- •1 Короткий огляд про нафту і газ
- •1.1 Коротка історія розвитку нафтової і газової промисловості
- •1.2 Нафтогазоносні регіони України
- •1.3 Характеристика пластових флюїдів нафтових і газових родовищ
- •2 Земна кора, її будова і властивості
- •2.1 Склад і будова гірських порід
- •2.2 Фізичні властивості гірських порід
- •3 Класифікація свердловин, способів і режимів їх буріння
- •3.1 Поняття про свердловину та її елементи
- •3.2 Класифікація свердловин за призначенням
- •3.3 Способи буріння свердловин
- •1) Ударним:
- •3.3.1 Ударне буріння
- •3.3.2 Обертальне буріння
- •Процес буріння свердловини чергують із спуском обсадних колон 3,7, цементуванням затрубного простору 4, проведенням каротажних робіт, дослідженням перспективних пластів, тощо.
- •3.3.3 Ударно-обертальне буріння
- •3.4 Параметри режимів буріння свердловини
- •4 Цикл будівництва свердловин. Техніко-економічні показники та документація
- •4.2 Основні техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •4.3 Основні документи на будівництво свердловин
- •5 Породоруйнуючий інструмент для буріння свердловин
- •5.1 Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •5.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •5.2.1 Лопатеві долота
- •Ці долота використовують для буріння в неабразивних м’яких пластичних породах і для буріння в неабразивних м’яких породах з пропластками неабразивних порід середньої твердості.
- •5.2.2 Шарошкові долота
- •5.2.3 Алмазні долота Алмазні долота призначені для руйнування різанням (мікрорізанням) і стиранням неабразивних порід середньої твердості і твердих (рис. 5.6).
- •5.2.4 Твердосплавні долота
- •5.3 Бурові долота спеціального призначення
- •6 Бурильна колона. Вибійні двигуни
- •6.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •6.1.1 Бурильні труби та з’єднуючі муфти
- •6.1.2 Бурильні замки
- •6.1.3 Обважнені бурильні труби
- •6.1.4 Ведучі бурильні труби
- •6.1.5 Перевідники
- •6.2 Призначення вибійних двигунів і їх модифікації
- •Турбобури
- •Гвинтові вибійні двигуни
- •Електробури
- •7 Викривлення свердловини. Засоби його забезпечення. Ускладнення в процесі
- •7.1 Поняття про викривлення свердловин
- •1 Причини геологічного характеру:
- •2 Причини технічного характеру:
- •3 Причини технологічного характеру:
- •7.2 Види буріння похилих свердловин
- •7.3 Ускладнення в процесі буріння
- •Порушення цілісності стінок свердловини. Причини ускладнень:
- •7.3 Параметри режимів буріння свердловини
- •8 Кріплення свердловин. Обсадні колони та їх цементування. Освоєння та випробування свердловин
- •8.1 Мета і способи кріплення свердловин
- •Свердловина є довготривалою капітальною спорудою, її конструкція повинна забезпечувати:
- •8.2 Цементування свердловин
- •Основні властивості тампонажного порошку
- •Основні властивості тампонажного розчину
- •8.3 Освоєння та випробування свердловин
- •9 Промивання свердловин і промивальні рідини
- •III Аеровані промивальні рідини.
- •IV Газоподібні агенти.
- •Властивості бурових розчинів
- •9.1 Хімічні реагенти для промивальних рідин на водній основі
- •9.2 Приготування промивальних рідин
- •9.3 Очищення промивальних рідин
- •Перелік рекомендованих джерел
6 Бурильна колона. Вибійні двигуни
6.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
Бурильна колона призначена для:
а) передачі обертання від ротора до долота;
б) сприйняття реактивного моменту вибійного двигуна;
в) підводу до вибою промивальної рідини;
г) створення осьового навантаження на долото;
д) підйому і спуску долота і вибійного двигуна;
е) монтажу окремих секцій струмопідводу при бурінні електробуром;
є) проведення допоміжних робіт (проробка, розширення і промивання свердловини, дослідження пластів тощо).
Бурильна колона складається з ведучої труби, бурильних труб, обважнених бурильних труб, замків, перевідників і з’єднуючих муфт.
6.1.1 Бурильні труби та з’єднуючі муфти
Відповідно до стандарту виготовляють такі типи сталевих бурильних труб:
з висадженими всередину кінцями і з’єднуючими муфтами до них (ТБВ);
з висадженими назовні кінцями і з’єднуючими муфтами до них (ТБН);
з висадженими всередину кінцями і конічними стабілізуючими поясками (ТБВК);
з висадженими назовні кінцями і конічними стабілізуючими поясками (ТБНК);
з привареними з’єднувальними кінцями (ТБПВ);
труби для буріння з електробуром (ТБПВЕ).
Крім сталевих, виготовляються також бурильні труби з алюмінієвих сплавів (ЛБТ).
Стандартом передбачено випуск труб довжиною 6 м, 8 м і 11,5 м. На кінцях труби нарізається конічна різьба трикутного або трапецієвидного профілю.
Наявність висадки на кінцях труби дозволяє нарізати різьбу, зберігаючи в будь-якому перерізі труби однакову міцність на розрив. Бурильні труби із стабілізуючими поясками (тип 3 і 4) є герметичнішими і міцнішими за відповідні труби 1 і 2 типу.
З’єднуючі муфти призначені для з’єднання коротких (довжиною 6 м і 8 м) труб типу 1 і 2 у двотрубки. Випуск муфт для труб з різьбою трапецієвидного профілю не передбачений.
Бурильні труби і з’єднувальні муфти виготовляються із сталей груп міцності Д, К, Е, Л, М, Р, Т.
Виготовляють ці труби приварюванням до трубної заготовки з висадженими назовні кінцями замків спеціальної конструкції.
Застосування труб з привареними з’єднувальними кінцями типу ТБПВ дає також добрі результати при бурінні похило-направлених свердловин, оскільки складені з них бурильні колони мають рівнопрохідний отвір, що полегшує умови спуску і підйому приладів, які використовуються для контролю за положенням відхилювача в свердловині.
До недоліків бурильних труб типу ТБПВ належить можливе паралельне зміщення і перекос осей з’єднувальних кінців і труби, що ведуть до передчасного виходу з ладу бурильної колони.
Для виготовлення легкосплавних бурильних труб (ЛБТ) застосовують дюраль Д16 (сплав Al-Cu-Mg), зміцнений термообробкою, і тому він одержав шифр Д16Т.
Важливою перевагою ЛБТ є їх діамагнітність, що дозволяє заміряти зенітний кут та азимут свердловини інклінометрами, які спускають у бурильну колону. До переваг ЛБТ треба віднести і наявність у них гладкої внутрішньої поверхні, що знижує гідравлічні опори приблизно на 20 % порівняно зі сталевими бурильними трубами аналогічного перерізу.
Однак ЛБТ має вади: їх не можна експлуатувати при температурах вищих 150 С, оскільки при вищих температурах міцнісна характеристика сплаву Д16Т різко знижується; неможливість їх експлуатації при наявності в свердловині промивальної рідини з концентрацією водневих іонів рН>10, у зв’язку із сильною кородуючою дією лужного середовища на сплави алюмінію; недопустимі і кислотні ванни, які застосовують для звільнення прихопленої стальної бурильної колони.