Графік 6. Модель інфляції пропозиції
На графіку порушення макроекономічної рівноваги відбувається внаслідок зменшення обсягів сукупної пропозиції по відношенню до сукупного попиту (крива AS0 зміщується вліво вгору поступово до AS3). Це викликає зменшення обсягів виробництва і зростання рівня цін на товари, тобто інфляцію пропозиції.
Інфляція в Україні на початку 90-х років розгорталася як поєднання моделі інфляції пропозиції з моделлю інфляції попиту.
Соціально-економічні наслідки інфляції:
перерозподіл майна і доходів між різними групами населення;
падіння реальної заробітної плати, реальних доходів і рівня життя населення;
зниження ефективності функціонування національної економіки і економічної активності;
зниження рівня і обсягів інвестування у виробництва;
руйнування кредитно-банківської системи внаслідок банкрутства кредиторів;
зниження стимулів до заощаджень у населення та їх знецінення.
Кейнсіанська теорія стверджує, що існує тісний взаємозв’язок між інфляцією та безробіттям, які не можуть існувати одночасно: якщо зростає безробіття, то знижується інфляція, і навпаки.
Цю залежність проаналізував англійський економіст Філіпс на прикладі англійської промисловості, який вивів криву Філіпса, яка показує залежність: чим вищий рівень безробіття, тим нижчий рівень інфляції, і навпаки.
Графік 7. Крива Філіпса
На графіку показана рання крива Філіпса, де точка а характеризує високий рівень інфляції на етапі економічного підйому (інфляція попиту) в умовах повної зайнятості і природнього рівня безробіття; точка с характеризує високий рівень безробіття в умовах економічної кризи і низький рівень цін, який виник внаслідок попереднього перевиробництва товарів і послуг.
Крива Філіпса відповідає реальності тільки в короткочасному періоді, а в довгостроковому вона “вироджується” у вертикальну пряму лінію, яка показує ситуацію стагфляції в країні.
Стагфляція означає одночасне підвищення рівня цін і безробіття в умовах падіння обсягу національного виробництва. Така ситуація виникає в умовах переходу економічної кризи у депресію. При цьому первиробництво товарів поступово ліквідується, виробництво не зростає, циклічне безробіття утримується, а ціни починають поступово зростати внаслідок збільшення витрат виробництва. Ця ситуація дістала назву “шоки пропозиції”. Наприклад, велика енергетична криза 1970–1975 років на світовому ринку викликала такий шок пропозиції. В Україні ситуація стагфляції була характерна в 90-х роках, коли відбулися “шоки пропозиції” за рахунок підвищення цін на сировину та енергоносії.
Антиінфляційна політика – боротьба держави з інфляційними процесами.
Антиінфляційна політика при інфляції попиту:
не допускати емісії грошей, незабезпечених відповідним випуском товарів і послуг;
обмежувати доходи населення і тим самим сукупним попитом шляхом заморожування заробітної плати населення; обмеження прибутків підприємств шляхом підвищення податків; контроль держави за співвідношенням зростання продуктивності праці в суспільстві та рівня заробітної плати в сторону збільшення темпів зростання продуктивності праці;
потрібно підтримувати валютний коридор фіксованого курсу по відношенню до твердих валют, спираючись на стимулювання вітчизняного виробництва конкурентноспроможної продукції;
рекомендовано продавати населенню та банківським установам державні облігації та цінні папери;
необхідно проводити ефективну кредитно-грошову політику на підвищення рівня банківської відсоткової ставки, спрямовану на подорожчання кредитів;
необхідно дотримуватися позитивного сальдо платіжного балансу і раціоналізувати зовнішньоекономічні зв’язки країни.