Додаткова література:

1. Демина Л.М. По законам красоты: Эстетика труда. – М.: Просвещение, 1990.

2. Крылова Н.Б. Эстетическая деятельность и культурный прогресс. – М.: Знание, 1983.

3. Киященко Н.И. Эстетика – философская наука. –М: Издательский дом «Вильямс», 2005.

4. Морально-эстетические проблемы творчества. К.: Вища школа, 1981. – Глава 3. Эстетические проблемы труда и производства как сферы творческой деятельности.

5. Новикова Л.И. Эстетика и техника: альтернатива или интеграция. – М.: Политиздат, 1976.

6. Федь А.М. Эстетика поведения и быта школьников. – К., 1981.

Тема 3. Основні категорії естетики. Семінарське заняття № 3. Питання для обговорення:

1. Статус категорій естетики.

2. Прекрасне й потворне як естетичні категорії.

3. Діалектика кількості та якості у піднесеному й низькому.

4. Трагічне в житті й мистецтві.

5. Комічне та його основні форми.

Основні поняття: прекрасне, потворне, гармонія, міра, піднесене, низьке, героїчне, драматичне, комічне, трагічне, гумор, сатира, іронія.

Методичні поради

Вихідним принципом у розкритті першого питання теми семінарського заняття є принцип історизму. Як свідчить процес розвитку естетичного знання, його категорії в їх загальнолюдському значенні сформувалися в ході історичного розвитку, збагнення і розуміння естетичної практики і художньої творчості. Категорії естетики несуть особливі для людини і людства ціннісні значення. Аксіологічний характер естетичних категорій є неодмінною умовою їхнього функціонування, допомагає усвідомити роль і значення суб'єктивного фактора в естетичних відносинах людини й дійсності. Естетична категорія містить у собі опис об'єктивних предметів і явищ у їхній нерозривній єдності із суб'єктивними факторами.

Вивчаючи матеріал по даній темі важливо відзначити, що естетичні категорії - прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне - це духовні моделі естетичної практики, де форми діяльності закріплюються у формах думки. От чому в змісті категорії міститься закономірність існування естетичного явища.

Очевидно, необхідно відповісти на запитання, чому в естетиці тільки прекрасне і піднесене, трагічне і комічне відносяться до її основних категорій (саме в них з найбільшою повнотою фіксується сутність естетичного пізнання й естетичної оцінки).

Родовий зміст основних категорій естетики є не що інше, як виявлення в них і через них найбільш сутнісних зв'язків між суб'єктом і об'єктом у його естетичних відносинах до дійсності. Основними ці категорії естетики є тому, що в них знаходять — за змістом і за формою — своє найбільш повне усвідомлення як об'єкти естетичних відносин, так і суть, характер і форми таких відносин із дійсністю.

Доцільно звернути увагу на універсальний характер основних категорій естетики в естетичному пізнанні й освоєнні дійсності. Доречно буде також відзначити, що вони рухливі і гнучкі, історично мінливі: постійно обновлюються і збагачуються у своєму змісті. Становлячи собою результати тривалого процесу узагальнення естетичної діяльності, естетичні категорії в цілому відображують її закони. Цим і визначається пізнавальне й евристичне значення естетичних категорій як ідеальних форм естетичного освоєння дійсності.

Відзначивши специфіку естетичних категорій, варто перейти до короткої характеристики їх типів. При цьому необхідно вичленувати категорії, що характеризують усі сфери людської життєдіяльності. Це - прекрасне і потворне, піднесене й низьке. Категорії, що відбивають явища громадського життя – трагічне й комічне.