Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г.Короленка

Кафедра філософії

Естетика

Плани та методичні рекомендації до семінарських занять

для 3 курсу історичного факультету

Укладач – канд. філос. наук, доцент ГОЛОВІНА Н.І.

Полтава – 2012

Рекомендації для студентів щодо підготовки до семінарських занять

Семінарське заняття — це форма навчального заняття, на якій викладач організовує обговорення попередньо визначених питань теми у вигляді виступів, рецензій, відповідей, доповнень, розв’язання практичних завдань тощо, до яких студенти готуються на підставі опрацювання рекомендованої літератури та виконання запропонованих завдань.

На семінарах студенти перевіряють, поглиблюють та закріплюють знання з курсу.

Вивчення кожної теми необхідно розпочинати з ознайомлення із її програмними положеннями, які містять стислу і конкретну інформацію про матеріал, який потрібно засвоїти.

Наступним кроком є ознайомлення з конспектом лекції, який становить своєрідний “скелет” теми, базову структуру необхідних знань. Поглиблені знання з теми студенти отримують, готуючись до семінарських занять та виконуючи завдання для самостійної роботи, ІНДЗ.

Семінар є результатом самостійної підготовки студента і обговорення на занятті під керівництвом викладача результатів цієї пізнавальної діяльності та формування навичок його практичного застосування.

Підготовка до семінарського заняття включає в себе оволодіння теоретичним і фактичним матеріалом відповідно до плану заняття, а також виконання завдань, запропонованих по даній темі.

Опанування загальнотеоретичних проблем та практичного матеріалу вимагає від студентів засвоєння цілого ряду специфічних термінів, понять. З метою їх засвоєння студентам рекомендується вести словник (на виділених у зошиті для самостійної роботи сторінках або в окремому зошиті). До словника записуються опорні поняття і терміни, визначені у завданнях самостійної роботи.

У ході семінарського заняття заслуховуються відповіді студентів на конкретні теоретичні питання. Студенти повинні навчатися вільно, творчо обговорювати проблеми, що виносяться на семінарське заняття, конструктивно вести дискусію, розкривати смисл моральних та естетичних колізій, символіку художніх творів.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовку студентів, активність їх на занятті, вміння формулювати та обгрунтовувати свою позицію тощо. Викладач проводить індивідуальні бесіди із студентами, які пропустили семінарське заняття, перевіряє у визначеній разом із студентом формі знання матеріалу з тем, які закріплювалися на семінарі.

ПЛАНИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Предмет і значення естетики

Семінарське заняття 1

Питання для обговорення:

1. Становлення естетики як самостійної науки. Запровадження терміну «естетика».

2. Предмет естетики в світлі сьогоднішніх наукових доробок.

3. Зв’язок естетики з іншими науками та її місце в житті цивілізації.

Основні поняття: естетика, мистецтвознавство.

Методичні поради

При вивченні теми „Предмет і значення естетики” передбачається з'ясування специфіки естетики як науки, встановлення зв'язків з усім комплексом соціогуманітарних дисциплін.

По-перше, необхідно з'ясувати, що є предметом естетики. Для цього потрібно показати еволюційний процес формування естетики. Важливо усвідомити, що її основні ідеї розвивалися в межах філософії і в конкретних мистецтвознавчих дослідженнях. Особливістю естетики є те, що як самостійна система теоретичного знання вона сформувалася до середини XVIII століття, і пов'язують цей процес з діяльністю німецького мислителя О. Баумгартена. Проте вивчення історії естетики іде в глибини століть, у міфологію, філософські вченння Платона і Аристотеля, Августина Блаженного та інших мислителів. У цьому випадку можна говорити про естетичні уявлення і погляди, але такі, що існуюють не самостійно, а в межах філософських, теологічних чи художніх концепцій.

При аналізі предмету зверніть увагу на те, що він пов'язаний з природою естетичного пізнання. Слід проаналізувати загальні характеристики природи естетичного пізнання як такого, що є чуттєвим пізнанням, подати концепцію О. Баумгартена щодо поділу естетики на дві частини – теоретичну та практичну. Перша повинна вивчати проблеми краси, специфіку чуттєвого сприймання дійсності; а друга – безпосередньо пов’язана з питаннями розвитку мистецтва. Обидві частини тісно взаємопов’язані, проте відносно самостійні. Це і визначає специфіку предмету естетики як науки про становлення й розвиток чуттєвої культури людства.

По-друге, розкрийте зв'язок естетики з філософією і з іншими гуманітарними дисциплінами. Бажано показати, що естетика є теоретичною основою мистецтвознавчих наук, технічної естетики, естетики поведінки і побуту. Взаємозв'язок естетики з філософією полягає в тому, що її теоретичні принципи і метод залежать від світоглядних позицій і конкретної методології філософської концепції конкретного мислителя певного філософського напряму.

Естетика постійно взаємодіє з мистецтвознавством, поповнюючи свій арсенал конкретним мистецтвознавчим матеріалом, збагачується аналізом сучасного стану мистецтва і, у свою чергу, виробляє систему теоретичного знання, що визначає сітку ціннісних орієнтацій для самого мистецтва. Формуючи загальні принципи аналізу художньої творчості, естетика створює методологічні основи для художньої критики.

По-третє, покажіть значення естетики і її функції в життєдіяльності людини і суспільства. Зверніть увагу не те, яке місце займає естетика у вашій спеціальності.