Тема 2. Системне управління організацією

2.1. Принципи системного підходу в управлінні організацією.

2.2. Системне управління організацією як процес поєднання функціонального, процесного та ситуаційного підходів.

2.3. Підприємство як відкрита система. Його суть та функції.

2.4. Державне регулювання діяльності підприємств (організацій) на сучасному етапі.

Визначення термінів:

Системний підхід – це напрямок методології соціально-наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об’єктів як систем.

Основною концепцією системного підходу до організації і управління як процесу є взаємозв’язок частин чи підсистем підприємства.

Функціональний підхід – це сукупність функцій, які потрібно виконати для задоволення потреби.

Процесний підхід в управлінні розглядається як процес, оскільки робота щодо досягнення цілей за допомогою інших – це серія безперервних взаємопов’язаних дій.

При ситуаційному підході центральним моментом є певне становище, тобто конкретний набір обставин, які впливають на організацію в даний час.

Підприємство – самостійний господарюючий суб’єкт, який забезпечує планомірне виробництво більшості товарів і послуг, здійснює науково-дослідницьку, комерційну діяльність з метою привласнення прибутку.

Державне регулювання підприємництва – це вплив держави на діяльність підприємницьких структур з метою забезпечення нормальних умов їх функціонування.

Механізми державного регулювання підприємництва – це система заходів, розроблених державою, з урахуванням вимог ринку та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності.

2.1. Принципи системного підходу в управлінні організацією

Системний підхід варто сприймати як зведення більшої частини складних завдань до одержання проектного результату, що може бути використане для підвищення якості вирішення одного чи кількох основних завдань. Він дозволяє зосередити увагу на найбільш істотних сторонах проблеми.

Основною концепцією системного підходу до організації і управління як процесу є взаємозв’язок частин чи підсистем підприємства. Такий підхід передбачає встановлення цілей і зосередження уваги на побудові цілого, на відміну від побудови компонентів чи підсистем. У його основі лежить принцип розгляду проблем як єдиного цілого, як системи.

Системний підхід стосовно до вирішення практичних проблем охоплює теорію системного підходу і методику побудови систем, що забезпечують вирішення проблем.

Системний підхід – це упорядкований спосіб оцінки складних людських потреб з точки зору об’єктивного розгляду цих потреб.

Системний підхід – це напрямок методології соціально-наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об’єктів як систем. Системний підхід сприяє адекватній постановці проблем у конкретних науках і розробці ефективної стратегії їхнього вивчення. Найважливіші принципи системного підходу (системного аналізу) такі:

1. процес прийняття рішень повинен починатися з виявлення і чіткого формулювання конкретних цілей;

2. необхідно розглядати всю проблему як ціле, як єдину систему і виявляти всі наслідки і взаємозв’язки кожного приватного рішення;

3. необхідне виявлення й аналіз можливих альтернативних шляхів досягнення мети;

4. цілі окремих підсистем не повинні вступати в конфлікт із цілями всієї системи (програми);

5. сходження від абстрактного до конкретного;

6. єдність аналізу і синтезу, логічного й історичного;

7. виявлення в об’єкті різноякісних зв’язків і їхньої взаємодії та ін.

Впорядкований взаємозв’язок елементів, підсистем і системи із середовищем на основі функціональної інтегративності є системною ознакою.

Системний підхід є засобом вирішення складних і при цьому не дуже чітко визначених проблем, коли необхідно організувати використання великого обсягу ресурсів.

В основі системного підходу лежать наукові методи. За допомогою теорії визначається методологія рішення, а різні дані забезпечують одержання різних рішень. Теорія системного підходу грунтується на багатьох дисциплінах.

Системний підхід базується на міждисциплінарній основі й експертизі прийнятих рішень з позицій різних галузей знань, спеціальностей і досвіду. Він спрямований на органічне поєднання, координацію й інтеграцію різних видів діяльності.

Системний підхід при вирішенні управлінських проблем може і повинен застосовуватися в різних ситуаціях.

По-перше, при виробленні і обґрунтуванні управлінських рішень, де системний підхід у найповнішому вигляді реалізується шляхом застосування методології системного аналізу.

По-друге, при дослідженні організаційних систем, при якому на основі системного підходу розробляються пропозиції з метою підвищення ефективності їхньої діяльності.

По-третє, при удосконаленні систем управління, де системний підхід реалізується як у комплексі проведених заходів, так і в комплексі організації їхньої реалізації.

Системний підхід лежить в основі таких сучасних управлінських концепцій:

• загальногосподарський підхід, що вимагає, з одного боку, забезпечення інтересів народного господарства, а з другого боку – розглядати народне господарство як господарський комплекс підприємств із їхніми інтересами;

• врахування реальних ситуацій, що вимагає при реалізації системного підходу до вирішення управлінських проблем одночасно і реально оцінювати поточні можливості і ресурси;

• особлива увага – організація систем управління як ефективного засобу вирішення економічних, соціальних, ідеологічних, політичних та інших проблем.

Застосування системного підходу пов’язане з удосконаленням методів управління виробництвом, якісним освоєнням і послідовним дотриманням положень системності, що є основним інструментом вирішення будь-якого завдання.