- •1.Поняття, предмет і система договірного права.
- •2. Договір лізингу, істотні умови та його види. Фінансовий лізинг.
- •3. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •4. Пон. Та зміст договору майнового найму(оренди). Передача майна в суборенду.
- •5. Договір постачання, сторони та істотні умови.
- •7. Предмет договору купівлі-продажу
- •8. Особливості оренди державного і комунального майна.
- •9. Методи і принципи договірного права та їх закріплення в чинному законодавстві
- •10. Особливості укладання договору купівлі-продажу в процесі приватизації та його зміст
- •11. Поняття, ознаки та суб’єкти оптової торгівлі.
- •12. Порядок закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти. Відповідальність за порушення порядку закупівлі.
- •13. Зміст господарського договору. Істотні умови господарського договору.
- •14. Права та обов’язки сторін кредитного договору
- •15. Порядок стягнення неустойки за порушення умов договору.
- •16. Поняття договору позики. Відповідальність за порушення договору позики.
- •17. Загальна характеристика договору купівлі-продажу та його види
- •18. Поняття та істотні умови кредитного договору. Права та обов’язки сторін кредитного договору.
- •19. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань у сфері підприємництва за Господарським та Цивільним кодексами України.
- •20. Договір перевезення пасажирів та багажу. Права та обов’язки сторін. Порядок виконання договору.
- •21. Підстави та умови відповідальності за порушення умов договору. Збитки та їх складові
- •22. Договір транспортної експедиції, сторони та істотні умови
- •23. Підстави та порядок припинення договірних зобов’язань
- •24. Транспортні договори та їх види. Система та види перевезення вантажів, їх правове регулювання.
- •26. Поняття і види, істотні умови договору перевезення вантажів. Перевізні документи та їх види. Відповідальність за порушення умов договору перевезення вантажів.
- •27. Підстави та наслідки визнання договорів недійсними і неукладеними
- •28. Договір зберігання, його істотні умови, форма та спеціальні види.
- •29. Підстави та порядок внесення змін до договору. Порядок та підстави розірвання договору за законодавством України
- •30. Особливості договору роздрібної купівлі-продажу
- •31. Поняття зобов’язання і договору, співвідношення зобов’язання і договору за Цивільним та Господарським кодексами України.
- •32. Поняття, зміст та порядок припинення зобов’язань за договором доручення.
- •33. Порядок укладання господарських договорів. Пропозиція (оферта) та її види. Умови дійсності оферти.
- •34. Особливості договору комісії за законодавством України. Правовий статус комітента та комісіонера, їх права та обов'язки. Договір консигнації.
- •35. Класифікація договорів у господарській діяльності.
- •36. Особл. Договору підряду на капіт. Буд-во. Порядок оформлення акта прийому-передачів договоря будівельного підряду
- •37. Попередній договір
- •38. Агентські відносини в сфері госп. Сторони , предмет.
- •39.Джерела договірного права
- •40. Концесійний договір:поняття,сторони, види.
15. Порядок стягнення неустойки за порушення умов договору.
Неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума або інше майно, яке боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання свого зобов'язання.
Неустойка може бути встановлена у твердій сумі, у відсотках до суми всього невиконаного зобов'язання або до його частини, у формі додаткового платежу.
Якщо неустойка встановлюється в договірному порядку, то угода про неустойку має бути оформлена письмово, оскільки порушення письмової форми в цьому випадку має наслідком недійсність угоди щодо неустойки, про це прямо зазначається в ЦК.
Враховуючи ступінь виконання боржником своїх зобов'язань, майновий стан сторін, інші обставини (вік, стан здоров'я боржника, його майновий стан, необережну вину), суд може зменшити розмір неустойки, але в будь-якому випадку її розмір не може бути меншим, ніж сума заподіяних збитків.
В ст. 551 ЦК зазначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Традиційно як різновиди неустойки розглядають штраф і пеню. Штраф як вид неустойки обчислюється, як правило, у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання або у твердій сумі і стягується однократно.
Пеня як вид неустойки обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Неустойка стягується незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, лише в силу самого встановлення неустойки законом або договором
16. Поняття договору позики. Відповідальність за порушення договору позики.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками (тобто ті, які мають ознаки, властиві речам даного роду, та вимірюються числом, вагою, мірою, наприклад, бензин, зерно, цукор), а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК).
Договір позики — це один із небагатьох реальних (оскільки вважається укладеним у момент передачі грошей чи речей, які визначені родовими ознаками) та односторонніх договорів (позикодавець має лише право, позичальник — лише обов'язок). Форма договору позики залежить від суб'єктного складу та суми грошей чи вартості речей, які надаються. Якщо позикодавцем виступає юридична особа, договір повинен укладатися в письмовій формі. В інших випадках письмова форма договору позики є обов'язковою, якщо його сума перевищує не менш як в 10 разів встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Істотною умовою договору позики є його предмет. Предметом договору позики можуть бути грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, причому позичальник, отримавши за договором позики грошові кошти, зобов'язаний повернути позикодавцеві таку саму суму, а якщо йшлося про зазначені вище речі — рівну кількість речей того самого роду та такої самої якості. Тобто в договорі позики не можна передбачити повернення замість грошей інших речей і навпаки, оскільки в такому разі матимуть місце фактичні правовідносини купівлі-продажу.
Позичальник повинен повернути гроші в обумовлений строк. Якщо договором строк повернення не встановлено або він визначений моментом пред'явлення вимоги, то позику необхідно повернути протягом ЗО днів від дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо інше не передбачено договором.
У випадку коли позичальник своєчасно не поверне грошову позику, він зобов'язаний сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.