10. Особливості укладання договору купівлі-продажу в процесі приватизації та його зміст

приватизація - це майнова угода між суб'єктами приватизації, змістом якої є сплатне, частково сплатне або безоплатне відчуження державного майна. платні і частково сплатні угоди згідно із законодавством про приватизацію є особливими договорами купівлі-продажу державного майна. Тому зміст, порядок укладання та виконання цих договорів регулюються головним чином законодавчими актами про приватизацію, а також (додатково) - Цивільним кодексом.Залежно від того, який саме об'єкт є предметом купівлі-продажу, законодавець визначає зміст відповідного договору.Так, відповідно до ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" при приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу до договору купівлі-продажу повинні включатис передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону,конкурсу чи викупу щодо:- здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження прогресивних технологій- внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та строків;- виконання встановлених мобілізаційних завдань.До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються санкції за порушення його умов.Включення до договору інших зобов'язань покупця допускається за згодою сторін. Термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'яти років, а щодо підприємств-монополістів, підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії, галузевих науково-дослідних інститутів та проектно-конструкторських бюро, інших підприємств та установ, приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України, порядок контролю за їх діяльністю затверджує Кабінет Міністрів України. Згідно Закону України "Про приватизацію державного майна" договір купівлі-продажу укладається також при продажу акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації, пакетом планом.

11. Поняття, ознаки та суб’єкти оптової торгівлі.

Оптова торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Оптова торгівля охоплює по істоті всю сукупність товарних ресурсів, що є як засобами виробництва, так і предметами споживання. Як правило, при оптовій торгівлі товар закупається значними партіями. Закупівлі оптом здійснюють посередницькі організації з метою наступного перепродажу низовим оптовим організаціям, підприємствам роздрібної торгівлі. У більшість випадків оптова торгівля не пов'язана з реалізацією продукції конкретним кінцевим споживачам, тобто вона дозволяє виготовлювачам за допомогою посередників збувати товари з мінімальними безпосередніми контактами зі споживачами.

Оптову торгівлю на товарному ринку здійснюють маркетингові оптові посередники та суб’єкти господарювання, яких у сукупності називають суб’єктами оптової торгівлі.

До них належать:

• комерційні структури промислових, сільськогосподарських та інших підприємств-виробників і постачальників товарів;

• комерційні структури підприємств і організацій, що закуповують товари для професійного використання;

• підприємства та підприємці роздрібної торгівлі, які купують товари для подальшого продажу;

• оптові підприємства з торгівлі товарами виробничо-технічного призначення;

• оптові підприємства, які обслуговують роздрібну торгівлю;

• оптові закупівельні підприємства;

• лізингові фірми.

Не належать до суб’єктів оптової торгівлі маркетингові посередники, які не беруть безпосередньої участі в торговельних операціях, а лише сприяють здійсненню їх. Це такі організатори оптового товарообігу, як товарні біржі, оптові ярмарки, виставки-ярмарки, аукціони.

12. Порядок закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти. Відповідальність за порушення порядку закупівлі.

Державна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти. Державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо.

Договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі і на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Закупівлі здійснюються за такими принципами:

1. добросовісна конкуренція серед учасників;

2. максимальна економія та ефективність;

3. відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4. недискримінація учасників;

5. об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів;

6. запобігання корупційним діям і зловживанням.

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Замовник безоплатно оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу інформацію про закупівлю. Оголошення про проведення процедури закупівлі - після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів.

Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур:

• відкриті торги;

• двоступеневі торги;

• запит цінових пропозицій;

• попередня кваліфікація учасників;

• закупівля в одного учасника.

Відповідальність за вибір та застосування процедур закупівлі несуть виключно службові (посадові) особи замовника - члени комітету з конкурсних торгів персонально.

Істотними умовами договору про закупівлю є:

• предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент);

• кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості;

• порядок здійснення оплати;

• сума, визначена у договорі;

• термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт;

• строк дії договору;

• права та обов'язки сторін;

• зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі

залежно від реального фінансування видатків;

• відповідальність сторін.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов, договір про закупівлю вважається неукладеним. Якщо учасник вчинив фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.

За порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, члени комітету з конкурсних торгів замовника (генерального замовника), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів Державної казначейської служби України (обслуговуючого банку) несуть відповідальність згідно із законами України.