3. Виникнення націй

1. Див. Reiss (1955) про віру німецьких романтиків в органічну «національну душу» (Volkseele); про вчених давнини, що дотримувалися погляду про «споконвічність» націй, див. Walek-Czerneski (1929).

2. За добрі приклади «модерністського» підходу правлять Kedourie (1960) і Breuilly (1982); критику див. у A. D. Smith (1988a).

3. Див. Gellner (1983, ch. 2).

4. Про ранні ознаки демократії в шумерських містах-державах див. Roux (1964, 105); про швейцарські кантони в давнину див. Kohn (1957). Питання «Коли виникла нація?» тільки недавно почало привертати увагу; див. Connor (1990). /188/

5. Див., наприклад, Frankfort (1954, ch. 4) і David (1982).

6. Про юридичну й освітню різницю між класами в Стародавньому Єгипті див. Beyer (1959); про занепад давньої єгипетської релігії див. Grimal (1968, 211 — 41).

7. Про цей напис див. Moscati (1962, 110); пор. Pritchard (1958, 173 — 5). Про почування давніх єгиптян див. Trigger et al. (1983, 188 — 202).

8. Про дихотомію на дорійців та іонійців див. Alty (1982); про її культурні паростки див. Huxley (1966) і Burn (1960, надто 6 — 7, 48 — 50, 98 — 100, 210 — 14).

9. Про панеллінські почуття див. статті Н. Schwabl і Н. Ditter у Fondation Hardt (1062) і статтю Andrewes у Lloyd-Jones (1965); про соціальні конфлікти в полісах див. Forrest (1966) і Burn (1978, chs. 9 — 10).

10. Про кризу еллінізації див. Tcherikover (1970); про роль священицьких і пророцьких рухів у Юдеї в VII ст. до н. е. див. Seltzer (1980, chs. 2 — 3); крім того, Zeitlin (1984).

11. Про ці зелотські уявлення див. Brandon (1967, ch. 2) і Maccoby (1974); про оцінку Брендонової тези див. Zeitlin (1988, ch. 10).

12. Приклади таких релігійних націоналізмів подано в D. Е. Smith (1974).

13. Про деякі єврейські уявлення періоду Другого храму і мішнаїтської доби див. статтю Werblowski в Ben-Sasson and Ettinger (1971) та Neusner (1981); про політичну й економічну історію Юдеї пізньоримської і талмудійської доби див. Avi-Yonah (1976), а надто Alon (1980, Vol. 1, chs. I, 4, 7 — 8).

14. Зокрема для вірменів, ефіопів, євреїв, візантійських греків, православних росіян, католиків поляків, ірландців, валлійців, англійців і французів.

15. Про ці ранньосередньовічні regna див. Reynolds (1983) і WallaceHadrill (1985).

16. Про Польщу і Росію в загальних рисах див, Seton-Watson (1977, chs. 2 — 3); про Польщу див. Davies (1982), а про Росію Pipes (1977); пор. також Portal (1969).

17. Деякі ранні вияви можна помітити і в XVI ст., про них див. Marcu (1976); проте пор. критику в Breuilly (1982, Introduction). Про суперечки з приводу середньовічного націоналізму див. Tipton (1972) та Reynolds (1984, ch. 8).

18. Про Арбротську декларацію див. Duncan (1970); про швейцарську Eidgenossenschaft і клятву в Рютлі див. Thiirer (1970).

19. Про норманнів та їхній міф див. Davis (1976), а в загальних рисах у Reynolds (1984, ch. 8).

20. Докладне обговорення різниці між латеральною і вертикальною етнічними групами можна знайти в A. D. Smith (1986a, ch. 4); про давню ізраїльську конфедерацію див. Zeitlin (1984, chs. З — 5).

21. Див. Frye (1966, ch. 6); пор. Herrmann (1977). Маздакістський рух V ст. н. е. був і соціальний, і релігійний, бо виражав класовий протест /189/ і утверджував у духовних питаннях маніхейську єресь; про маніхейські теорії див. Runciman (1947).

22. Загальний огляд див. у Lewis (1970); див. також: Saunders (1978).

23. Про феодальну добу у Вірменії див. Lang (1980, chs. 7 — 8); про пізніші вірменські діаспорні спільноти див. Nalbandian (1963).

24. Про ці зміни в Персії після арабського завоювання VII ст. див. Frye (1966, ch. 7); про ісламізацію (й арабізацію) Єгипту, починаючи з VII ст. н. е., див. Atiyah (1968, Part I).

25. Про це див. Levine (1965, ch. 2) і Ullendorff (1973, ch. 4).

26. Про політичні (державні) аспекти цих складних процесів див. Tilly (1975); пор. Seton-Watson (1977, ch. 2).

27. Про це див. Geoffrey of Monmouth (1966) і Mason (1985).

28. Про формування юридичної, економічної і територіальної єдності див. Corrigan and Sayer (1985); пор. Brooke (1969), де йдеться про давніший період, і Кеепеу (1972), що розповідає про англо-французькі війни.

29. Про «саксонський» міф див. MacDougall (1982); про релігійні й національні почуття середнього класу в XVI ст. див. Corrigan and Sayer (1985, chs. 2 — 3).

30. Див. Reynolds (1984, 276 — 89); пор. Bloch (1961, II, 431 — 7).

31. Див. Armstrong (1982, 152 — 9); пор. A. Lewis (1974, 57 — 70).

32. Про це див. Е. Weber (1979); про уніфікацію і стандартизацію французької мови див. Rickard (1974), про Революцію — Lartichaux (1977).

33. Загальний виклад теми див. у Atkinson (1960); пор. також Poliakov (1974, ch. 1).

34. Про недавні баскійський і каталонський етнонаціоналізми див. Payne (1971) та статтю Greenwood у Esman (1977); також Llobera (1983).

35. Див. тезу Bendix (1964), опосередковано сформульовану і в Tilly (1975, Introduction and Conclusion); пор. Poggi (1978).

36. Це твердження, попри суттєву роль Пруссії, слушне й щодо Німеччини; не можна не добачити, яку велику роль відігравала пам’ять про колишні етнічні зв’язки — міфи, символи, звичаї, мови — або інтелігенція з буржуазією в Митному союзі; див. Hamerow (1958) і Kohn (1965, зокрема ch. 8).

37. Див. Wallerstein (1974, ch. 3) і статті Tivey та Navarri у Tivey (1980).

38. Про становище інтелектуалів див. Gouldner (1979) і Anderson (1983).

39. Докладніше про цей процес див. Strayer (1963) і A. D. Smith (1968, chs. 6 — 7).

40. Про проблеми етнорелігійних спільнот див. Arnakis (1963), де йдеться про греків під владою Османської імперії, та A. D.Smith (1973b), де йдеться про арабів і євреїв у XIX ст.

41. Про ці проблеми, як вони висвітлені в працях арабістів та інших учених, див. Haim (1962); про інституційні відмінності див. Rosenthal (1965). /190/

42. Про арабське питання див. Sharabi (1970); про єгипетські відповіді на ці проблеми див. Jankowski (1979).

43. Див. Kedourie (1971, Introduction) і І. D. Smith (1971, ch. 10).

44. Про обговорення цих орієнтацій серед інтелігенції див. статтю Маtossian у Kautsky (1962) і A. D. Smith (1979, ch. 2). Такі суперечки пронизували націоналістичні рухи в Росії, Індії, Персії, Греції, Ізраїлі, Ірландії та серед арабів і західноафриканців; про цей останній випадок див. чудові розвідки July (1967) і Geiss (1974).

45. Див. про це Kedourie (1971, Introduction). Російська інтелігенція XIX ст. становить класичний приклад такого «повернення до народу» і його етноісторії; див. Thaden (1964).

46. Докладніше про це див. A. D. Smith (1984a); Hobsbawm and Ranger (1983).

47. Про швейцарське використання легенд див.: Steinberg (1976).

48. Про романтичну зацікавленість Стоунхенджем див. Shippindale (1983, chs. 6 — 7).

49. Див. A. D. Smith (1984b) і (1986а, ch. 8).

50. Перспективи гельського відродження проаналізовано в докладній розвідці Hutchinson (1978); пор. також тонкий аналіз у Lyons (1970).

51. Див. передмову Бренча до перекладу «Калевали», зробленого 1907 р. Кербі (Branch, 1985); про широкий політичний контекст див.: Jutikkala (1962, ch. 8) і статтю М. Klinge у Mitchison (1980).

52. Див. Honko (1985), що пов’язує історичну інтерпретацію «Калевали» з періодичними загрозами національній ідентичності; про Сібеліуса і «Калевалу» див. Layton (1985), а про творчість Акселі Галлен-Каллели див. Arts Council (1986, зокрема 104 — 15 і статті Sarajas-Korte і Klinge).

53. Про деякі східноєвропейські приклади таких культурних хрестових походів див. статті в Sugar (1980), а про словаків статтю Paul у Brass (1985).

54. Але не завжди. У Японії, царській Росії, Ефіопії і Персії аристократія і духівництво довго зберігали свій вплив. Це твердження слушне й щодо окремих регіонів Африки на південь від Сахари, про це див. Markovitz (1977, chs. 2 — 3).

55. Це, безперечно, робило непотрібним поділ планети на «нації», навіть там, де окремі етнічні групи ставали основою королівств; вплив часто досить великих релігійних спільнот (іслам, буддизм, християнство) на всі їхні етнічні підгрупи вказував на набагато ширшу основу політичної вірності, іноді пов’язувану, як-от у видивах Данте, з концепцією імперії (див. Breuilly, 1982, Introduction).

56. Про територіальні аспекти націй і націоналізму див. Kohn (1976b) і A. D. Smith (1981b). /191/