Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Дещо іншу мету переслідує законодавець, надаючи допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Частково вона є компенсацією одному із батьків (усиновителю, опікуну, дідусеві, бабусі чи іншому родичу), який фактично здійснює догляд за дитиною, втрати заробітної плати (доходу) і, крім того, є матеріальною підтримкою для цих осіб у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею три­річного віку.

Підставою для призначення цієї допомоги є наказ (розпо­рядження) роботодавця про надання застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, відпустки, а для осіб, що забезпе­чують себе роботою самостійно, — розпорядження виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за місцем їх реєстрації як страхувальників.

Виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку щомісяця, починаючи з дня надання від­пустки по день її закінчення, але не більш як до досягнення дитиною трирічного віку. Розмір допомоги визначається прав­лінням Фонду, але при цьому вона не може бути меншою за прожитковий мінімум, що встановлений законом.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що надається потерпілому від нещасного випадку на виробництві

До відновлення працездатності або встановлення інвалід­ності потерпілому від нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань надається допомога у зв'язку з тим­часовою непрацездатністю. Вона виплачується за місцем роботи застрахованої особи. Якщо ж особа працює ще й за суміс­ництвом, то допомога призначається за місцем роботи, де стався нещасний випадок чи професійне захворювання. Виплачується допомога у розмірі 100 відсотків втраченої середньої заробітної плати (сумісникам при цьому враховують втрачений заробіток за іншим місцем роботи) за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності. Як і у випадку з допомогою по тимчасовій непрацездатності, у разі втрати останньої внаслідок загального захворювання або у зв'язку з каліцтвом не за місцем роботи виплата цієї допомоги за перші п'ять робочих днів тимчасової непрацездатності здій­снюється за кошти самого роботодавця.

Особам, що беруть участь у системі соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захво­рювання на добровільних засадах, допомога призначається й виплачується відділенням Фонду, в якому вони зареєстровані.

Законодавством передбачено перелік обставин, за яких допо­мога не виплачується. Це відбувається у таких випадках, коли:

• застрахована особа одержала травму або захворювання під час скоєння нею злочину або інших правопорушень, якщо це встановлено судом;

• соціальний ризик настав внаслідок навмисного наміру заподіяти собі травму, що встановлено комісією із розсліду­вання страхового випадку;

— тимчасова непрацездатність спричинена отруєнням алкого­лем, наркотичними або іншими речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксії, інсульту, зупинки серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком.