Тема 8. Ринкові структури. Ринок досконалої конкуренції

1. Ознаки та умови досконалої конкуренції.

2. Ціноутворення і попит.

3. Визначення рівноваги конкурентної фірми в короткостроковому періоді через сукупні і граничні показники.

4. Визначення рівноваги конкурентної фірми в короткостроковому періоді через середні і граничні показники. Крива пропозиції.

5. Рівновага конкурентної фірми в довгостроковому періоді.

6. Досконала конкуренція та ефективність.

1. Ознаки та умови досконалої конкуренції

Ринок складається з фірм, які пропонують свою продукцію, а також із споживачів, які її купують. Групу фірм, що виробляють однакову або однотипну продукцію, прийнято називати галуззю. Фірми галузі завжди так чи інакше взаємодіють з іншими виробниками аналогічної продукції і її споживачами.

Залежно від конкурентного середовища, що є основою умов взаємодії економічних суб’єктів, ринки поділяють на чотири види: ринок чистої (досконалої) конкуренції, ринок монополістичної конкуренції, ринок олігополії та ринок чистої монополії.

Наведені моделі ринку харак­теризують за такими ознаками: кількість фірм-продавців на ринку, тип продукції, можливість контролю за цінами з боку про­давців, умови вступу до галузі додаткових виробників та виходу з неї, методи конкуренції.

Ознаки досконалої (чистої) конкурен­ції:

• дуже багато продавців, які на рівних умовах конкурують між собою. Частка кожної фірми на ринку досить мала, тому збільшення чи зменшення обсягів продажу однієї з фірм не впливає на загальну ринкову ситуацію;

• стандартна продукція, тому споживач не відрізняє товар однієї фірми від товару іншої;

• фірма не може впливати на ринкову ціну: якщо окрема фірма запропонує свою продукцію за нижчими цінами, то це не вплине на ринкову ціну;

• вільний вступ до галузі та вихід з неї, адже не існує законодавчих, технологічних, фінансових чи інших перешкод для появи або зникнення нових фірм;

• відсутні методи нецінової конкуренції: оскільки товари стандартні, то підстав для нецінової конкуренції немає.

Досконала конкуренція є ідеальним типом ринкової структури в тому сенсі, що її модель існує лише в теорії, а в реальній економіці окремі галузі лише наближаються до такого типу. Це, наприклад, деякі ринки сільськогосподарської продукції (пшениця, кукурудза), деякі фінансові ринки або біржі. Аналіз ідеального типу ринкової структури є важливим для порівняння з реально існуючими.

2. Ціноутворення і попит

Ціноутворення на ринку досконалої конкуренції має свої особливості, які пов’язані з тим, що на цьому ринку діє велика кількість конкуруючих фірм. Обсяг виробництва будь-якої з них є настільки незначним у порівнянні з масштабами галузі, що навіть суттєві для окремої фірми зміни в кількості реалізованої продукції не впливають на ринкову ціну. Фірму в умовах досконалої конкуренції називають конкурентною фірмою і вона є такою, що приймає ціну, сформовану ринком.

Скільки би продукції не запропонувала конкурентна фірма, ринок цю незначну для галузі масу поглине без зниження ціни. З огляду на такі обставини, попит на продукцію конкурентної фірми є абсолютно еластичним. Крива попиту конкурентної фірми – горизонтальна лінія (рис. 8.1.б). Це стосується лише окремої фірми. Щодо всієї галузі, то нарощування виробництва не може бути безперервним і обмежується потребами споживачів. Зацікавити покупця може лише знижена ціна. Отже, крива попиту галузі має звичайний вигляд і є спадною (рис. 8.1.а).

Якщо фірма діє в умовах досконалої конкуренції, то кожну одиницю товару вона продає по однаковій ринковій ціні. Це означає, що кожна додатково продана одиниця товару буде додавати до зростаючої сумарної виручки фірми одну і ту ж саму граничну виручку, що дорівнює ціні. Таким чином, для окремої фірми, діючої на досконало конкурентному ринку, величина середньої і граничної виручки дорівнюють ціні товару (MR=AR=P); криві попиту, середньої і граничної виручки співпадають і є горизонтальною лінією, проведеною на рівні ціни.

Рис 8.1 (а) утворення ринкової ціни на конкретному ринку, (б) Попит D на продукцію конкурентної фірми.

Оскільки за умов досконалої конкуренції ціна на продукцію окремої фірми не змінюється з нарощуванням нею обсягів виробництва, то величина загальної виручки знаходиться у прямій залежності від кількості реалізованої продукції. Загальна виручка графічно зображається у вигляді променя, який виходить з початку координат.