IV. Комп’ютерні технології

“Комп’ютеризація”, “інформатизація освіти” “комп’ютерні технології навчання” – поняття які надзвичайно часто вживаються в педагогічному просторі. Комп’ютерні технології здатні створити прорив у самостійній роботі учнів. Комп’ютер несе принципово нову якість в освіту – інтерактивність, яка допомагає розвивати активно-дієві форми навчання та впливає на розширення можливостей самостійної навчальної роботи.

Вчителю музичного мистецтва доцільно володіти комп’ютерними програмами, які відомі кожному. Хто володіє ПК - це Windows Media Player, WinAmp и т.д. Можливості даних програм досить широкі: відтворення музичних файлів, побудова списку мелодій, запис у різних форматах, можна запропонувати слухати і переглядати абстрактні візуальні образи, що можна відкрити в програмах Windows Media Player чи WinAmp. Вашій увазі відкриються різні лінії, графіки, які постійно змінюються, рухаються разом з музикою, малюють неповторні образи.

Існує програми для написання нотного тексту, для його редагування, наприклад, Final. Цю програму можна використовувати для створення мелодії, аранжування, інструментовки музичних творів.

Вчителю образотворчого мистецтва доцільно володіти та використовувати у педагогічній практиці такі комп’ютерні програми Paint, Corel, DRAW, Photoshop, Microsoft Power Point.

Інтернет – «Всесвітня павутина» (World Wide Web), з’єднала десятки тисяч інформаційних джерел. Користувач повинен знати те, що комп'ютери з'єднані і можуть обмінюватися інформацією. В Інтернеті немає центру чи головного комп'ютера – велика кількість комп’ютерів по всьому світі з'єднані разом. Якщо маємо доступ до Інтернету, то можемо бачити, чути й обробляти всю інформацію на нашому комп'ютері. У цьому допомагає складна мова програмування — HTML, вона використовується для створення інформаційних сторінок, які кожен зможе читати на своєму комп'ютері – так званих веб-сторінок. Безліч сторінок приватної особи чи організації утворюють веб-сайт: аналогічно тому, як багато сторінок утворюють книгу. Веб-сайти можуть містити текст, звук, зображення, відео. Майже усюди люди можуть одержати доступ до цих веб-сайтів, підключивши свій комп'ютер до Інтернету. Людина може розмістити інформацію про себе в Інтернеті.

WWW-складається з «сторінок», сайтів чи порталів, які містять різного роду інформацію (текстову, графічну, музичну, анімаційну) і поєднанні між собою гіперссилками. Найпростіший інформаційний елемент Мережі-тематична сторінка, де розміщено відносно невелика кількість інформації, як правило присвяченої якомусь одному аспекту обраної теми. Ці сторінки об’єднуються у сайти. На одному сайті може розміщуються три та більше сторінок. Кожна сторінка має свою Інтернет адресу.

Питання з вибору концепції сайта, його інформаційного наповнення і дизайну знаходяться у компетенції авторів та тих, хто створює сайти, тому в Інтернеті з однієї тематики можна знайти багато сайтів, які по-різному висвітлюють одні і ті самі питання.

Найбільший інформаційним елементом Інтернету є портали, які об’єднують близькі по тематиці сайти.

Можна користуватися різними пошуковими системами наприклад, Google (www.google.com) . Дана пошукова система відрізняється від інших тим, що в “першій десятці” результатів пошуку, ви не знайдете ніякого інформаційного мусора і випадкових сайтів. А також можна використовувати пошукову систему Yandex (www.yandex.ru), Rambler (www.rambler.ru), Апорт (www.aport.ru) /

Необхідно зазначити, що для викладання інтегрованого курсу Художня культура, вміння вчителя користуватися ресурсами Інтернету дуже прискорить підготовку до уроків.

Використання електронної пошти та спілкування в режимі реального часу. (технології віртуального спілкування).

Використовуються наступні технології віртуального спілкування:

• Інтернет - конференції на задану тему;

• проведення Інтернет турнірів і олімпіад для школярів;

• організація комп’ютерного тестування;

• організація переписки дітей зрізних міст та країн;

• навчальні програми, які розробляють для використання у локальній мережі освіти, а вчитель має змогу контролювати процес виконання та інші

У школах, у яких функціонує Інтернет, можна спілкуватися на форумах з проблем мистецтва (форуми знаходяться майже на усіх сайтах, за адресами, які приведені вище, для пошуку музичного матеріалу, чи живописного), проводити Інтернет - конференції.

3. Створення учнями власних інформаційних ресурсів і розміщення їх у мережі Інтернет (створення і підтримання власних сайтів, блогів).

Створення сайту може використовуватися підчас дослідницької діяльності учнів ( робота за методом проекту).У багатьох школах, які мають доступ до Інтернету, зараз створені власні сайти. Тож можна створити мистецьку сторінку, з віртуальною галереєю живописних робіт учнів, їх творчими роботами, фото з виступів на позаурочних заходах і таке інше.

Вчитель та учні можуть зареєструвати свій блог. Блог – скорочене від web log, Веб-журнал – це простий у використанні веб-сайт, де можна публікувати свої роздуми, спілкуватися, обговорювати та коментувати роздуми інших користувачів та використовувати інші функції.

Для викладачів опубліковані роботи учнів у блогах – це «можливість зробити висновки про те, як учні трансформують і привласнюють сенси і стратегії, освоєні в рамках соціального досвіду» Для учнів подібна публікація – це матеріал для подальшої рефлексії і аналізу, який дозволяє їм ще раз звернутися до своїх робіт і переосмислити їх, збагативши таким чином свій учбовий досвід .Крім того, така публікація дозволяє отримати зворотний зв'язок, що, у свою чергу, допомагає учням в процесі конструювання знань. Використання блогів в цьому аспекті дуже корисно, оскільки вони дають можливість таким, що вчиться осмислити матеріал, що вивчається, і представити його розуміння. Ще є в блогах можливість розміщення коментарів до повідомлень, що сприяє отриманню зворотного зв'язку і потенційної підтримки нових ідей, а можливість включення в текст гіперпосилань на інші ресурси допомагає таким, що вчиться усвідомлювати взаємозв'язки і контекст знань, їх конструювання і освоєння.

Отже, в арсеналі сучасного вчителя мистецтва є різні мультимедійні засоби: енциклопедичні видання, ігрові програми. Тематика таких проектів найрізноманітніша: класична й сучасна музика, окремі музичні твори, музичні інструменти, теорія музики, живопис, архітектура, музеї світу, народна творчість тощо. Дані продукти призначені для загального вжитку. Нині створені нові вітчизняні мультимедійні засоби, призначені для навчання мистецтва в загальноосвітніх навчальних закладах. Серед них Педагогічні програмні засоби «Мистецтво» для 1-4-х класів, створені на основі державної програми «Мистецтво» (уклад.Л.М.Масол та ін.). ППЗ – це мультимедійні підручники, за допомогою яких може бути організовано навчально-пізнавальну діяльність учнів протягом усього курсу. Вони розраховані на використання як для колективної форми навчання, так і для самостійної роботи учнів, а також для проведення тестування.

Структурною основою ППЗ з мистецтва є погодинне планування уроків для початкової школи. Кожен урок розкриває конкретну тему згідно навчальної програми та містить засоби для її розкриття: малюнки, світлини, текст, анімації, аудіо- та відеофрагменти, зразкове виконання музичних творів, виконання пісень у режимі караоке тощо. Матеріал ППЗ поданий послідовно, доступно, образно.

Емоційно-інформаційним елементом усього комплексу уроків є головні герої (педагенти), які залучають присутніх до діалогу про життя, музику, мистецтво: Лясолька та Барвик.

Дидактична структура мультимедійних уроків підпорядкована дидактичній структурі уроку музики і складається з логічно-обґрунтованих частин (кроків), які мають таку послідовність:

• Тема уроку

• Вступ або вступна бесіда

• Демонстрація пісні

• Розучування пісні

• Караоке

• Розповідь про музику. Відомості про...

• Слухання музики

• Аналіз прослуханого твору

• Питання. Тестові завдання

• Підсумки уроку.

Ця структура мультимедійного уроку доповнена такими структурними компонентами як:

• Споглядання та аналіз репродукцій

• Перегляд фрагментів кінофільмів, мультфільмів

• Творчі завдання

• Ритмічні вправи

• Спів з нот.

Послідовність цих компонентів (мультимедійни кроків) змінюється залежно від драматургії уроку: блок слухання музики може стояти в першій частині уроку, і блок розучування пісні - у другій. Незмінними є крою-тема уроку, вступ (вступна бесіда), тестові завдання, підсумки уроку.

Знання змісту (інформаційно-ілюстративного наповнення) кожного структурного елементу допоможе вчителю в підготовці до уроку, написанні власного плану-конспекту з використанням запропонованого підручника. Розгляньмо детальніше кожен структурний компонент.

Тема уроку. На екрані з'являється запис теми уроку. Учитель разом із дітьми читають тему.

Вступ або вступна бесіда. На екрані з'являються головні герої, від імені яких вестиметься розповідь про мистецтво. Вони вітаються з учнями, ведуть між собою та учнями діалог за темою уроку. Учитель, за бажанням, може продовжити цей діалог з учнями.

Демонстрація пісні. Звучить зразковий варіант виконання пісні (з супроводом чи а капела) перед її розучуванням.

Розучування пісні. На екрані – ноти та слова пісні. Вивчення нотної грамоти та спів з нот непередбачені державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Але учні можуть слідкувати за нотним записом пісні, звертаючи увагу на «графіку» мелодії (рух мелодії – вгору, вниз, на місці, стрибками). Текст куплетів допомагає використанню традиційної методики розучування пісні – на слух.

Караоке. У такому режимі вчитель опрацьовує зміст кожного куплету, виконавський розвиток вокального твору. Учні готуються до «концертного» виконання пісні.

Розповідь про музику. Головні герої ведуть діалог про музичне мистецтво: обговорюють твір для слухання, називають ім’я композитора, пригадують історію його створення. На екрані – портрети, ілюстрації, слайд-шоу, твори живопису, відео фрагменти. Учитель може продовжити з учнями розпочатий героями діалог про музику, повторити теоретичні визначення.

Слухання музики. На моніторі – нейтральна заставка, що не відволікає учнів від сприймання самої музики. Можливе використання заставки, що демонструє структуру твору або демонструє образ музичного твору та музичний інструмент.

Аналіз прослуханого твору. Головні герої ставлять учням запитання або дають завдання до прослуханого твору. Учитель може доповнити аналіз прослуханого твору власними запитаннями, завданнями. Учні відповідають самостійно, іноді за допомогою підказок на моніторі (допоміжна клавіша F12 – «Характеристики музики»).

Запитання, тестові завдання. На монітор виведені та звучать запитання для перевірки засвоєння знань на уроці. У 3-4 класах для підсумкової перевірки знань пропонуються тестові завдання (на одиничний та множинний вибір відповіді). Підсумки уроків музичного мистецтва можна підбити у формі вікторини чи гри: музична вікторина (визначте автора і назву твору), вікторина «Музичний портрет», «Картинна галерея», гра «У світі музики».

Підсумки уроку. Діалог головних героїв. Учитель за бажанням може продовжити з учнями цей діалог.

Особливості викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» обумовили введення до структури мультимедійних уроків таких компонентів:

Споглядання та аналіз репродукцій.

Перегляд фрагментів кінофільмів, мультфільмів.

Творчі завдання (на розвиток уяви на основі прослуханої музики, вокальна та інструментальна імпровізація, літературна творчість, пластичний етюд).

Ритмічні вправи.

Спів з нот.

Представлений навчальний матеріал динамічно відображає виучувані процеси, містить безперервний звуковий супровід, а також фонограми творів, передбачені програмами. Будь-якої миті учитель може призупинити процес, тим самим дати можливість учням самостійно продовжити хід думки чи відповісти на поставлене запитання.

Для перевірки знань передбачено контрольні запитання та завдання, тести для самоконтролю та контролю. Контроль за рівнем засвоєння навчального матеріалу можна здійснювати з різним ступенем глибини і повноти, в оптимальному темпі для кожної конкретної дитини.

Для підготовки до уроку музичного мистецтва з використанням педагогічного програмного засобу вчитель може скористатись методичними рекомендаціями, тематичним плануванням уроків (додатки до методичних рекомендацій), сценарієм уроку в режимі "Підручник".

Крім того, програмний засіб містить додаткову інформацію:

- довідку з роботи з ППЗ;

- глосарій (перелік і визначення понять, використаних у курсі музичного мистецтва);

- іменний покажчик (історичні довідки про композиторів, виконавців, творчість яких вивчається);

- характеристики музики (розділ "характер" - епітети, за допомогою яких можна передати враження від емоційно-образного змісту музики; розділ "засоби виразності" - слова-визначення, за допомогою яких учні характеризують основні елементи музичної мови - мелодію, ритм, динаміку, темп, тембр).

Слід зауважити, що програмісти, створюючи навчальну програму для розповсюдження чи продажу, не в змозі надати їй індивідуального характеру, врахувати уподобання, стиль учителя, навчальний рівень класного колективу, тобто "зробити" програму під конкретного вчителя. Саме для творчих учителів у ППЗ "Музичне мистецтво" та ППЗ "Мистецтво" існує режим "Конструктор", який дає змогу на основі готового мультимедійного матеріалу індивідуалізувати програмний засіб під конкретного вчителя завдяки таким функціям:

• перейменування та переміщення фрагмента уроку;

• видалення існуючого фрагмента уроку;

• створення нового фрагмента уроку;

- створення фрагмента уроку за допомогою імпорту файла;

• створення нового уроку за власною темою;

• створення тестового завдання;

• збереження створеного уроку при виході з конструктора.

Таким чином, режим "Конструктор" допоможе відредагувати запропоновані розробниками уроки та змоделювати власний комп'ютерний урок.

У тому випадку, коли матеріальні умови школи не дозволяють застосувати програмно-методичний комплекс навчального призначення "Музичне мистецтво" для проведення уроків, ППЗ можна використати:

- в позаурочній роботі (факультативні чи індивідуальні заняття);

• як музичну хрестоматію для учителя музики;

• як інформаційно-ілюстративний довідник під час підготовки вчителя до уроку;

• як матеріал для підготовки учителя до тестового контролю знань;

• як методичний довідник учителя музики (методи та прийоми пояснення, проведення опитування, методи організації слухання музики, розучування пісні).

Запропонований комплекс розширить інформаційний, наочний, методичний арсенал учителя музичного мистецтва незалежно від рівня професійної кваліфікації та досвіду.

Оновлення методики викладання музичного мистецтва з використанням педагогічних програмних засобів на сьогоднішній день лежить у площині апробації та творчого переосмислення запропонованої "бази даних" уроків музичного мистецтва. Пропонуємо деякі поради щодо методів та форм застосування ППЗ на уроках музичного мистецтва.

Матеріал комп'ютерних уроків має бути зрозумілим та близьким учителю музичного мистецтва з погляду інформаційних та технічних можливостей застосування. Саме за такої найпростішої умови виникає потреба в його творчому використанні.

Слід творчо підходити до застосування уроків ППЗ чи їх окремих компонентів (кроків) у власній напрацьованій системі-методиці. Таке застосування має бути органічним та коректним.

Слід творчо підходити до організації активного сприймання матеріалів ППЗ, що передбачає співучасть у діалозі з головними героями, створення проблемних та ігрових ситуацій навколо окремих інформаційних кроків-блоків.

Слід творчо підходити до організації активної діяльності учнів, надаючи перевагу діяльності сприймання матеріалів ППЗ.

Слід органічно включати, поєднувати матеріал ППЗ з елементами інших технологій (ігрових, інтегративних, інтерактивних тощо).

Слід варіативно підходити до плану-сценарію одного й того ж уроку з ППЗ.

Варто приділити увагу якості вокально-хорової роботи (особливо на етапі аналізу власного виконання вивчених пісень), оскільки такий самоконтроль поки що не може бути передбачений подібними ППЗ.

Ці поради не гарантують повноти розкриття методичних питань використання ППЗ на уроках музичного мистецтва в ЗНЗ. Але набутий досвід та аналіз практики застосування ППЗ дає нам можливість визначити деякі аксіоми мультимедійного навчання:

• Комп'ютер - помічник, посередник учителя, а не заміна останнього.

• На уроці повинен переважати діалог учнів з учителем, а не монолог комп'ютера.

• Учитель є організатором продуктивної, змістовної та результативної діяльності, а не мультимедійним факіром, що вміло маніпулює технічним засобом.

• Урок з ППЗ має бути насичений змістовними діями учнів (розумовими, практичними), а не розвагою чи лише сприйманням різноманітних мультимедійних ілюстрацій та ефектів.

• Образно кажучи, мультимедійний підручник є тими нотами, по яких кожному учителю-диригенту разом з учнями належить виконати унікальний авторський твір.

Процес використання мультимедійних технологій неминуче призводить до перегляду методів та форм організації навчання. Кожен учитель рано чи пізно прийде до цих змін, до такого перегляду. Перспективами оновлення методики викладання музичного мистецтва з використанням мультимедійних засобів навчання є створення всеукраїнського фонду обміну методичними матеріалами, авторськими розробками уроків на основі представлених педагогічних програмних засобів.