- •1 Короткий огляд про нафту і газ
- •1.1 Коротка історія розвитку нафтової і газової промисловості
- •1.2 Нафтогазоносні регіони України
- •1.3 Характеристика пластових флюїдів нафтових і газових родовищ
- •2 Земна кора, її будова і властивості
- •2.1 Склад і будова гірських порід
- •2.2 Фізичні властивості гірських порід
- •3 Класифікація свердловин, способів і режимів їх буріння
- •3.1 Поняття про свердловину та її елементи
- •3.2 Класифікація свердловин за призначенням
- •3.3 Способи буріння свердловин
- •1) Ударним:
- •3.3.1 Ударне буріння
- •3.3.2 Обертальне буріння
- •Процес буріння свердловини чергують із спуском обсадних колон 3,7, цементуванням затрубного простору 4, проведенням каротажних робіт, дослідженням перспективних пластів, тощо.
- •3.3.3 Ударно-обертальне буріння
- •3.4 Параметри режимів буріння свердловини
- •4 Цикл будівництва свердловин. Техніко-економічні показники та документація
- •4.2 Основні техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •4.3 Основні документи на будівництво свердловин
- •5 Породоруйнуючий інструмент для буріння свердловин
- •5.1 Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •5.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •5.2.1 Лопатеві долота
- •Ці долота використовують для буріння в неабразивних м’яких пластичних породах і для буріння в неабразивних м’яких породах з пропластками неабразивних порід середньої твердості.
- •5.2.2 Шарошкові долота
- •5.2.3 Алмазні долота Алмазні долота призначені для руйнування різанням (мікрорізанням) і стиранням неабразивних порід середньої твердості і твердих (рис. 5.6).
- •5.2.4 Твердосплавні долота
- •5.3 Бурові долота спеціального призначення
- •6 Бурильна колона. Вибійні двигуни
- •6.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •6.1.1 Бурильні труби та з’єднуючі муфти
- •6.1.2 Бурильні замки
- •6.1.3 Обважнені бурильні труби
- •6.1.4 Ведучі бурильні труби
- •6.1.5 Перевідники
- •6.2 Призначення вибійних двигунів і їх модифікації
- •Турбобури
- •Гвинтові вибійні двигуни
- •Електробури
- •7 Викривлення свердловини. Засоби його забезпечення. Ускладнення в процесі
- •7.1 Поняття про викривлення свердловин
- •1 Причини геологічного характеру:
- •2 Причини технічного характеру:
- •3 Причини технологічного характеру:
- •7.2 Види буріння похилих свердловин
- •7.3 Ускладнення в процесі буріння
- •Порушення цілісності стінок свердловини. Причини ускладнень:
- •7.3 Параметри режимів буріння свердловини
- •8 Кріплення свердловин. Обсадні колони та їх цементування. Освоєння та випробування свердловин
- •8.1 Мета і способи кріплення свердловин
- •Свердловина є довготривалою капітальною спорудою, її конструкція повинна забезпечувати:
- •8.2 Цементування свердловин
- •Основні властивості тампонажного порошку
- •Основні властивості тампонажного розчину
- •8.3 Освоєння та випробування свердловин
- •9 Промивання свердловин і промивальні рідини
- •III Аеровані промивальні рідини.
- •IV Газоподібні агенти.
- •Властивості бурових розчинів
- •9.1 Хімічні реагенти для промивальних рідин на водній основі
- •9.2 Приготування промивальних рідин
- •9.3 Очищення промивальних рідин
- •Перелік рекомендованих джерел
4.2 Основні техніко-економічні показники будівництва свердловин
Будівництво свердловин включає в себе такі етапи:
1 Підготовчі роботи, виконані до будівництва вишки і монтування обладнання (розчищення площі; планування, риття траншей, прокладання водопроводу і т.д.);
2 Вишкомонтажні роботи (будівництво або перетягування вишки, монтування бурового обладнання, встановлення його на фундамент);
3 Підготовчі роботи до буріння (обкатування змонтованого обладнання, оснастка талевої системи і т.д.);
4 Буріння та кріплення свердловини (проходження ствола, вимірні роботи, спуск в свердловину обсадних колон та їх цементування);
5 Випробування свердловин на продуктивність;
6 Демонтування обладнання (розбирання вишки, роз’єднання блоків обладнання, підготовка його до перетягування на новий об’єкт).
Розподіл цих процесів у часі із встановленням послідовності відображає виробничий цикл будівництва свердловини та його тривалість,
Тц = Тп + Т вм + Тпб + Тб.к + Тв+ Тд , (4.1)
де Тп, Твп, Т пб, Тбк , Т в, Тд - тривалість відповідно підготовчих робіт до вишкобудування та монтування обладнання, вишкомонтажних робіт, підготовчих робіт до буріння, буріння та кріплення свердловини, її випробування, демонтування обладнання.
Для визначення тривалості найтрудоємнішого етапу - буріння та кріплення - складають баланс календарного часу Тбк, у який входять такі складові.
Продуктивний час буріння tпр, який включає в себе:
а) час на механічне буріння, tмб;
б) час на спуско-підіймальні операції і нарощування бурильної колони , tспо;
в) час на кріплення свердловини, tкр;
г) час на підготовчо-допоміжні роботи (заміна долота, перевірка і заміна вибійних двигунів, приготування та обважнення промивальних рідин, вимірні роботи тощо), tдоп
tпр = tмб + tспо + tкр + tдоп . (4.2)
Час на ремонтні роботи в період буріння та кріплення (проведення профілактики обладнання, ліквідація несправностей, що виникли в період буріння та кріплення), tр.
Час на ліквідацію ускладнень, які виникли з геологічних причин, tус.
Непродуктивний час tнп , що включає в себе:
а) час на ліквідацію аварій, tа;
б) втрати часу із-за простоїв з операційно-технічних причин, tп.ор.т.
Тбк = tпр + tр + tус + tнп. (4.3)
З метою правильного планування бурових робіт для визначення резервів росту темпів будівництва свердловин дуже важливим є вивчення балансу фактичного календарного часу. При його вивченні встановлюють втрати робочого часу, визначають трудомісткість різних елементів циклу будівництва свердловини, намічають заходи зі скорочення термінів будівництва свердловини.
Баланс календарного часу вивчається в двох напрямках: розглядаються абсолютні затрати часу за елементами балансу і аналізується його структура. Це дозволяє визначити якісне використання календарного часу.
Баланс календарного часу та його окремі елементи служать основою для визначення швидкостей буріння, які відображають темпи будівництва свердловини:
1 Середня механічна швидкість проходки по свердловині.
2 Середня рейсова швидкість проходження по свердловині.
3 Технічна швидкість буріння, яка визначається відношенням довжини ствола свердловини до продуктивного часу (в м/ст.-міс), де 720 - тривалість одного станко-місяця буріння, год.
4 Комерційна швидкість буріння визначається як відношення довжини ствола свердловини до календарного часу буріння (в м/ст.-міс).
5 Циклова швидкість буріння – це відношення довжини ствола свердловини до тривалості циклу будівництва (в м/ст.-міс).
Основними економічними показниками є собівартість будівництва свердловини, собівартість 1 м проходження і прибуток.
Всі затрати на будівництво свердловини поділяють на дві групи:
а) прямі (входять затрати на матеріали, енергію, зарплату, амортизаційні відрахування і т.д.);
б) накладні (утримання керівного апарату, затрати на підготовку кадрів, охорону праці та ін.).
6 Собівартість спорудження свердловини - це сума грошових затрат бурового підприємства на будівництво та випробування, а також на підготовку до здачі свердловини замовнику. Вона включає вартість матеріалів, витрачених при будівництві свердловини; вартість палива і енергії, одержаних з боку; заробітну плату персоналу з доплатами; амортизаційні відрахування, пов’язані зі зносом бурового обладнання; вартість зносу бурильних колон і вибійних двигунів та ряд інших затрат.
Розрізняють кошторисну, планову та фактичну собівартість.
7 Прибуток від будівництва свердловини – це різниця між кошторисною вартістю будівництва з врахуванням згаданих вище компенсаційних доплат і його фактичною собівартістю Сф.
Пр = Сб+ Ск - Сф , (4.4)
де Пр - прибуток від будівництва свердловини;
Сб – повна кошторисна вартість будівництва свердловини;
Ск – компенсаційні доплати;
Сф – фактична собівартість.
Важливі резерви зниження собівартості будівництва - підвищення швидкостей буріння, скорочення непродуктивних затрат часу, зменшення металоємності конструкції свердловини. Металоємність конструкцій оцінюють масою металу обсадних колон, що затрачується на 1 м довжини свердловини.
8 Рентабельність – це результативний узагальнений показник ефективності робіт по будівництву свердловин.
Рівень рентабельності Р (в %) визначається:
(4.5)
де Р – рівень рентабельності;
В – вартість виробничих фондів.
Підвищення рентабельності в бурінні забезпечується зниженням собівартості будівництва свердловин, покращенням використання бурового обладнання.
Прибуток від будівництва свердловини – це різниця між сумою, одержаною від реалізації продукції за встановленими державними оптовими цінами та її собівартістю.