Конверсійні операції на валютному ринку. Ринок операцій спот.
Конверсійні операції — це угоди агентів валютного ринку з купівлі-продажу обумовлених сум готівкової та безготівкової валюти однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.
Конверсійні операції:
Поточні торговельні (оплата за експорт-імпорт товарів, робіт, послуг)
Поточні неторговельні (виплата стипендій, заробітних плат в іноземній валюті)
Валютні операції, пов’язані з рухом капіталу (кредити, позики, інвестиції, факторинг, лізинг)
Валютно-обмінні операції з іноземною валютою і дорожніми чеками (купівля готівкової іноземної валюти, продаж іноземної валюти фізичним особам, купівля-продаж дорожніх чеків за іноземну валюту).
Рис. 1. Класифікація конверсійних валютних операцій
Основними видами поточних операцій є поточні (касові) операції в готівковій і безготівковій формах. Готівкові операції здійснюються обмінними пунктами банків (банкнотний ринок), а безготівкові – банками, валютними біржами, іншими учасниками валютного ринку (форексний ринок).
До поточних безготівкових операцій належать операції з короткими термінами валютування (в межах 3 робочих днів). Операції “тод” (today) – поставка валюти здійснюється з сьогодні на сьогодні. Операції “том” (tomorrow) – поставка валюти здійснюється з сьогодні до наступного робочого дня. Робочий банківський день з 9.00, 10.00 до 12.00. Операції “спот” – поставка валюти здійснюється з сьогодні до другого робочого дня. Такі операції здійснюються переважно для обслуговування зовнішньоторговельних розрахунків, а також з метою одержання додаткового прибутку у разі коливань валютного курсу.
Банки при котируванні встановлюють два курси: курс покупця (bid) – курс, за яким банк купує валюту; курс продавця (offer) – курс, за яким банк продає валюту. Для покриття витрат з обслуговування операцій та отримання прибутку між цими курсами існує різниця, яка називається маржею (margin) або спредом (spread). При здійсненні поточних операцій на валютному ринку використовуються такі курси.
Крос-курс — це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється з їх курсу щодо курсу третьої валюти. Часто виникають ситуації, коли невигідно або неможливо здійснювати пряму купівлю певної іноземної валюти. Тоді використовують крос-курс. Спот-курс — ціна одиниці іноземної валюти однієї країни, виражена в одиницях валюти іншої країни і встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами банками-кореспондентами на другий робочий день із моменту укладання угоди.
Строкові конверсійні операції (строкові контракти) – передбачають виконання певних дій протягом визначеного періоду часу або у визначений момент у майбутньому, тобто передбачають купівлю-продаж певного активу у визначений момент часу у майбутньому за наперед обумовленою ціною (форвардною ціною). Строкові контракти визначаються своїми специфікаціями – юридичними документами, в яких обумовлюються обсяг базового активу в одному контракті (цінні папери, товарні ресурси, іноземна валюта, фондові індекси, процентні ставки, дорогоцінні метали тощо), термін виконання, валюта розрахунку, спосіб виконання (поставка активу чи розрахунки грошовими коштами) і т. ін.
Одні строкові угоди є обов’язковими до виконання, інші дають право виконати або не виконати угоду. Одні орієнтовані на поставку активу, покладеного в основу угоди, інші – практично ніколи не закінчуються реальною поставкою активу. Одні укладаються виключно на біржі, інші можуть бути як біржовими, так і позабіржовими. Причому біржові строкові контракти передбачають дострокове і одностороннє припинення зобов’язань через укладання угоди, протилежної за напрямом операції відповідному строковому контракту.
Ринок строкових угод є одним із механізмів страхування (хеджування) від ризиків цінових змін на реальному ринку. Так, продавець певного виду активу страхується за допомогою строкового контракту від можливого падіння ціни на дану продукцію в момент, коли йому потрібно буде її продати – коротке хеджування, а покупець продукції – від можливого зростання цін на момент купівлі даного активу на ринку – довге хеджування. Таким чином, хеджуванням (укладанням строкових контрактів) валютних, процентних, цінових та інших фінансових ризиків займаються власники активів (хеджери), а фінансові посередники (спекулянти) займаються купівлею-продажем таких контрактів з метою отримання прибутку від різниці у цінах. Ціни на похідні фінансові інструменти встановлюються залежно від цін активів, які є в їх основі.
Операції спот – найпоширеніші та становлять до 90 % обсягу валютних угод, 60 % від загального обсягу операцій на міжбанківському ринку. У міжнародній практиці прийнято, що поточні конверсійні операції здійснюються на умовах спот, тому міжнародний ринок поточних конверсійних операцій називається спот-ринком.
Основна мета здійснення операцій спот – це забезпечення потреб клієнтів банків у іноземній валюті, конверсія іноземних валют, а також купівля-продаж валюти з метою отримання прибутку. Банки можуть використовувати операції спот для підтримки мінімально необхідних робочих залишків у іноземних банках на рахунках ностро (кореспондентський рахунок), для зменшення залишків коштів у одній валюті і покриття потреб в іншій. У такий спосіб банки регулюють свої валютні позиції і не допускають утворення непокритих залишків на рахунках.
Валютна позиція – це співвідношення активів і позабалансових вимог та балансових і позабалансових зобов’язань банку у певній валюті. Відкрита валютна позиція – сума активів і позабалансових вимог відрізняється від суми балансових і позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті. Відкрита довга валютна позиція – сума активів і позабалансових вимог у певній валюті перевищує суму балансових і позабалансових зобов’язань у цій валюті; банк може зазнати втрат у разі підвищення курсу національної валюти відносно іноземної. Відкрита коротка валютна позиція – сума балансових і позабалансових зобов’язань у певній валюті перевищує суму активів і позабалансових вимог у цій валюті; банк може зазнати втрат у випадку підвищення курсу іноземної валюти відносно національної. Закрита валютна позиція – сума активів та позабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті; банк не підпадає під валютний ризик.
Норматив загальної відкритої позиції – співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції до капіталу банку – не більше 35 %. Норматив довгої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах – співвідношення довгої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах у гривневому еквіваленті до капіталу банку – не більше 30 %. Норматив короткої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах – співвідношення короткої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах у гривневому еквіваленті до капіталу банку – не більше 5 %.
Спот (англ. spot – наявний, що підлягає негайній оплаті) є угодою купівлі-продажу валюти за курсом, зафіксованим в угоді, відповідно до якої обмін валют між банками-контрагентами проводиться, як правило, протягом 2-х робочих днів, не враховуючи дня укладення угоди. Тобто якщо угода була укладена у вівторок, то датою валютування є четвер.
Спот-курс (курс спот) – ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни і встановлена на момент укладання такої угоди. За основу можуть прийматись курси провідних валютних бірж, однак найчастіше на практиці спот-курс встановлюється маркет-мейкерами, які постійно здійснюють котирування і укладають угоди на купівлю-продаж іноземних валют.
Угоди спот можуть укладатися по телефону чи факсу, або безпосередньо на валютній біржі, а розрахунки здійснюються за допомогою банківських переказів або електронною поштою. Фактично в основі угод спот лежать кореспондентські відносини між банками. Умови розрахунків спот досить зручні для контрагентів угоди: протягом поточного і наступного дня зручно обробити необхідну документацію, оформити платіжні та інші документи для виконання умов угоди. Той, хто прострочив платіж, платить прогресивно зростаючий штраф-відсоток. Швидкість одержання валюти в таких операціях дала підстави називати ці угоди «готівковими».
Крос-операції застосовуються при поєднанні валютного обміну з купівлею-продажем цінних паперів. Цікавим є досвід триступеневої схеми, що практикувалась нашими маклерами: долар – ваучер – гривня – долар. Угода давала спекулятивний ефект в умовах відносно низького валютного котирування приватизаційного сертифікату порівняно з його гривневим курсом.