Тема 15 Загальна рівновага та ефективність

1. Аналіз часткової і загальної рівноваги.

2. Концепція ефективності та рівновага в економіці обміну.

3. Ефективність у виробництві.

4. Ефективність розміщення ресурсів.

5. Економічна теорія добробуту.

1. Аналіз часткової і загальної рівноваги

Ефективність функціонування ринкової системи оцінюється за двома рівнями – часткової та загальної рівноваги.

Часткова ринкова рівновага – рівновага, яка аналізується на кожному окремому ринку за припущення незмінності всіх зовнішніх стосовно цього ринку умов.

Ринковою рівновагою вважається стан, за якого на окремому ринку сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції.

Але економіка не складається з окремих ізольованих ринків. Навпаки, існує система тісно переплетених між собою ринкових цін, зміна яких на одному ринку викликає численні і значні зміни на інших споріднених ринках. Коли всі ринки факторів виробництва і кінцевої продукції досягають часткової рівноваги, встановлюється загальна рівновага економічної системи.

Загальна рівновага – це стан рівноваги, за якого у всій економічній системі, на всіх ринках встановлюються ціни рівноваги, тобто ціни, за якими загальний обсяг попиту дорівнює обсягам пропозиції і немає тенденцій до подальших змін.

Загальна рівновага відображає ефекти зворотного зв’язку.

Ефектом зворотного зв’язку називається зміна цін і кількості товарів на певному ринку як реакція на зміни, що виникають на пов’язаних з ним ринках.

Наприклад, зміна цін на нафту обов’язково позначиться на ринку газу, вугілля, а зміна цін на бензин – на ринку автомобілів.

Дослідження загальної ринкової рівноваги започатковані Л. Вальрасом.

Закон Вальраса визначає залежність між окремими ринками за умов досконалої конкуренції: сума надлишкового попиту на всіх ринках повинна дорівнювати нулю.

Існують різні сучасні інтерпретації моделі загальної рівноваги Вальраса, вони побудовані на системі алгебраїчних рівнянь, де невідомими величинами є обсяги та ціни.

В аналізі загальної рівноваги основними вважаються три проблеми:

1) чи існує стан загальної рівноваги взагалі;

2) чи буде стан рівноваги, якщо він існує єдиним;

3) чи буде система стійкою і чи здатна повертатись до рівноважного стану, якщо внаслідок якихось зовнішніх впливів рівновага буде порушена.

Загальна рівновага відображає ефективне розміщення ресурсів в економіці: коли жоден з ресурсів не розтрачується в пусту.

Ефективне розміщення ресурсів може буде досягнуте за умови забезпечення:

1. Ефективності у виробництві (технологічної та економічної);

2. Ефективності у споживанні (максимізація задоволення потреб);

3. Ефективності в обміні (за рахунок балансу інтересів виробників і споживачів).

Аналіз загальної рівноваги розширює можливості оцінки ефективності функціонування ринкової економіки.

2. Концепція ефективності та рівновага в економіці обміну

Концепція ефективності ринкової системи базується на понятті „ефективності за Парето”.

Ефективність за Парето (Парето-оптимум) означає, що ресурси розподілені оптимально, якщо ніхто через розподіл не може покращити свого становища, не погіршуючи при цьому становища іншого.

Якщо ж такий перерозподіл можливий, тоді в результаті відповідного обміну благами або виробничими ресурсами відбувається покращення за Парето.

В мікроаналізі розрізняють і окремо розглядають оптимальні за Парето стани в обміні, виробництві та в економіці в цілому.

Економіка обміну - це економіка без виробництва, є лише споживачі. В такій економіці приймаються рішення про вибір найкращого варіанту розподілу благ між споживачами.

Аналіз ефективного розподілу благ можна здійснити за допомогою діаграми

( ящика, коробки чи скриньки) Еджворта.

Діаграма (ящик) Еджворта для споживання – графічна модель можливих варіантів розподілу двох благ між двома споживачами і досягнення ефективності.

Діаграма Еджворта для споживання є поєднанням двох систем координат. Довжина і висота ящика визначається сукупними запасами двох благ. Кожна точка в межах ящика ( а це ринок) має чотири координати і відображає розподіл двох благ між двома учасниками в результаті поєднання їх карт байдужості. Розташування бюджетних ліній, кривих байдужості і точок, які відображають варіанти розподілу благ дозволяє проаналізувати ефективність варіантів. Рівновага встановлюється у точках дотику кривих байдужості кожного зі споживачів до лінії відносних цін (бюджетного обмеження) . Зважаючи на те, що таких точок взаємної рівноваги буде достатньо багато, можна стверджувати про можливість відображення ефективного розподілу благ в економіці у вигляді лінії.

Контрактна крива для обміну – крива , яка єднає всі точки ефективного розподілу обмежених благ між двома споживачами у діаграмі Еджворта. У цих точках жоден зі споживачів не може поліпшити свого стану, не погіршуючи при цьому стану іншого.

Кожна точка на кривій контрактів відповідає точці ринкової рівноваги і ефективна за Парето,

Алгебраїчне відображення умови ефективності(оптимальності ) за Парето:

рівність граничних норм заміни для всіх учасників обміну

У конкурентній „економіці обміну” кожен споживач, розподіляючи оптимально свій доход, прирівнює відношення граничних корисностей благ до відношення їхніх цін і згідно з кардиналістською версією максимізує корисність за умови:

або .

Оскільки , то .

На конкурентному ринку всі споживачі купують товари за одними й тими ж рівноважними цінами, тому гранична норма заміни благ для всіх споживачів в економіці буде однаковою: .

Взаємовигідний обмін триває доти, доки всі для всіх споживачів не зрівняються. Можливості підвищення добробуту як всіх споживачів у цілому, так і будь-якого з них за рахунок іншого будуть вичерпані.

На основі кривої контрактів будується межа можливих корисностей .

Межа можливих корисностей – модель економіки з двома економічними суб’єктами, які розподіляють між собою обмежений обсяг благ, ілюструє множину комбінацій рівнів корисностей, які можуть бути досягнуті учасниками обміну. Всі точки відповідають Парето-ефективним розподілам. Проте різні варіанти розподілу добробуту суттєво відрізняються з точки зору справедливості.