- •1.Поняття, предмет і система договірного права.
- •2. Договір лізингу, істотні умови та його види. Фінансовий лізинг.
- •3. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •4. Пон. Та зміст договору майнового найму(оренди). Передача майна в суборенду.
- •5. Договір постачання, сторони та істотні умови.
- •7. Предмет договору купівлі-продажу
- •8. Особливості оренди державного і комунального майна.
- •9. Методи і принципи договірного права та їх закріплення в чинному законодавстві
- •10. Особливості укладання договору купівлі-продажу в процесі приватизації та його зміст
- •11. Поняття, ознаки та суб’єкти оптової торгівлі.
- •12. Порядок закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти. Відповідальність за порушення порядку закупівлі.
- •13. Зміст господарського договору. Істотні умови господарського договору.
- •14. Права та обов’язки сторін кредитного договору
- •15. Порядок стягнення неустойки за порушення умов договору.
- •16. Поняття договору позики. Відповідальність за порушення договору позики.
- •17. Загальна характеристика договору купівлі-продажу та його види
- •18. Поняття та істотні умови кредитного договору. Права та обов’язки сторін кредитного договору.
- •19. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань у сфері підприємництва за Господарським та Цивільним кодексами України.
- •20. Договір перевезення пасажирів та багажу. Права та обов’язки сторін. Порядок виконання договору.
- •21. Підстави та умови відповідальності за порушення умов договору. Збитки та їх складові
- •22. Договір транспортної експедиції, сторони та істотні умови
- •23. Підстави та порядок припинення договірних зобов’язань
- •24. Транспортні договори та їх види. Система та види перевезення вантажів, їх правове регулювання.
- •26. Поняття і види, істотні умови договору перевезення вантажів. Перевізні документи та їх види. Відповідальність за порушення умов договору перевезення вантажів.
- •27. Підстави та наслідки визнання договорів недійсними і неукладеними
- •28. Договір зберігання, його істотні умови, форма та спеціальні види.
- •29. Підстави та порядок внесення змін до договору. Порядок та підстави розірвання договору за законодавством України
- •30. Особливості договору роздрібної купівлі-продажу
- •31. Поняття зобов’язання і договору, співвідношення зобов’язання і договору за Цивільним та Господарським кодексами України.
- •32. Поняття, зміст та порядок припинення зобов’язань за договором доручення.
- •33. Порядок укладання господарських договорів. Пропозиція (оферта) та її види. Умови дійсності оферти.
- •34. Особливості договору комісії за законодавством України. Правовий статус комітента та комісіонера, їх права та обов'язки. Договір консигнації.
- •35. Класифікація договорів у господарській діяльності.
- •36. Особл. Договору підряду на капіт. Буд-во. Порядок оформлення акта прийому-передачів договоря будівельного підряду
- •37. Попередній договір
- •38. Агентські відносини в сфері госп. Сторони , предмет.
- •39.Джерела договірного права
- •40. Концесійний договір:поняття,сторони, види.
23. Підстави та порядок припинення договірних зобов’язань
Загальні умови припинення господарських зобов'язань
1. Господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
2.Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
3.До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, зобов'язання може бути припинено переданням відступного (ст. 600 ЦК). Згідно зі ст. 15 Закону України «Про концесії» дія концесійного договору (а відповідно, і концесійного зобов'язання) припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Господарське зобов'язання може бути припинено також у результаті односторонньої відмови від виконання свого зобов'язання управненою стороною у разі невиконання другою стороноюсвоїх обов'язків, обумовлених змістом зобов'язання; або при застосуванні інших оперативно-господарських санкцій, які вправі передбачити сторони у господарських договорах на випадок порушення зобов'язання будь-якою із сторін (ст. 236 ГК).
Припинення господарського зобов'язання найчастіше обумовлюється волевиявленням обох його сторін, як це має місце при належному виконанні, прийнятому управненою стороною, або при припиненні зобов'язання за згодою сторін. Волевиявлення однієї із сторін меже слугувати підставою припинення зобов'язання у випадках зарахування зустрічної однорідної вимоги або розірвання зобов'язання. З підстав, не залежних від волі сторін, зобов'язання припиняється, наприклад, у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін s одній особі, через неможливість виконання тощо.
2.Про припинення господарського зобов'язання у випадку його розірвання див. коментар до ст. 206, а у випадку визнання зобов'язання недійсним за рішенням суду — коментар до ст. 207.
3.Норми ЦК повинні застосовуватися до тих відносин щодо припинення господарських зобов'язань, стосовно яких у ГК не встановлені особливості.
24. Транспортні договори та їх види. Система та види перевезення вантажів, їх правове регулювання.
Перевезення, а також інші відносини у сфері транспортної діяльності опосередковують транспортні договори, різні за правовою природою та змістом.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено ЦК, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Види транспортних договорів:
— договір на організацію перевезень;
— договір перевезення вантажу;
— договір морського та річкового буксирування;
— договір транспортної експедиції;
— договір на експлуатацію залізничних під'їзних шляхів тощо.
Найбільше значення мають договори на організацію перевезень і договори перевезення вантажу.
До організаційних належать навігаційні договори перевезення морським і річковим транспортом, річні договори перевезення автомобільним транспортом. Вони укладаються за наявності між перевізником і клієнтурою стійких господарських зв'язків через необхідність систематичних перевезень вантажів. На їх основі не здійснюється перевезення вантажів. Мета цих договорів — досягнення угоди на майбутні перевезення. У них визначається кількість вантажу, що підлягає перевезенню, строки відправлення, відповідальність сторін.
Як окремий транспортний договір в ст.912 ЦК виділено договір чартеру (фрахтування), за яким одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам. Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).
25. Заг. х-ка способів забезпечення виконання догов. зобовязань у підприємництві (неустойка, порука, гарантія, застава)
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.