9. Національне багатство - це:

а. Сукупність вироблених суспільством протягом певного періоду мате­ріальних благ.

Ь. Сукупність нематеріальних благ суспільства, вироблених та накопи­чених ним протягом усього його історичного розвитку.

с. Усе природне багатство суспільства.

сі. Сукупність вироблених і нагромаджених суспільством матеріальних та духовних благ, набутих протягом усього його існування, а також природний потенціал країни.

е. Сукупність матеріальних та нематеріальних благ, вироблених як рези­дентами, так і нерезидентами країни за певний фінансовий період.

£. Грошові цінності у вигляді грошових знаків, цінних паперів, усі люд­ські здібності, досягнення у науці та техніці, культурі і спорті, у мис­тецтві, а також нагромаджений виробничий досвід суспільства (вира­жається у загальнолюдському знанні).

10. Перерахуйте основні макроекономічні показники, що відобража­ ють розвиток національної економіки (не менше 5 показників).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. А.Смит. Исследование о природе й причинах богатства народов. - М., Соцзкгиз, 1962.-684с.

2. Ватаманюк З.Г., Панчишин С.М. та ін. Економічна теорія: макро- і мі-

кроекономіка. Навч.посіб. - К.: Альтернатива, 2001. - 607 с.

3.

Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. Навч.посіб. - К.: Вища школа, 1998. - 544 с.

4. Генеза ринкової економіки (політекономія, мікроекономіка, макро-економіка, економічний аналіз, економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність): Терміни,

1-42

Національна економіка

II. Характеристика економічного потенціалу національної економіки

143

• незбалансованість обсягів водних ресурсів і виробництва, що призво­ дить до їх нераціонального використання;

• штучну зміну режиму водних об'єктів, яка не завжди економічно до­ цільна;

• наявність високоурбанізованих і високоіндустріальних територій, у структурі яких переважають галузі важкої промисловості (металургія, нафтохімія) — потужних споживачів води, на яких деградаційні про­ цеси переважають процеси самовідновлення і самоочищення водних ресурсів;

• нестачу інвестиційних коштів для оновлення основного капіталу во- дозабезпечуючого та водоочисного призначення.

За останні 100 років антропогенна діяльність завдала великого збитку тваринному і рослинному світові України. Лише у післявоєнні роки на Донеччині, в Криму зникло близько 40 видів рослин, у Карпатах - 20. У «Червону книгу» України сьогодні занесено більше 800 видів рослин і тварин, яким загрожує вимирання або знищення.

Але, не дивлячись на кризовий стан, екологічні проблеми поступово вирішуються. В Україні діють різні за кількістю і спрямуванням громад­ські екологічні організації, об'єднання, рухи. Першою національною не­урядовою екологічною організацією став "Зелений світ", зареєстрований 1987 р. завдяки активній підтримці прогресивної інтелігенції - О.Гонча-ра, Ю.Щербака, С.Плачинди та ін. "Зелений світ" організував сотні акцій-демонстрацій, мітингів, пікетів, конференцій, збирання підписів і відіграє значну роль у припиненні роботи ряду екологічно небезпечних об'єктів. Найсильніші організації "Зеленого світу" діють у найбільш забруднених регіонах - на Донеччині, Придніпров'ї, Миколаївщини, Буковині, Терно­пільщині, Хмельниччині, в Криму. Зокрема, під впливом акцій "Зеленого світу" було припинено будівництво Чигиринської, Кримської АЕС.

У 1991 р. групою відомих вчених був заснований Національний еко­логічний центр. Впливовими стали неурядові організації "Всеукраїнська спілка врятування від "Чорнобилів", комітет порятунку Дніпра та малих рік, Національний екологічний центр "Довкілля", Кримська асоціація "Екологія і світ", "Мама-86" (екологічна організація матерів), "Дитина і довкілля", "Екоправо" (мережа еколого-правових організацій Львова, Києва, Харкова, що здійснюють діяльність у сфері застосування юридич­них норм стосовно довкілля) та багато інших.

Однією з найвпливовіших екологічних організацій України є "Грінпіс-Україна", заснована як національне відділення всесвітньо відомого "Грін-піс-Інтернешнл", що проводить кампанії із захисту природних ресурсів, за енергозбереження та альтернативну енергетику, проти ввезення на терито­рію України шкідливих речовин. Українська філія Грінпісу звертала увагу громадськості на найгостріші екологічні проблеми, зокрема на небезпеку

перетворення України у своєрідний "смітник" для більш розвинених країн Європи, куди звозять для захоронення шкідливі для здоров'я і життя лю­дей речовини.

Значна кількість громадських природоохоронних організацій виникла після чорнобильського лиха, адже люди з біллю й тривогою сприймали екологічні проблеми України й прагнули докласти зусиль до їх розв'язан­ня. Так, у столиці України у 1992 р. виникла міська екологічна організація "Ініціатива матерів Києва на захист дітей" (скорочено "Мама-86"). Метою цієї організації стало захистити здоров'я дітей від наслідків Чорнобиля, від техногенного навантаження великого індустріального міста, здійснювати екологічне виховання батьків та дітей, надавати допомогу в лікуванні ді­тей. "Мама-86" здійснює медичну діагностику київських дітей, допомагає медикаментами, сприяє оздоровленню дітей в екологічно чистих регіонах. Згодом міська громадська екологічна організація "Мама-86" здобула статус всеукраїнської, і у 2004 р. вона налічувала 19 регіональних представництв.

У 1994 р. в Україні був створений Міжнародний молодіжний фонд "Чорнобиль", що засвідчувало про намагання молоді допомогти найшвид­шій ліквідації наслідків Чорнобильської аварії на українській землі, про усвідомлення відповідальності за долю планети, забезпечення її екологіч­ного здоров'я, про розв'язання існуючих проблем збереження й охорони довкілля. Ще однією ознакою значного посилення уваги українського сус­пільства до проблем захисту довкілля стало створення екологічної партії - Партії зелених України (ПЗУ), що була зареєстрована у травні 1991 р. Серед головних положень її партії - формування "екологічно солідарного" суспільства, в якому інтереси людини, груп громадян, кожної нації "гар­монійно поєднувались би з вищими біосферними законами природи".

Таким чином, серед національних пріоритетів Української незалеж­ної держави у 1991 - 2007 роки стояла й екологія. Соціальні та еконо­мічні труднощі не повинні заступити загрозу екологічної біди, потребу найшвидшого вилікування болісних ран Чорнобиля на українській землі. Україна робила кроки по здійсненню такої важливої функції суверенної держави, як: охорона навколишнього природного середовища, регулю­вання еколого-економічної діяльності, гарантування прав своїх громадян на екологічну безпеку. Ефективне вирішення проблем охорони довкілля в Україні нерозривно пов'язане з реструктуризацією економіки, утвер­дженням демократичних принципів розвитку суспільства, високою еко­логічною свідомістю людей.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Сформулюйте основні принципи визначення національного багатства в традиційному і розширеному розумінні.

144

Національна економіка

»сшко економічного потенціалу національної економіки

145

2. Чим характерний процес накопичення національного багатства в Україні на початку XXI ст.?

3. Дайте визначення природно-ресурсного потенціалу та розкрийте його класифікацію.

4. Назвіть основні характеристики демографічного потенціалу України.

5. Вкажіть на регіональні відмінності основних показників відтворення населення.

6. Які чинники визначають рівень працересурсного потенціалу регіону?

7. Дайте характеристику типам регіональних ринків праці України.

8. Назвіть сфери діяльності людини, в яких поступ НТП є більш значи­ мим.

9. Дайте оцінку рівня розвитку матеріальної бази організацій, які вико­ нують наукові та науково-технічні розробки в регіонах України.

10. Визначте особливості розвитку інноваційної діяльності в Україні на сучасному етапі її розвитку.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ