- •Антисептика, її види. Антибіотики в хірургії. Сучасні принципи антибактеріальної терапії і антибіотикопрофілактики
- •Методичні вказівки
- •Для викладачів та студентів
- •Харків, хдму – 2005
- •10. Теоретична інформація до заняття.
- •Класифікації антисептиків
- •Антибіотики
- •Показання до використання антибіотиків
- •Протипоказання до використання антибіотиків.
- •Ускладнення антибіотикотерапії
- •Профілактика алергічних реакцій
- •Лікування алергичних реакцій
- •Лікування токсичного впливу антибактеріальних препаратів
- •Профілактика дисбіактериозу:
- •Лікування дисбактеріозу включае:
- •Сучасні принципи антибіотикотерапії
- •Антібіотікопрофілактіка.
- •11. Ситуаційні задачі:
- •12. Відповіді на ситуаційні задачі:
- •13. Тести самоконтролю знань і умінь:
- •14. Відповіді на тестові задачі:
- •15. Рекомендована література Основна:
Антибіотики
Антибіотик – це речовини мікробного,тваринного, рослинного походження, а також одержані синтетичним шляхом, які могуть пригнічувати ріст, розвиток та розмноження мікроорганізмів.
Термі «антибіотик» (проти життя) був запропонований у 1942 р. американським вченим Ваксманом для визначення речовин, які зупиняють розмноження (бактеріостатичність) та знищують мікроорганізми (бактерицидність).
Основні групи антибіотиків
Пеніцилліни (інгібірують синтез клітинної стінки мікроорганізму (МО), в основному - широкий спектр дії): пеніцилін (натрієва і калієва сіль бензилпеніциліна), полусинтетичні: оксацилін, метицилін, ампіциллін, амоксіциллін, пролонговані біциллін, біциллін - 3, біциллін - 5, комбіновані: ампіокс (ампіциллін + оксациллін), аугментин (амоксициллін + калієва сіль клавулоновоі кислоти), уназин (ампициллін + сульбактам).
Клавулонат натрію і сульбактам - інгібітори пеніциллінази, що виробляється мікроорганізмами.
Стрептоміцини (пригнічують функцію рибосом МО) - широкий спектр дії, ото-, нефро-, гепатотоксичні, пригнічують гемопоез): стрептоміцин.
Тетрацикліни (пригнічують функцію рибосом МО) - широкий спектр дій: тетрациклін, полусинтетичні: метациклін, доксициклін.
Макроліди (порушують синтез білка МО) - гепатотоксичні, можливе порушення функції ШКТ: еритроміцин, олеандоміцин, рокситроміцин, азитроміцин, кларитроміцин.
Аміноглікозіди (порушують синтез клітинної стінки МО) - широкий спектр дії, ото- і нефротоксичні: канаміцин, гентаміцин, тобраміцин, сизоміцин, полусинтетичні: амікацин, нетроміцин.
Левоміцетіни (порушують синтез білка в МО) - широкий спектр дії, пригннічують гемопоез: левоміцетін.
Ріфампіцини (порушують синтез білка в МО) - широкий спектр дії, викликають гиперкоагуляцію, гепатотоксичні: ріфампіцин.
Противогрибкові антибіотики: леворин, нистатин.
Поліміксин В (впливає на грам-негативні МО, в тому числі на паличку синьо-зеленого гною).
Лінкозаміни (порушують синтез білка в МО): лінкоміцин, клиндаміцин.
Цефалоспоріни (порушують синтез клітинної стінки МО) широкий спектр дії, нефротоксичні у високих дозах):
1- е покоління: цепорін, цефалексин, цефазолін, цефамезин, кефзол
2- е покоління: цефамандол, цефметазол, цефокситин, цефаклор, цефокситин, цефуроксим, цефотетан
3- е покоління: цефтриаксон, цефотаксим, цефиксим, цефтибутен, цефпирамид, цефтазидим
4- е покоління: цефпіром (кейтен).
Фторхінолони (пригнічують ДНК-гідразу МО) - широкий спектр дії:
3- е покоління: офлоксацин, ципрофлоксацин,
4- е покоління: левофлоксацин, флероксацин, тосуфлоксацин.
Карбопенеми (порушують синтез клітинної стінки МО) широкий спектр дії: імипенем, меропенем, комбінований: тиенам (імипенем + целастатин натрію).
Глікопептіди - ванкомицин.
Одними з самих поширених антибіотиком є так звані β- лактамні. До них відносяться пеніцилліни і цефалоспоріни.
При контакті з цими антибіотиками деякі мікроорганізми починають виробляти фермент, що розщеплює їх (пеніцилліназа, цефалоспоріназа або β - лактамаза 1, 3, 5).
Менш частіше подібні ферменти виробляються на нові препарати останніх поколінь, що визначає їх високу активність і широкий спектр дії. Крім того, в антибіотики додатково вводять інгібітори лактомаз (клавулонат натрію в аугментині, сульбактам в уназині).
Крім представленої класификации по групах антибіотики поділяють на препарати широкого і вузького спектра дії.
В клінічній практиці, виділяють антибіотики першої черги (пеніцилліни, макроліди, аміноглікозиди), другої черги (цефалоспоріни, полусинтетичні аміноглікозиди, уагментин) і резервні (фторхінолони, карбопенеми).
По терміну дії виділяють антибіотики короткої і пролонгованої дії. Так, для підтримки бактерицидної концентрації в плазмі пеніцилін потрібно вводити кожні 4 години, а роцефин (цефалоспорин 3 покоління) - 1 раз на добу.
Виділяють антибиотики із суворо регламентованою дозою застосування (лінкозаміни, аміноглікозиди) і препарати, дозу яких можна збільшувати в залежності від вираженості інфекційного процесу (пеніцилліни, цефалоспоріни).