Правові умови надання допомог по безробіттю незастрахованим у системі соціального страхування особам

Крім застрахованих осіб, одержувачами допомоги по безробіт­тю є також незастраховані особи. З-поміж них законодавець особливо виділяє військовослужбовців, осіб, що проходили державну службу у підрозділах міліції (далі — міліціонери), та осіб, які вперше шукають роботу.

Військовослужбовцям та міліціонерам допомога по безробіттю надається у тих самих розмірах, що і колишнім працівникам, які втратили роботу з незалежних від них обставин, за умови звільнення їх з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію чи за станом здоров'я та реєстрації у державній службі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті. При цьому трива­лість служби протягом 12 місяців, що передували безробіттю, значення не має.

Тривалість надання допомоги по безробіттю для цієї катего­рії осіб так само не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб передпенсійного віку — 720 календарних днів.

Разом з тим законодавець передбачив випадки надання неза­страхованим особам допомоги по безробіттю меншої тривалості. Зокрема, тривалість її виплати не може перевищувати 180 кален­дарних днів, а розмір — встановленого законом прожиткового мінімуму:

1) військовослужбовцям та міліціонерам, звільненим зі служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію чи за станом здоров'я, які порушили встановлений строк реєстрації в державній службі зайнятості;

2. військовослужбовцям та міліціонерам, звільненим зі служби з інших причин;

3. особам, які шукають роботу вперше, у тому числі ви­пускникам загальноосвітніх шкіл, а також особам, які закін­чили навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах або звільнились із строкової військової служби і не мали страхового стажу;

іншим незастрахованим особам, що визнані у встановле­ному порядку безробітними, за винятком осіб, які працювали або займались підприємницькою діяльністю, але не сплачували страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та не мають трудового стажу, що прирівнюється до страхового, чи страхового стажу.

Підстави відкладення, скорочення та припинення виплати допомог по безробіттю

Законом передбачено, що допомога по безробіттю признача­ється центрами зайнятості за місцем проживання безробітного, починаючи з восьмого дня його реєстрації. Щоправда центри зайнятості, на які покладено функції з надання допомоги, можуть відкласти її виплату. Так, виплата допомоги по безробіттю від­кладається на строк до трьох місяців у разі надання особі відпо­відно до законодавства вихідної допомоги та інших виплат при вивільненні з підприємств, установ, організацій, що забезпечу­ють часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім державної допомоги сім'ям з дітьми, та допомоги, що виплачуються з громадських фондів.

Надання допомоги по безробіттю відкладається на строк виплати грошової допомоги, але не більше ніж на три місяці, військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами згідно з ч. 2 ст. 15 Закону "Про соціальний і правовий захист військово­службовців та членів їх сімей".

Центри зайнятості наділені правом не лише відкладати поча­ток виплати допомоги по безробіттю, а й скорочувати строки її надання. Тобто замість визначених законом 360 або 720 кален­дарних днів період її виплати може бути зменшено.

Зокрема, на 90 календарних днів скорочується виплата допо­моги по безробіттю у випадку звільнення особи з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або ж у разі звільнення особи з ініціативи роботодавця з підстав, передбачених ст. 37, пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, статтями 41, 45 Кодексу законів про працю -України.

На такий же термін скорочується виплата допомоги по без­робіттю внаслідок вчинення безробітним дій, що перешкоджають його працевлаштуванню, а також у випадку приховування відо­мостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю.

Припиняється виплата допомоги по безробіттю у випадках, що прямо зазначені у законі. Це, зокрема, в разі:

• працевлаштування безробітного;

• поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

• вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;

• проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;

• призову на строкову військову або альтернативну (не­військову) службу;

• набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;

• отримання права на пенсію відповідно до законодавства України;

• призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, та в інших законодавчо передбачених випадках.