Оціночна таблиця віддаленості від населених пунктів*

Віддаленість, км	Бали
до 70	5
70-99	4
100-124	3
125-149	2
150-170	1
більше 170	0

^*Примітка. Відстань вимірюється по карті від населеного пункту до найближчої точки району.

Таблиця 16

Оцінка віддаленості від великих населених пунктів_________ району Чернігівської області.

Населений пункт	Кількість балів
Київ
Полтава
Суми
Чернігів
Середній бал

3. Оцінити географічне положення відносно великих річок. Заповнити таблицю 17.

Таблиця 17

Показники положення адміністративних районів відносно великих річок

Назва району	DDn	DD	Sr	Rr	DD1	Бали

4. Оцінити географічне положення відносно основних транспортних магістралей. Методика оцінки аналогічна методиці визначення географічного положення відносно великих річок. Заповнити таблицю 18.

Таблиця 18

Показники положення адміністративних районів відносно міжнародних коридорів **

Назва району	ТМ	ТС-Пб	Sr	Rr	ТМ1	Бали

**Примітка. Серед транспортних коридорів найбільш значимим є Москва-Крим.

5. Зробити висновки. У висновках студент указує вигідність, чи невигідність розташування району. Указує слабкі і сильні сторони географічного положення. Дає рекомендації відносно перспектив рекреаційної території.

Питання для захисту практичної роботи:

1. Що включає в себе якісний аналіз географічного положення?

2. В чому полягає необхідність кількісного аналізу географічного положення рекреаційної території?

3. Назвіть чинники, які характеризують географічне положення території для рекреаційно-туристської сфери.

4. Як віддаленість території від крупних населених пунктів впливає на формування рекреаційної системи?

5. Назвіть коефіцієнти за допомогою яких оцінюється географічне положення відносно крупних річок.

Заняття 6 (2 години) Тема. Оцінка природних складових туристично-рекреаційних ресурсів.

Мета роботи: Закріпити знання про природну складову туристично-рекреаційних ресурсів.

Теоретичні відомості

Природні рекреаційно-туристичні ресурси. Рекреаційно-туристична діяльність як соціальне явище базується на ресурсній базі. В якості ресурсів розглядаються, в першу чергу, природні компоненти. Кожне рекреаційне заняття і кожен рекреаційний цикл рекреаційних занять перебігає в природному середовищі, що складається з окремих компонентів. Немає жодного рекреаційного заняття, яке б залежало лише від одного природного компонента. Відтак, природну складову рекреаційно-туристичних ресурсів необхідно вивчати комплексно.

Природні рекреаційно-туристичні ресурси - об’єкти і явища натурального походження, залучені в сферу рекреації і туризму. Їх життєвий цикл може бути довготривалим, тривалим, короткотривалим, епізодичним. У просторі вони можуть бути космополітичними, зональними, азональними, дискретними, континуальними. За значенням – ексклюзивними, рідкісними, унікальними. За конфігурацією – поверхневими, лінійними, точковими.

Природні ресурси менш чутливі до соціальної ситуації, ніж суспільно-історичні, хоча в суспільстві і існує зміна ставлення до природних об’єктів і явищ.

До складу природних рекреаційно-туристичних ресурсів входять ландшафти, компоненти природи, які використовуються в сфері рекреації і туризму:

• геологічні ресурси;

• орографічні ресурси;

• кліматичні ресурси;

• гідрографічні ресурси;

• рослинні ресурси;

• ресурси тваринного світу.

Оцінка геологічних ресурсів. Геологічні ресурси – рекреаційно-туристичні ресурси, пов’язані з явищами, які відбуваються із земною поверхнею. Серед геологічних пам’яток виділяються:

• геологічні відслонення, які наочно демонструють форми і послідовність чергування гірських порід, їх геологічну історію, особливості генерації;

• еталонні ділянки покладів гірських порід, місця з рідкісними мінеральними комплексами, жили і т.п.

• скупчення залишків давньої флори та фауни (їх відбитки на камені), скам’янілості тварин і рослин (палеонтологічні об’єкти);

• свідки історії гірської справи – старі шахти, вишки бурових свердловин, за допомогою яких було виявлено перші родовища корисних копалин;

• об’єкти, що виникли в результаті обвалу гірських порід – мальовничі скелі, які визначають своєрідність рельєфу місцевості;

• виходи на поверхню мінеральних, гідротермальних джерел, родовища лікувальних грязей;

• кратери вулканів, метеоритні кратери, грязьові вулкани;

• карстові прояви – пустоти, печери, природні колодязі, підземні ходи, галереї, які мають науково-пізнавальне, культурно-історичне та спортивне значення;

• валуни - пам’ятки льодовикового періоду, свідки історичних подій.

Найбільш розповсюдженим застосуванням в туризмі серед геологічних ресурсів отримали спелеологічні ресурси.

Оцінка спелеологічних ресурсів. В основу оцінки спелеологічних ресурсів покладено критерії закарстованості: площі печер, довжини пустот, глибини пустот.

Чернігівська область не має природних спелеологічних утворень, тому в практичній роботі дана складова відсутня.

Оцінка орографічних ресурсів. Орографічні ресурси – рекреаційно-туристичні ресурси, пов’язані з рельєфом території. Рельєф, як сукупність нерівностей земної поверхні, формується під впливом ендогенних та екзогенних процесів. Особливості форм рельєфу обумовлюються складом порід, геологічними структурами, створеними тектонічними рухами попередніх епох, кліматичними умовами, діяльністю елементів гідросфери.

З погляду психолого-естетичної оцінки найкращий тип рельєфу - гірський (до висоти 2000 м над рівнем моря), який характеризується високою мірою контрастності, пейзажною насиченістю, екзотичністю та унікальністю. Виразними є і передгірські ландшафти. З точки зору технології освоєння найкращим є рівнинний рельєф.

При визначенні загальної оцінки рельєфу до уваги беруться такі критерії як глибина розчленування, густота розчленування та крутизна схилів (табл. 19).

Таблиця 19

Характеристика рельєфу за рівнем сприятливості для організації туризму

	Міра сприятливості
	Сприятливий	Відносно сприятливий	Несприятливий
Глибина розчленування, м	30-60	10-30	менше 10
Густота розчленування, км	менше 1	1-3	більше 3
Крутизна схилів,º	3-5	5-10	менше 3, більше 10

Рельєф Чернігівської області являє собою плоску рівнину, оскільки регіон розташований в межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини. І лише північно-східні території області, так зване Новгород-Сіверське Полісся, межа якого пролягає від устя р.Ревна по лінії населених пунктів Холми – Короп – Кролевець, характеризують більшою розчленованістю. Глибина розчленування рельєфу в районі с. Мезин досягає 80 м. Рельєф цих територій Чернігівської області оцінюється в 2 бали, решта – в 1 бал.

Оцінка кліматичних ресурсів. При оцінці кліматичних ресурсів до уваги беруться наступні показники:

• середня температура липня;

• тривалість періоду з температурою вище 10°С;

• річна кількість опадів

При оцінці середньої температури липня до уваги треба брати наступну градацію (табл. 20). Причому, якщо в довідниках пропонуються два показники, розглядати треба менший.

Таблиця 20