грошових ресурсів країни, призначених для виконання функцій держави шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.

Державний бюджет як основний фінансовий план державице грошовий вираз кошторису доходів та витрат держави за певний період часу (як правило за рік).

Фактичний бюджет відображає надходження, витрати і дефіцит за певний період.

Структурний бюджет вказує, якими мають бути витрати, доходи і дефіцит, якщо економіка функціонує за потенційного обсягу виробництва (визначається дією дискреційних програм, запроваджених законодавчо).

Циклічний бюджет показує вплив ділового циклу на бюджет та визначає зміни доходів, витрат і дефіциту, які виникають через те, що економіка не працює за потенційного обсягу виробництва.

Циклічний бюджетрізниця між фактичним та структурним бюджетами.Отже, будь-який бюджет має дві основні складові: доходи і витрати.Розглянемо їх.

Доходи державного бюджету ще називають фіскальними доходами.Поняття „фіскальні доходи” вживають у широкому та вузькому значеннях.В широкому значенні фіскальні доходице доходи державної казни, державного бюджету.У вузькому значенні фіскальні доходице доходи від державних фіскальних монополій (таких як горілчана, вина, тютюнова тощо).

У цій темі ми будемо використовувати це поняття в широкому розумінні.

Фіскальні доходице грошові відносини, які виникають між державою, юридичними і фізичними особами в процесі вилучення та акумуляції частини вартості ВВП у загальнодержавному фонді з метою їх подальшого використання для здійснення державою функцій.

До основних джерел фіскальних доходів належать:

податки;

4

доходи держави від власної виробничої та інших форм діяльності;

платежі за ресурси, які згідно з чинним законодавством належать державі;

соціальні та бізнесові трансферти тощо.

Основним джерелом доходів держави в цивілізованому суспільстві є податки.

Податкице фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загально державного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій у порядку та на умовах, визначених законодавством.

Функції податків:

розподільча, тобто перерозподіл вартості створеного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами;

фіскальна, зміст якої полягає у централізації частини ВВП у бюджеті на загальносуспільні потреби;

регулююча, тобто вплив податків на різні сфери життєдіяльності їхніх платників.

Основні принципи побудови оптимальної податкової системи:

загальність, тобто охоплення податками всіх економічних субєктів, які отримують доходи;

адміністративна простота та відносна дешевизна справляння податків;

відносно стабільна у коротко- і середньостроковому періодах та гнучкість у довгостроковому періоді;

оптимальне поєднання економічної ефективності та соціальної справедливості;

обовязковість, тобто примусовість сплати податку, самостійність субєкта в його обчисленні та сплаті;

уникнення подвійного (багаторазового) оподаткування;

адекватність, тобто відповідність податкової системи особливостям економічної та політичної організації, рівню податкової культури та правосвідомості громадян.

Необхідно розрізняти джерело й обєкт оподаткування.

Джерелом оподаткування є дохід платника податку, що підлягає оподаткуванню.

Обєкт оподаткуванняце кількісно визначений економічний феномен, який служить базою для нарахування податків.

5

Іншими словами, обєкт оподаткуваннягрошова сума, з якої вилучається податок.

Обєктами оподаткування є:

дохід (підприємства або населення);

майно (нерухоме і рухоме).

Джерело оподаткування і обєкт оподаткування взаємоповязані, адже власне дохід є джерелом сплати податку.Якщо оподаткують власне дохід або майно, що забезпечує отримання доходу, джерело й обєкт оподаткування взаємоповязані.Якщо ж сплачується податок на майно чи землю, які перебувають в особистому користуванні й не приносять доходу, то зазначений взаємозвязок втрачається.

За формою вилучення податки поділяються на прямі та непрямі.

Прямі податки вилкчаються безпосередньо у власників майна, одержувачів доходів.Непрямі податки вилучаються у сфері реалізації або споживання трварів та послуг, тобто перекладаються на споживача продукції.Прямі податки, які вилучаються шляхом зростання цін, теж можуть перекладатися на споживача.Чим більше розвинута країна, тим більша частка надходжень припадає на прямі податки.Чим бідніша країна, тим більше вона покладається на непрямі податки, особливо на податки від зовнішньої торгівлі.

6