VIII. Національне економіка в світовому господарстві

385

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що є рушійною силою інтеграційних процесів?

2. Коли і як Україна інтегрувалася до світового господарства?

3. Яке місце займає Україна у світовій економіці XX століття?

1. Які форми і механізми економічної інтеграції незалежної України до світового господарства ви знаєте?

2. Коли і як відбувалась інтеграція національної економіки України у світове господарство?

4. Що таке світове господарство?

3. Що становлять собою вільні економічні зони? Які переваги вони да­ ють національній економіці в умовах інтеграційних зв'язків у світо­ вому господарстві?

4. Які нові ринки сформовано під впливом інтеграційних процесів у сві­ товому господарстві?

5. Які форми інтеграції вам відомі?

5. Назвіть фактори економічної інтеграції у світове господарство провід­ них країн світу.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Особливості національної економіки України за часів козаччини:

а. національної економіки не існувало;

Ь. основним джерелом прибутків були податки і торгівля;

с. економіка існувала за рахунок субсидій сусідніх держав;

сі. основним джерелом доходів було проведення військових операцій на

території інших держав; е. наявність різних верств населення.

2. Особливістю національної економіки України XIX століття с:

а. формування товарно-грошових відносин, торгівля та промислове ви­робництво;

Ь. національної економіки не існувало; с. дрібне сільськогосподарське виробництво; сі. приватна власність; е. формування олігархічного капіталу.

3. У інвестиційній діяльності України чільне місце займають дер­ жави:

а. Близького Сходу;

Ь. Західної Європи;

с. Східної Європи;

сі. Північної Європи;

е. Азійсько-Тихоокеанського регіону.

4. Виділяють шляхи інтеграції держави до світового господарства:

а. еволюційний та прискорений;

Ь. залучення та інтеграції;

с. приєднання добровільне та примусове;

сі. територіальне об'єднання;

е. державний протекціонізм;

5. Виділяють механізми інтеграції держави до світового господар­ ства:

а. територіальний; Ь. функціональний; с. політичний; сі. економічний; е. демографічний.

6. До форм міжнародної інтеграції не належать: а. вільні економічні зони;

Ь. території спільного користування; с. світова інформаційна мережа; сі. поштовий зв'язок; е. трудова міграція.

7. Цілями формування вільних економічних зон е:

а. використання техніко-технологічного досвіду інших держав; Ь. розширення бази оподаткування держави; с. поповнення державного бюджету; сі. розвиток депресивного регіону;

Ь. стажування іноземного персоналу та адаптація його навичок до умов даної території.

8. Територіальний та функціональний підходи до формування віль­ них економічних зон розрізняються за критеріями:

а. мета, особливості застосування та об'єкт пільгового режиму; Ь. адміністративна організація управління території; с. наявність промислових об'єктів на території; сі. бажання інвестиційного капіталу; е. стратегія розвитку держави.

9. Офшорна територія вимагає:

а. обов'язкового фізичного розташування виробничого комплексу під­приємства на офшорній території;

Ь. реєстрації чітко визначеної адреси власника підприємства;

с. наявності на офшорній території представника підприємства і доку­ментів реєстрації;

сі. перерахування 1 млн. доларів на рахунок держави, на території якої зареєстрований офшор;

е. реалізації продукції підприємства тільки на території офшору.

386

Національна економіка

387