5. Спеціальна частина проекту Тема: “Обґрунтування методики визначення об’ємів видобутої корисної копалини”
5.1. Загальні відомості
Контроль
обліку видобутку корисних копалин та
об’єму виконаних гірничих робіт на
гірничодобувних підприємств є однією
з важливих сторін маркшейдерсько-геологічної
служби.
Розрізняють два види обліку видобутку: маркшейдерський і оперативний.
Оперативний статистичний облік веде диспетчерська служба за кількістю і масою (нетто) автомобілів або за даними безпосереднього зважування корисної копалини, що надходить з кар’єру за зміну, добу, місяць.
При видачі корисної копалини конвеєром і гідротранспортом облік ведуть за показаннями автоматичних ваг або по завантажувальним ємкостям.
На розрізах оперативний облік видобутку при вивезенні залізничним або автомобільним транспортом здійснюється за даними безпосереднього зважування вагонів або автомашин на вагах до і після їх завантаження. Якщо ваги відсутні, то облік ведуть по числу вагонів або автомобілів та середньому значенню в них маси корисної копалини з подальшим коректуванням на недовантаження і перевантаження.
Видобуток корисної копалини за звітний період визначається за формулою:
|
|
(5.1) |
де
‒
маса
корисної
копалини,
видобутої
і
відправленої
за
даними
бухгалтерського
обліку споживачам (в тому числі на власні
потреби);
і
‒ залишки корисної копалини на складах,
в бункерах, а також у вагонах, завантажених,
але не проведених по витраті, відповідно
на початок і кінець звітного періоду
(місяця).
Залишки корисної копалини на складах і в бункерах визначають за даними маркшейдерських вимірів.
Видобуток, підрахований за формулою (5.1), приймається до обліку при визначенні місячного видобутку.
За даними оперативного обліку оцінюють динаміку процесу видобувних робіт і виробляють нарахування заробітної плати.
Маркшейдерський облік проводять щомісяця на основі зйомок гірничих виробок і геологічної документації по кожній облікової одиниці ‒ по горизонту, уступу, підуступу, а також зйомок і замірів корисної копалини на складах.
Метою маркшейдерського обліку є контроль за виконанням плану розвитку гірничих робіт з видобутку відповідно до проекту. Для цього за результатами маркшейдерських зйомок проводять уточнення планів гірничих робіт з подальшим визначенням обсягу виробленого простору.
Графічні матеріали маркшейдерського обліку, доповнені геологічною документацією, в подальшому використовуються для кількісної оцінки втрат і розубожіння, а потім при обліку стану і руху запасів корисної копалини.
Підрахунок видобутку по виміру виробок і залишків на складах проводять за станом на кінець останньої зміни звітного місяця. При виробництві їх в інші дні ‒ коректують результати вимірів даними оперативного обліку.
Порядок і періодичність проведення зйомки встановлюються інструкціями та розпорядженнями керівних органів.
Масу
видобутої корисної копалини при
маркшейдерських вимірах визначають
добутком
об’єму виїмки по корисній копалині на
її об'ємну масу в масиві. Залишки корисної
копалини на складах і в бункерах
підраховують з розбивкою за сортами, а
масу (в тоннах) визначають добутком
об’єму відвалів або заповненої частини
бункерів на об'ємну масу корисної
копалини в бункерах.
За
достовірність даних про вийнятий
об'єм гірничої маси відповідають
керівники наступних виробничих служб:
маркшейдерська служба ‒ за своєчасне і точне виконання маркшейдерської зйомки та контроль видобутку;
геологічна служба ‒ за достовірність даних по об'ємній масі, видах і сортах порід і корисної копалини;
відділ технічного контролю (ВТК) ‒ за достовірність даних про щільність гірничої маси на складах, характеристику якості видобутої і відвантаженої споживачеві корисної копалини.
Маркшейдерська служба кожного гірничодобувного підприємства повинна мати і вести книгу обліку руху запасів.
Так на кар'єрах, в книзі обліку руху гірничої маси (або окремо порід розкриву і корисної копалини) залежно від періодичності маркшейдерської зйомки, технології розробки та виду корисної копалини відображають наступні дані за окремими механізмами виїмки, горизонтами, ділянками і кар'єру в цілому:
об'єм вийнятих гірських порід (розкриву і корисної копалини), визначених за маркшейдерською зйомкою;
дані оперативного обліку;
об'єм взірваних порід на уступах;
масу видобутої корисної копалини і її щільність в цілику;
об'єм вийнятих порід по розкриву і корисній копалині, визначених за контрольним маркшейдерським підрахунком, і результати порівняння цих обсягів зі звітними даними за контрольований період.
Методи оперативного обліку повинні забезпечувати визначення об’єму, вийнятого змінною бригадою екскаватора за місяць, з похибкою не більше 5%.