Торгові майданчики – перспективний вид Internet-бізнесу в Україні.
Існує поширена думка, що розвиток Інтернет покінчить з безліччю посередників. На ділі відбувається зворотне, і, замість скорочення кількості колишніх, Глобальна Мережа сприяє появі нового класу посередників. Зростаючі об'єми електронного бізнесу приводять до виникнення поняття віртуальних торгових майданчиків (e-marketplaces).
Онлайновий торговий майданчик - це місце, де полягають операції між продавцем і покупцем, і здійснюється проведення фінансово-торгових транзакцій. Можливості Інтернет дозволяють здійснювати покупки/продажу в режимі реального часу. Завдяки доступності Інтернет в торговій діяльності майданчики можуть брати участь компанії з різних точок земної кулі. Розвиток торгових Інтернет-майданчиків в перспективі (і, судячи з усього, дуже недалекою) дозволить забезпечити ефективніший і вільніший потік інформації, товарів, платежів і інших В2В послуг. За підрахунками аналітиків об'єм доходів від онлайнових торгових майданчиків в 2004 році досяг 1300 млрд. дол.
Типи віртуальних торгових майданчиків
Не дивлячись на деякі розбіжності в питанні: "що можна вважати віртуальними торговими майданчиками?", прийнято розподіляти їх на 3 типи: створені покупцями (buyer-driven), продавцями (supplier-driven або seller-driven), третьою стороною (third-party-driven).
Звичайне виникнення тих або інших видів торгових майданчиків залежить від ступеня впливу покупців і продавців в даній області промисловості.
Першим етапом створення торгового майданчика є розробка стратегії. Прорахунки, допущені на цій стадії, можуть згодом дорого обійтися, адже залежно від цілей, які переслідує компанія, відбувається вибір потрібних компонент і відповідних технологій.
З чого ж, як правило, складається торговий майданчик? Це можна проілюструвати наступною схемою (Рис 3.1.).
Як видно з схеми, торговий майданчик об'єднує рішення для покупців і постачальників в єдине ціле на базі головного порталу. Якщо у компанії немає досвіду реалізації рішень електронного бізнесу, вона може скористатися готовими рішеннями. Інший спосіб - з'єднати в єдине ціле сильні сторони технологічних рішень різних компаній-провайдерів і свої власні розробки.
Залежно від типу торгового майданчика, творці роблять акцент на реалізацію компонент, необхідних покупцям (buyer-driven) або продавцям (supplier-driven). Проте є ряд основних моментів, реалізація яких однаково важлива для всіх типів майданчиків.
Рис. 3.1 Схема функціонування торгівельного майданчика
1. Доступність, зручність. Для досягнення критичної маси учасників, необхідного для ефективної роботи торгового майданчика, потрібно забезпечити всім учасникам рівний і простій доступ до інформації і послуг. До подібних вимог, зокрема, відносяться інтуїтивно-зрозумілий Web-інтерфейс з легкою навігацією по сайту, простій процес реєстрації користувачів. Також для зручності учасників серед функцій торгового майданчика було б корисним передбачити можливість персоналізації. Мережа передачі даних, що включає маршрутизатори, перемикачі, сервери, повинна бути організована так, щоб всі додатки працювали навіть при низькій пропускній спроможності каналу користувача. Також потрібно передбачити захист від збоїв: наприклад, рішення webmethods забезпечують цілісність трансакції навіть при виникненні в мережі непередбачених проблем. Мережа передачі даних повинна підтримувати загальновизнані типи документації, як EDI, Web-форми, XML-додатки. Нарешті, враховуючи, що бізнес в Інтернет активно виходить на міжнародну арену, бажано мати можливість підтримувати на торговому майданчику ряд різних мов і валют.
2. Надійність платформа. Додавання нових учасників або додатків не повинне впливати на функціонування системи в цілому, технологічна платформа майданчика повинна забезпечувати надійність при зміні масштабу діяльності. Це особливо важливо, враховуючи, що розширення бази учасників, поява нових можливостей безпосередньо пов'язані із збільшенням доходів майданчика.
3. Гнучка стратегія управління каталогами. Успіх торгового майданчика тісно пов'язаний з якістю організації процесу управління каталогами (додавання новій інформації, зміна старої, пошук в каталозі). З компаній, що спеціалізуються в наданні подібних рішень, можна назвати Requisite Technology і TPN Register.
4. Інтеграція. Торговий майданчик повинен підтримувати всі аспекти електронної комерції - від виконання трансакцій до підтримки мережі постачань і ділової співпраці між компаніями. Це дозволяє спростити документообіг і діловодство, що збільшує вигоди учасників, а, отже, і торгового майданчика. Особливу увагу потрібно приділити процедурі переговорів між передбачуваними сторонами операції. Не дивлячись на те, що аукціони і зворотні аукціони набирають силу, у сфері комерції укладення контракту залишається основним способом ведення бізнесу. До провайдерів подібного роду рішень відносяться I-many і Tradeaccess. Інший аспект інтеграції - організація взаємодії з бізнес-процесами і бізнес-системами учасників, зокрема, з ERP-системами і іншими системами управління корпоративними процесами. Це допомагає компаніям оптимізувати планування, прогнози, управління ресурсами, а торговому майданчику отримувати дані із зовнішніх додатків в режимі реального часу, що, безумовно, відбивається на ефективності її роботи. Крім цього, останнім часом намічається тенденція до інтеграції між торговими майданчиками. Подібна інтеграція забезпечить одночасну участь компанії в діяльності відразу декількох онлайнових торгових майданчиків, без додатку додаткових зусиль. Наприклад, щоб зробити зміну в каталозі, компанії не потрібно багато разів повторювати одні і ті ж дії, ризикуючи зробити помилку, досить внести корективи тільки один раз. Ці рішення пропонують Ariba, Commerce One, Ironside Technologies і Powerway.
5. Забезпечення безпеки. Творці торгового майданчика повинні бути упевнені в належній безпеці проведення платежів і передачі цінній інформації. До основних завдань сфери безпеки можна віднести розробку механізму ідентифікації, підтримку безлічі різних форм кодування, таких як 128-bit TRIPLE-DES або MD-5. Вирішення проблем безпеки, зокрема, пропонують компанії Dascom, Netegrity і Securant Technologies.
6. Адміністрування. Нерідко в роботі Web-сайту використовуються декілька додатків, розроблених в різних середовищах. При цьому звичайне керівництво користувача і контроль доступу вбудовані безпосередньо в кожен додаток окремо. Такий підхід ще може працювати при використанні одного або двох додатків, але коли їх число вимірюється десятками, функції адміністрування виходять на перший план.
7. Аналітичні послуги (Business Intelligence). Торговий майданчик повинен не тільки надавати своїм учасникам різноманітну інформацію, необхідну для ведення бізнесу, але і аналізувати ці дані. У перелік пропонованих послуг повинні входити можливості моніторингу ділової активності на торговому майданчику, складання різноманітних звітів, що дозволяють учасникам аналізувати ситуацію на ринку, виявляти нові тенденції і оперативно відповідати на потребі клієнтів. Подібні послуги, наприклад, можна знайти у Commerce One, Oracle і Consolidated Commerce.
8. Додаткові послуги. Для отримання додаткового прибутку і залучення більшого числа продавців і покупців торговий майданчик може пропонувати на основі підписки ряд послуг, цікавих окремим учасникам. До таких послуг відносяться, зокрема, аукціони, фінансові послуги - депонування або об'єднання платежів за місяць, організація логістики і ін.
Проблеми розвитку систем B2B
Хоча у переважної більшості українських компаній практично відсутня стратегія в області електронного бізнесу, більшість керівників вважають електронний бізнес перспективним напрямом в майбутньому, але в даний час, на їх думку, немає достатніх передумов для його впровадження.
Серед чинників ризику при впровадженні технологій електронного бізнесу майже всі компанії відзначають наступні:
Неготовність персоналу
Проблеми безпеки при передачі даних
Недосконалість законодавства з електронної торгівлі
Наявність комерційних даних, які не можуть бути загальнодоступними
Неготовність контрагентів
Невисока потреба в інноваційних каналах збуту
Велика частина майданчиків створена продавцями і орієнтовані вони на покупців. Іншими словами біржі виступають як один з каналів збуту продукції продавців. Половина торгових майданчиків створена лідерами галузей що забезпечує таким майданчикам достатню ліквідність. Торгові майданчики поки не приносять великого прибутку, і перед ними гостро постають питання підвищення прибутковості і ліквідності. У пошуках рішень для підвищення рентабельності своєї діяльності майданчики використовують різні стратегії. Вони направлені на зниження операційних витрат, розширення клієнтської бази і пошук шляхів отримання прибули. Зазвичай використовуються дві стратегії:
диверсифікація діяльності і розширення спектру послуг, що надаються.
1) Диверсифікація діяльності
В даний час біля третини обстежених компанією торгових майданчиків є міжгалузевими. Проте, найближчим часом частка таких майданчиків зросте до 50%, що відображає загальносвітову тенденцію до галузевої диверсифікації торгових майданчиків. Передбачається, що саме міжгалузева диверсифікація приведе до найбільшому збільшенню кількості учасників майданчика. В даний час частка бірж в загальному числі досліджуваних торгових майданчиків складає 50%. Проте в майбутньому деякі торгові майданчики, що функціонують у вигляді дошок оголошень, планують перейти до укладення угод. Іншими словами, дані торгові майданчики планують змінити свою бізнес-модель. Керівники торгових майданчиків припускають, в першу черга, підвищити рентабельність за рахунок географічної експансії і зміни моделі ведення бізнесу. Географічна експансія дозволяє розширити круг клієнтів за рахунок обхвату великих територій і підприємств, а зміна бізнес - моделі допомагає більш повно задовольняти різноманітність потреб клієнтів.
2) Розширення спектру послуг
Торгові майданчики планують досягти збільшення числа учасників шляхом розширення спектру послуг, що надаються, розвитку механізмів торгівлі і впровадження механізмів довіри клієнтів. У першу чергу це стосується впровадження систем відстеження ланцюжків постачань, електронних розрахунків по операціях і логістики. Розширення спектру додаткових послуг, що допомагають в проведенні трансакцій робить торговий майданчик привабливішим для учасників. Серед нових механізмів торгівлі називалися, головним чином впровадження аукціонних торгів можливість узгодження цін в онлайні. Для збільшення довіри клієнтів торгові майданчики припускають упровадити страхування операцій, оцінку і рейтинг репутації учасників торгів, сертифікацію що продаються на торговій майданчику товарів і механізми гарантування оплати здійснених операцій. Розширення механізмів довіри дозволить підвищити вартість середньої транзакції. У учасників торгів з'являється більше упевненості в торгових партнерах, якості товару і надійності торгового майданчика.
Послуга з розміщення заявок на покупку і пропозицій на продаж надається всіма обстеженими майданчиками. Розширення спектру послуг, що надаються, і механізмів торгівлі дозволить збільшити торгові обороти і за рахунок більшого числа трансакцій. Торгові майданчики також чекають зміни структури доходів в сторону збільшення надходжень від послуг, що надаються, при одночасному зменшенні прибутку від реклами.
Розширення спектру наданих послуг і функціональних можливостей є для українських торгових майданчиків не просто спробою стати привабливішими для потенційних учасників, але й збільшити прибутки.
Творцям торгових Інтернет - майданчиків в Україні доведеться зіткнутися з серйозними, специфічними для нашої країни проблемами. Річ у тому, що розвиток проектів В2В на Заході спирається на багатий досвід, отриманий компаніями при розробці і експлуатації корпоративних сайтів і інформаційних систем. В Україні ж такого досвіду немає. Як немає і звички ретельно планувати і розробляти стратегію свого бізнесу. Це перешкоджає великим інвестиціям у В2В проекти, тому багато хто з них живе довге час лише на папері.
Традиційна непрозорість великих корпорацій, а також неготовність ділитися з конкурентами є основними причинами нерозвиненості електронної комерції B2В в Україні. Високий ступінь концентрації і вертикальній інтеграції ключових українських ринків не сприяють прагненню гравців включити електронну торгівлю у розряд першочергових завдань.
Іншими причинами повільного розвитку B2В в Україні є неготовність менеджменту до складного процесу впровадження B2В, недолік в IT-фахівцях, що добре розуміють бізнес, - процеси відсутність Інтернет - законодавства і загальний скептицизм, зв'язаний з падінням NASDAQ.
Далі, щоб компанія могла вести успішний бізнес в Інтернет, вона повинна мати сучасну систему управління і планування виробництва (ERP - Enterprise Resource Planning). Саме така внутрішня інформаційна система є своєрідною стартовою майданчиком для переходу на системи електронної взаємодії з клієнтами, постачальниками і партнерами. В Україні далеко не все навіть крупні підприємства мають добре розвинену систему ERP. А що же говорити про їх клієнтів і постачальників, серед яких, в більшості випадків, малі і середні компанії? Багато підприємства про автоматизацію внутрішніх бізнес - процесів і не чули. У якомусь сенсі системи В2В - це наступне покоління систем ERP.
Тим часом на Заході поголовне захоплення системами ERP середини 90-х вже змінилося таким же поголовним захопленням CRM (Client Relations Management). Якщо раніше компанії намагалися підвищити ефективність свого бізнесу за рахунок оптимізації внутрішньої структури, то зараз - за рахунок оптимізації відносин з клієнтами оскільки Інтернет виводить компанію на загальний огляд. У нас же позитивний досвід впровадження звичайних систем ERP ще дуже малий, а досвід впровадження систем управління відносинами з клієнтами (CRM) зовсім відсутній.
Цікаво відзначити, що у більшості вітчизняних торгових майданчиків відсутні плани по розвитку інтеграції з корпоративними інформаційними системами управління підприємств (КIC). У відмінність від західних майданчиків плани, інтеграції з КIC підприємств - клієнтів є тільки у 20% майданчиків, інші не розглядають інтеграцію як пріоритетний напрям розвитку. Багато в чому це пояснюється низьким рівнем автоматизації бізнес - процесів на самих підприємствах клієнтів.
Проте, багато українських підприємств активно переглядають свої бізнес - стратегії і упроваджують технології електронного ведення бізнесу. Природно, в першу чергу це відноситься до систем ERP і їх адаптація до автоматизації процесів взаємодії з іншими учасниками ринку. Причому цей сектор розвивається вельми динамічно. Донедавна основними критеріями для вибору корпоративної системи були розвинена функціональність для автоматизації внутрішніх процесів, податкового і управлінського обліку і інтегрованість модулів системи. Сьогодні ж на перше місце виходить мінімізація сукупній вартості володіння системою (TCO - total cost of ownership) і автоматизація зовнішніх бізнес - процесів на базі ERP-систем інтегрованою з Інтернет. Перш за все, це робота з ERP-системою у віддаленому режимі, побудова на основі ERP електронного магазина, повна CRM-функціональність, управління ланцюжками постачань (SCM - supply chain management).